Skip to main content

Бґ. 2.40

Текст

неха̄бгікрама-на̄ш́о ’сті
пратйава̄йо на відйате
св-алпам апй асйа дгармасйа
тра̄йате махато бгайа̄т

Послівний переклад

на—не існує; іха—у цій йозі; абгікрама—у спробах; на̄ш́ах̣—втрата; асті—існує; пратйава̄йах̣—зменшення; на—ніколи; відйате— існує; су-алпам—небагато; апі—хоча; асйа—такого; дгармасйа— заняття; тра̄йате — звільняє; махатах̣ — від дуже великої; бгайа̄т—небезпеки.

Переклад

Той, хто йде таким шляхом, не знає втрат; навіть невеликий поступ на цьому шляхові захистить людину від страху перед найстрахітливішою небезпекою.

Коментар

Діяльність в свідомості Кр̣шн̣и, тобто діяльність заради Кр̣шн̣и без сподівання на нагороду у вигляді почуттєвої насолоди, — ось вершина духовної діяльності. Навіть невелике починання в цьому напрямкові не зустрічає перепон, і кожне, навіть найменше, зусилля не пропадає даремно. Будь-яка діяльність, здійснювана в матеріальному світі, повинна бути завершена, інакше всі зусилля будуть марними. Але робота, розпочата в свідомості Кр̣шн̣и, завжди приносить позитивні наслідки, навіть якщо її і не завершено. Той, хто діє таким чином, нічого не втрачає, навіть якщо його роботу, виконувану в свідомості Кр̣шн̣и, не буде доведено до кінця. Якщо лише один відсоток роботи виконано в свідомості Кр̣шн̣и, її наслідки не пропадуть, і дальший етап почнеться вже з рівня двох відсотків, тоді як у матеріальній діяльності, якщо роботу не завершено на всі сто відсотків, користі від неї — ніякої. Аджа̄міла виконував свої обов’язки, маючи свідомість Кр̣шн̣и лише в незначній мірі, але наприкінці з Господньої ласки його було винагороджено сторицею. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (1.5.17) з цього приводу є чудовий вірш:

тйактва̄ сва-дгармам̇ чаран̣а̄мбуджам̇ харер
бгаджанн апакво ’тга патет тато йаді
йатра ква ва̄бгадрам абгӯд амушйа кім̇
ко ва̄ртга а̄пто ’бгаджата̄м̇ сва-дгарматах̣

«Якщо людина відмовляється виконувати визначений обов’язок задля того, щоб служити Кр̣шн̣і, але падає, не закінчивши цього шляху, то що ж вона втрачає? І чого досягає, досконало виконуючи свою матеріальну діяльність?» Або, як кажуть християни: «Яка користь людині, що здобуде весь світ, але занапастить свою вічну душу?»

Матеріальні дії та їхні плоди закінчуються разом із тілом. Проте діяльність, виконувана в свідомості Кр̣шн̣и, знову приведе людину до свідомості Кр̣шн̣и в її наступному житті. Щонайменше, такій людині обов’язково буде надано можливість знову народитись людиною, в родині шляхетного освіченого бра̄хман̣и, або ж у багатій аристократичній сім’ї й одержати таким чином можливість дальшого духовного розвою. Такою є унікальна якість будь-якої діяльності, яку виконують в свідомості Кр̣шн̣и.