Skip to main content

Бґ. 10.9

Текст

мач-чітта̄ мад-ґата-пра̄н̣а̄
бодгайантах̣ параспарам
катгайанташ́ ча ма̄м̇ нітйам̇
тушйанті ча раманті ча

Послівний переклад

мат-чітта̄х̣—їхні уми цілком занурені в Мене; мат-ґата-пра̄н̣а̄х̣—їхнє життя присвячене служінню Мені; бодгайантах̣—проповідуючи; параспарам—між собою; катгайантах̣—розмовляючи; ча—також; ма̄м—про Мене; нітйам—безперервно; тушйанті— зазнають насолоди; ча—також; раманті—насолоджуються трансцендентним блаженством; ча—також.

Переклад

Думки Моїх чистих відданих зосереджені на Мені; їхнє життя повністю присвячене служінню Мені, і вони відчувають вище задоволення та блаженство, завжди розмовляючи про Мене й освічуючи один одного.

Коментар

Чисті віддані, питомі ознаки яких описано тут, повністю віддають себе трансцендентному любовному служінню Господу. Їхній розум ніколи не відвертається від лотосних стіп Кр̣шн̣и. Вони розмовляють лише на трансцендентні теми. В цьому вірші саме й описано характерні ознаки чистих відданих. Віддані Верховного Господа двадцять чотири години на добу присвячують тому, що вихваляють якості та розваги Верховного Господа. Їхні серця і душі постійно в Кр̣шн̣і, і вони тішаться бесідами про Нього з іншими відданими.

На початковій стадії відданого служіння вони зазнають трансцендентної насолоди від самого служіння, а на більш довершеному ступені відчувають справжню любов до Господа. Коли хтось досягає такого трансцендентного стану, він стає здатним відчувати смак вищої досконалості, яку Господь виявляє в Своїй обителі. Господь Чаітанйа порівнює трансцендентне віддане служіння з насінням, посіяним у серці живої істоти. Незліченні живі істоти мандрують різними планетами всесвіту, але тільки деякі, винятково щасливі, зустрічають чистих відданих й отримують нагоду дізнатися про віддане служіння. Це віддане служіння подібне до сім’я, і якщо воно потрапило в серце людини, яка відтоді постійно слухає й співає маха̄-мантру Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, то це сім’я дає плоди, подібно до того, як плодоносить дерево, коли його постійно поливають. Духовний паросток відданого служіння поступово виростає, доки не протинає оболонку матеріального всесвіту і не входить в сяйво брахмаджйоті в духовному небі. Все вище й вище росте воно в духовному небі, доки не досягає найвищої планети, Ґолоки Вр̣нда̄вана, верховної планети Кр̣шн̣и. Зрештою дерево знаходить притулок біля лотосних стіп Кр̣шн̣и і залишається там. Поступово, так само, як звичайна рослина квітує і плодоносить, дерево відданого служіння приносить плоди, поки його зрошують шляхом слухання і повторення маха̄-мантри. Дерево відданого служіння докладно описане в Чаітанйа-чаріта̄мр̣ті (глава 19). Там пояснюється, що коли дерево, яке виросло, знаходить притулок біля лотосних стіп Верховного Господа, жива істота цілком заглиблюється у любов до Бога, і з тої миті вона не може більше жити, не спілкуючись з Верховним Господом, як риба не може жити без води. У такому стані, в спілкуванні з Верховним Господом, відданий набуває справжніх трансцендентних якостей.

В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам також є багато розповідей про стосунки Верховного Господа та Його відданих, — тому віддані дуже люблять слухати та читати Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, що підтверджує сама ця книга (12.13.18): Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам̇ пура̄н̣ам амалам̇ йад ваішн̣ава̄на̄м̇ прійам. У цьому творі нічого не сказано про матеріальну діяльність, економічний розвиток, чуттєве задоволення чи звільнення. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам — єдиний твір, який цілком присвячений трансцендентній природі Верховного Господа та Його відданих. Таким чином, слухаючи ці трансцендентні оповіді, великі душі у свідомості Кр̣шн̣и постійно насолоджуються, так само, як тішаться взаємним спілкуванням юнак і дівчина.