Skip to main content

Бґ. 12.13-14

Текст

адвешт̣а̄ сарва-бгӯта̄на̄м̇
маітрах̣ карун̣а ева ча
нірмамо нірахан̇ка̄рах̣
сама-дух̣кга-сукгах̣ кшамı̄
сантушт̣ах̣ сататам̇ йоґı̄
йата̄тма̄ др̣д̣га-ніш́чайах̣
майй арпіта-мано-буддгір
йо мад-бгактах̣ са ме прійах̣

Послівний переклад

адвешт̣а̄—незаздрісний; сарва-бгӯта̄на̄м—до всіх живих істот; маітрах̣—приязний; карун̣ах̣—по-доброму; ева—неодмінно; ча—також; нірмамах̣—без почуття власництва; нірахан̇ка̄рах̣—без оманного его; сама—рівний; дух̣кгах̣—нещастя; сукгах̣—і щастя; кшамı̄—прощаючи; сантушт̣ах̣—задоволений; сататам—завжди; йоґı̄—той,хто присвятив себе відданому служінню; йата-а̄тма̄—той, хто володіє собою; др̣д̣га-ніш́чайах̣—рішучий; майі—Мені; арпіта—той, хто; манах̣—розум; буддгіх̣—та інтелект; йах̣—той, хто; мат-бгактах̣—Мій відданий; сах̣—він; ме—Мені; прійах̣—дорогий.

Переклад

Той, хто нікому не заздрить і є приязним другом всіх живих істот, хто не думає, що володіє чимсь і вільний від оманного его, хто однаковий в щасті й горі, хто толерантний, завжди вдоволений, хто володіє собою й рішуче присвячує себе відданому служінню, зосереджуючи на Мені свій розум та інтелект, — такий відданий дуже дорогий Мені.

Коментар

У цих двох віршах Господь знову звертається до чистого відданого служіння і описує трансцендентні якості чистого відданого. Чистий відданий зберігає спокій за будь-яких обставин й нікому не заздрить. Він не стає ворогом свого ворога, бо думає: «Ця людина стала моїм ворогом внаслідок моїх же минулих помилок. Тому краще страждати, ніж обурюватися». В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (10.14.8) сказано: тат те ’нукампа̄м̇ су-самı̄кшама̄н̣о бгун̃джа̄на ева̄тма-кр̣там̇ віпа̄кам. Завжди, коли відданий у відчаї або потрапляє в скрутне становище, він приймає це за вияв Господньої милості. Він думає: «Внаслідок своїх минулих помилок я мусив би страждати набагато більше, і лише з Господньої ласки я не дістав кари, якої заслужив. Лише з милосердя Верховний Бог-Особа злегка карає мене». Тому відданий, попри скруту, завжди спокійний, терплячий і скромний. Він приязний до всіх, навіть до своїх ворогів. Слово нірмама вказує, що він не приділяє особливої уваги болю й турботам, які стосуються тіла, тому що напевне знає, що він не є матеріальне тіло. Він не ототожнює себе з тілом, і тому він вільний од концепції оманного его і врівноважений у щасті й стражданні. Він терплячий і вдоволений тим, що приходить до Нього з ласки Верховного Господа. Він не прагне досягти чогось, пов’язаного з великими труднощами, і тому він завжди радісний. Він — досконалий містик, бо непохитно дотримує настанов свого духовного вчителя. І він сповнений рішучості, бо володіє своїми чуттями. Його не можна збентежити оманливими доказами, бо ніхто не може відвернути його від твердого наміру віддано служити Кр̣шн̣і. Він цілком усвідомлює, що Кр̣шн̣а є вічний Господь, і ніхто не може похитнути його. Всі ці якості дозволяють йому спрямувати свій розум та інтелект виключно на Верховного Господа. Такий рівень відданого служіння зустрічається, звичайно, дуже рідко, але відданий утверджується на ньому, дотримуючись засад бгакті-йоґи. Більше того, Господь каже, що такий відданий дуже дорогий Йому, бо Господь завжди вдоволений усією його діяльністю, яка здійснюється в цілковитій свідомості Кр̣шн̣и.