VERZ 10
TEXT 10
Besedilo
Текст
man-mayā mām upāśritāḥ
bahavo jñāna-tapasā
pūtā mad-bhāvam āgatāḥ
ман-майа̄ ма̄м упа̄ш́ріта̄х̣
бахаво джн̃а̄на-тапаса̄
пӯта̄ мад-бга̄вам а̄ґата̄х̣
Synonyms
Послівний переклад
vīta – osvobojeni; rāga – navezanosti; bhaya – strahu; krodhāḥ – in jeze; mat-mayāḥ – povsem v Meni; mām – v Meni; upāśritāḥ – ki so našli zavetje; bahavaḥ – mnogi; jñāna – znanja; tapasā – z askezo; pūtāḥ – očiščeni; mat-bhāvam – transcendentalno ljubezen do Mene; āgatāḥ – ki so dosegli.
вı̄та—звільнившись від; ра̄ґа—прив’язаність; бгайа—страх; кродга̄х̣—гнів; мат-майа̄—повністю в Мені; ма̄м—в Мені; упа̄ш́ріта̄х̣—цілком перебуваючи; бахавах̣—багато; джн̃а̄на—знання; тапаса̄—покутою; пӯта̄х̣—очистившись; мат-бга̄вам—трансцендентну любов до Мене; а̄ґата̄х̣—віднайшли.
Translation
Переклад
V preteklosti so se mnogi, osvobojeni navezanosti, strahu in jeze, povsem osredotočili Name in poiskali zavetje v Meni ter se očistili z znanjem o Meni. Tako so razvili transcendentalno ljubezen do Mene.
Звільнившись від прив’язаності, страху й гніву, повністю заглибившись в Мене і знайшовши в Мені єдиний притулок, дуже багато людей в минулому, пізнавши Мене, очистились і так віднайшли трансцендентну любов до Мене.
Purport
Коментар
Kot že rečeno, bo preveč materialističen človek zelo težko razumel, da je Vrhovna Absolutna Resnica oseba. Skoraj nemogoče je, da bi ljudje, ki so sužnji telesnega pojmovanja življenja in so zelo privrženi materializmu, razumeli, da je Absolut lahko oseba. Taki materialisti si niti predstavljati ne morejo, da obstaja transcendentalno telo, ki je neminljivo, večno blaženo in polno vednosti. Z materialističnega stališča je telo minljivo ter polno nevednosti in trpljenja. Ko navadni ljudje slišijo, da je Gospod oseba, mislijo, da je tudi Njegovo telo takšno. Ti materialistični ljudje menijo, da je Absolut velikanski materialni univerzum in da je zatorej brezoseben. Ker so preveč materialistični, jih je strah misli, da bodo po tem, ko se rešijo iz materije, še zmeraj osebe. Ko izvedo, da živa bitja tudi v duhovnem svetu ohranijo individualnost, se ustrašijo, da bodo znova postali osebe, zato je razumljivo, da bi se raje zlili z brezosebno praznino. Živa bitja ponavadi primerjajo z mehurčki v oceanu, ki se zlijejo z oceanom. To je najvišja popolnost duhovnega obstoja, ki jo lahko živo bitje doseže, ne da bi zadržalo individualnost. Taki ljudje so polni strahu in nimajo popolnega znanja o duhovnem bivanju. Obstajajo tudi mnogi, ki nikakor ne morejo razumeti duhovnega bivanja. Ker so jih zbegale številne teorije in razni nasprotujoči si filozofski koncepti, so razočarani ali pa jezni in nespametno zaključijo, da vrhovnega vzroka ni in da je navsezadnje vse praznina. Taki ljudje so bolni. Nekateri so preveč navezani na materialne stvari, zato se ne zanimajo za duhovno življenje, nekateri se želijo zliti z vrhovnim duhovnim vzrokom, nekateri pa ne verjamejo v nič, saj so jih najrazličnejše lažne duhovne filozofije ujezile in spravile v obup. Slednji se zatekajo k opojnim sredstvom, njihove bolezenske halucinacije pa imajo ljudje včasih za duhovne vizije. Znebiti se moramo vseh treh stopenj navezanosti na materialni svet: zapostavljanja duhovnega življenja, strahu pred tem, da bomo tudi v duhovnem svetu individualne osebnosti, in predstave o praznini, ki je posledica razočaranja v življenju. Da bi se osvobodili teh treh oblik materialističnega doumevanja življenja, se moramo pod vodstvom verodostojnega duhovnega učitelja popolnoma predati Gospodu ter se držati pravil in načel vdanega služenja. Najvišja stopnja vdanega služenja se imenuje bhāva ali transcendentalna ljubezen do Boga.
