Бґ. 2.1

Матеріальний жаль, скорбота й сльози — то є ознаки, що свідчать про нерозуміння своєї справжньої суті. Самоусвідомлення — це вияв співчуття до вічної душі. У цьому вірші велике значення має ім’я «Мадгусӯдана». Господь Кр̣шн̣а вбив демона омани Мадгу, і зараз Арджуна хоче, щоб Кр̣шн̣а також убив демона, який заважає Арджуні виконувати свій обов’язок. Ніхто не знає, за яких обставин жаль є доречним. Сумувати за одягом потопальника безглуздо. Людину, яка потопає в океані невігластва, неможливо врятувати, просто зберігши її верхній одяг — грубе матеріальне тіло. Того, хто не знає цього й жалкує за верхнім одягом, називають ш́ӯдрою, тобто тим, хто тужить без причини. Арджуна був кшатрійею, і така поведінка була несподіваною з його боку. Але Господь Кр̣шн̣а спроможний розвіяти тугу невігластва, на те Він і повідав Бгаґавад-ґı̄ту. В даній главі верховний авторитет Ш́рı̄ Кр̣шн̣а провадить аналітичне дослідження матеріального тіла і духовної душі, яка має своєю метою самоусвідомлення. Таке самоусвідомлення стає можливим, якщо людина не прив’язана до плодів діяльності і правильно розуміє свою справжню сутність.