ГЛАВА 23
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ
Личность Кришны
Особистість Крішни
Шрила Рупа Госвами утверждает, что, хотя Господь Кришна и является источником безграничного наслаждения и верховным владыкой, Он все же зависит от Своих преданных в трех отношениях. В зависимости от их эмоционального состояния преданные воспринимают Верховную Личность Бога как самого совершенного, очень совершенного или просто совершенного. Когда Он проявляет Себя во всей Своей полноте, великие ученые видят в Нем самого совершенного. Когда Он проявляет Себя в меньшей степени, Его называют очень совершенным. А когда Он проявляет Себя в еще меньшей степени, Его называют просто совершенным. Это значит, что отношение к Кришне варьирует в зависимости от степени проявления Им Своего совершенства. Эти три степени совершенства конкретно проявляются следующим образом: на Голоке Вриндаване Он проявляет Свои трансцендентные качества как самые совершенные, в Двараке Он проявляет Свои качества как очень совершенные, а в Матхуре Он проявляет Свои качества как совершенные.
Шріла Рупа Ґосвамі стверджує: хоча Господь Крішна є джерелом безмежної насолоди і верховним проводарем усіх живих істот, Він водночас залежить від Своїх відданих, і тої залежности існує три ступені. Відповідно до свого емоційного стану відданий оцінює Верховного Бога-Особу як найдосконалішого, як надзвичайно досконалого і досконалого. Коли Господь розкриває Себе у всій повноті, великі обізнані вчені твердять, що Він є найдосконаліший. Коли Він розкриває Себе дещо меншою мірою, Його називають надзвичайно досконалим. А коли Він розкриває Себе ще меншою мірою, Його називають просто «досконалий». Це означає, що ставлення до Крішни залежить від ступеня Його вияву Своєї досконалости. Ці три ступені досконалости конкретно виявлені так: на Ґолоці Вріндавані Його трансцендентні якості виявлені як найдосконаліші, у Двараці Він виявляє Свої якості як надзвичайно досконалі, а у Матгурі Він виявляє Свої якості як досконалі.
В Личности Кришны выделяют четыре ипостаси: дхиродатта, дхира-лалита, дхира-прашанта и дхироддхата. Возникает вопрос, как можно одну и ту же личность рассматривать с четырех противоположных точек зрения. Ответ заключается в том, что Господь является средоточием всех трансцендентных качеств и деятельности, поэтому в Своих безгранично разнообразных играх Он проявляет разные стороны Своей личности, которые, таким образом, можно анализировать по отдельности, что снимает противоречие.
Особистість Крішни характеризують як дгіродатта, дгіра- лаліта, дгіра-прашанта та дгіроддгата. На питання, як це можливо характеризувати одну й ту саму особу, дивлячись на неї під чотирма геть відмінними кутами зору, можна відповісти, що Господь вміщає в Собі усі трансцендентні якості та діяння, а тому Його різні аспекти, чи то різні грані Його характеру, аналізують відповідно до конкретних виявів безмежного розмаїття Його розваг, а отже жодних суперечностей при такому розгляді немає.
Дхиродатта
Дгіродатта
Дхиродатта — это человек от природы очень серьезный, деликатный, снисходительный, милостивый, решительный, скромный, искусный, отважный и физически привлекательный.
Дгіродатта — це особа, яка з природи є поважна, м’яка, вибачлива, милосердна, рішуча, смиренна, вміє все, має лицарську вдачу та привабливу зовнішність.
В этой связи очень важным является свидетельство Индры, царя небес: «О мой Господь, я признаюсь, что нанес Тебе тяжкое оскорбление. У меня нет слов, чтобы выразить, какое сожаление охватило меня, когда я убедился в Твоей необыкновенной отваге, готовности защитить Своих преданных и решимости. Когда я увидел, как невозмутимо Ты держишь огромный холм Говардхана, как прекрасно Ты сложен, и понял, что Тебя одинаково легко могут умилостивить своими молитвами и Твои преданные, и те, кто Тебя оскорбляет, это очень смутило меня и заставило горько раскаиваться».
Багато що вияснює твердження Індри, царя райських планет: «Любий Господи! Я визнаю, що вчинив велику образу проти Тебе, але не здатний виразити свого розкаяння — адже мене надміру збентежили Твій надзвичайний лицарський дух, Твоя готовність за будь-яких обставин обороняти Своїх відданих, Твоя рішучість, Твоя непорушність, яку Ти виявив, піднявши величезний пагорб Ґовардгана, Твоє прекрасне тіло і Твоя вражаюча властивість бути однаково втішеним як молитвами Твоїх відданих, так і молитвами тих, хто чинить образи проти Тебе!»