Як було сказано вище, людині, яка надто підвладна матеріальним впливам, дуже важко збагнути особистісну природу Вищої Абсолютної Істини. Звичайно люди, схильні до тілесного розуміння життя, настільки занурені в матеріалізм, що для них майже неможливо зрозуміти, як це Всевишній може бути особою. Такі матеріалісти навіть не можуть уявити собі, що існує трансцендентне нетлінне тіло, сповнене знання й вічного блаженства. Згідно з поглядами матеріалістів, тіло тлінне, воно — притулок невігластва й різноманітних страждань. Тому люди, коли їм кажуть про особистісну форму Господа, уявляють її на такому ж тілесному рівні. Для таких матеріалістів велетенське матеріальне проявлення є найвищою формою, і, виходячи з цього, вони вважають Всевишнього безособистісним. Вони надто занурені в матеріальне, і тому думка про збереження особистості після звільнення від матерії лякає їх. Коли вони довідуються, що духовне життя теж індивідуальне, в них виникає страх перетворитись знову в особистість, і тому вони, природно, віддають перевагу своєрідному розчиненню в безособистісній порожнечі. Звичайно вони порівнюють живих істот з бульбашками, які лопаються на поверхні океану. Це — вища досконалість духовного існування, яку можна досягти, втрачаючи особисту індивідуальність. Таке життя сповнене страху й позбавлене досконалого духовного знання. Більше того, є безліч людей, які не можуть навіть уявити собі можливості духовного існування. Введені в оману численними теоріями й суперечливими філософськими розумуваннями, ці люди потрапляють у безвихідь, все для них стає відразливим, вони гніваються і по-дурному вважають, що нема ніякої вищої причини і що все, що існує, зрештою, лише порожнеча. Таких людей слід вважати хворими. Деякі з них надто прив’язані до матеріального, й тому не приділяють необхідної уваги духовному життю, інші прагнуть розчинитися у вищій духовній причині, треті ж ні в що не вірять, роздратовані численними різного роду безпорадними розумуваннями про духовне. Ці останні вдаються до різних дурманних засобів й свої хворобливі марення інколи вважають за духовне бачення. Людина повинна звільнитись від усіх трьох ступенів прив’язаності до матеріального світу: заперечення духовного життя, страху перед ототожненням себе з духовною особистістю та концепції порожнечі, в основі якої лежить невдоволеність життям. Щоб звільнитись від цих трьох різного роду матеріалістичних уявлень про життя, людина повинна шукати притулок у Господа і дотримуватись правил і життєвих засад відданого служіння Господеві під керівництвом істинного духовного вчителя. Вищий ступінь такого служіння називають бга̄вою, або трансцендентною любов’ю до Господа.
Bhakti-rasāmṛta-sindhu (1.4.15–16), knjiga, ki razlaga znanost o vdanem služenju, pravi:
Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.4.15 – 16) так змальовує науку відданого служіння:
saṅgo ’tha bhajana-kriyā
tato ’nartha-nivṛttiḥ syāt
tato niṣṭhā rucis tataḥ
сан̇ґо ’тга бгаджана-крійа̄
тато ’нартга-нівр̣ттіх̣ сйа̄т
тато нішт̣га̄ ручіс татах̣
tataḥ premābhyudañcati
sādhakānām ayaṁ premṇaḥ
prādurbhāve bhavet kramaḥ
татах̣ према̄бгйудан̃чаті
са̄дгака̄на̄м айам̇ премн̣ах̣
пра̄дурбга̄ве бгавет крамах̣
„Na začetku potrebuje človek željo po samospoznavanju. Ta ga pripelje do stopnje, ko začne iskati družbo duhovno zrelih ljudi. Na naslednji stopnji ga posveti verodostojni duhovni učitelj in po njegovih napotkih se bhakta začetnik posveti vdanemu služenju. Ko pod vodstvom duhovnega učitelja vdano služi Gospodu, se osvobodi vseh materialnih navezanosti, postane neomajen na poti samospoznavanja in razvije željo po poslušanju o Absolutni Božanski Osebnosti, Śrī Kṛṣṇi. Ta želja vodi bhakto do privrženosti dejavnostim zavesti Kṛṣṇe, le-ta pa dozori v bhāvo ali začetno stopnjo transcendentalne ljubezni do Boga. Resnična ljubezen do Boga se imenuje prema, najvišja stopnja popolnosti.“ Na tej stopnji bhakta neprestano s transcendentalno ljubeznijo služi Gospodu. Kdor postopoma napreduje v vdanem služenju in deluje pod vodstvom verodostojnega duhovnega učitelja, se osvobodi vseh materialnih navezanosti, strahu pred tem, da bo ostal individualna duhovna osebnost, in razočaranj, katerih rezultat je filozofija praznine, ter tako doseže popolnost. Tako lahko na koncu življenja odide v prebivališče Vsevišnjega Gospoda.
«Спочатку людина повинна просто прагнути до самоусвідомлення. Тоді вона почне шукати товариства людей, які досягли духовних вершин. Дальший ступінь — посвячення її істинним духовним учителем, згідно з вказівками якого відданий-початківець починає свій шлях відданого служіння. Коли людина віддано служить Господу під керівництвом духовного вчителя, вона звільнюється від усіх матеріальних уподобань, утверджується на шляху самоусвідомлення, а також розвиває смак до слухання про Абсолютного Бога-Особу, Ш́рı̄ Кр̣шн̣у. Такий духовний смак сприяє тому, що людину дедалі більше вабить до Кр̣шн̣и і згодом її прив’язаність до свідомості Кр̣шн̣и визріває в бга̄ву, або в початковий ступінь трансцендентної любові до Господа. Істинну любов до Господа називають премою, вищим ступенем досконалості життя». На рівні преми людина до останку віддає себе Господу й цілковито поринає в трансцендентне любовне служіння Йому. Таким чином, поступово просуваючись шляхом відданого служіння під керівництвом істинного духовного вчителя, людина може досягти вищого ступеня досконалості й звільнитись від усіх матеріальних прив’язаностей, від страху того, що вона є індивідуальна духовна особистість і від розчарувань, що призводять до філософії порожнечі. Відтак вона зможе досягти обителі Верховного Господа.