Эти слова царя небес полностью подтверждают, что Кришна является дхиродаттой. Многие компетентные ученые сходятся на том, что Господь Рамачандра также является дхиродаттой, но все качества Господа Рамачандры есть и в характере Господа Кришны.
Вищенаведені слова царя райських планет точно відповідають характеристиці Крішни як дгіродатти. Багато компетентних вчених східні в тому, що Господь Рамачандра також є дгіродаттою, однак усі без винятку якості, притаманні Господу Рамачандрі, присутні в характері Господа Крішни.
Дхира-лалита
Дгіра-лаліта
Дхира-лалитой называют человека очень смешливого от природы, исполненного юношеской живости, любящего пошутить и никогда ни о чем не беспокоящегося. Как правило, таких людей без труда приручают их возлюбленные, и они очень покладисты с ними. Это качество личности Кришны описывает ягья-патни, жена одного из брахманов, совершавших жертвоприношения во Вриндаване. Она говорит своим подругам: «Шримати Радхарани в окружении Своих наперсниц отдыхала в саду, когда туда пришел Господь Шри Кришна. Усевшись, Он стал очень откровенно рассказывать о Своих играх с Радхарани минувшей ночью. Его слова смутили Радхарани. От стыда Она не знала, куда Себя деть, и погрузилась в задумчивость, а Кришна воспользовался этим и нарисовал на Ее груди различные виды тилака. Кришна доказал, что великолепно владеет этим искусством». Так дхира-лалита Кришна наслаждался Своими юношескими играми в обществе гопи.
Дгіра-лаліта називають того, хто з природи є дуже забавний, завжди по-юнацькому жвавий, любить жартувати і вільний від усіх турбот. Така особистість дгіра-лаліта здебільшого має лагідну вдачу і радо кориться об’єктові свого кохання. Цю рису в особі Крішни описує Яґ’я-патні, дружина одного з брахман, що відправляли жертвопринесення у Вріндавані. Вона розповідала своїм подругам: «Якось Шріматі Радгарані разом зі Своїми подругами відпочивала у Своєму садочку, коли туди прийшов Господь Шрі Крішна. Він всівся і одразу, нітрохи не соромлячись, узявся розповідати про Свої розваги з Радгарані минулої ночі. Від тих Його слів Радгарані геть знітилася. З сорому Вона, не знавши, що робити, задумалася, а Крішна, скориставшись тимчасом зі сприятливої нагоди, розмалював Їй груди різною тілакою. Крішна довів, що дуже вправний у цьому мистецтві». Так Крішна, дгіра-лаліта, насолоджувався Своїми юнацькими витівками у товаристві ґопі.
Как правило, для опытных драматургов образцом дхира-лалиты служит бог любви, Купидон, но с еще большим совершенством качества дхира-лалиты проявляются в личности Кришны.
Більшість досвідчених драматургів за ідеальний характер дгіра-лаліта вважають Купідона, однак в Крішні усі риси героя дгіра-лаліта проявлені навіть чіткіше.
Дхира-прашанта
Дгіра-прашанта
Дхира-прашантой называют человека очень спокойного, терпеливого, рассудительного и обязательного. Качества дхира-прашанты Кришна проявил в Своих отношениях с Пандавами. Искренняя преданность Пандавов заставляла Его становиться то их возничим, то советником, то другом, то посланником, а порой и телохранителем. Это один из примеров того, что приносит человеку преданное служение Вишну. Беседуя с Махараджей Юдхиштхирой о принципах религии, Кришна продемонстрировал Свои огромные познания в этой области, однако, играя роль младшего двоюродного брата Юдхиштхиры, Он разговаривал с ним очень почтительно, что делало Его еще прекраснее. Движения Его глаз и тон Его речи доказывали, что Он может блестяще давать моральные наставления. Компетентные ученые иногда причисляют к дхира-прашантам и Махараджу Юдхиштхиру.
Людину дуже миролюбну, вибачливу, тверду та послужливу називають дгіра-прашанта. Властивість дгіра-прашанта Крішна виявив у Своїх стосунках з Пандавами. Щира відданість Пандав Господу змушувала Його погоджуватися бути то їхнім колісничим, то радником, другом, посланцем, а то й тілохранителем. Це — один з прикладів того, які плоди дає віддане служіння Вішну. Коли Крішна бесідував з Махараджею Юдгіштгірою про релігійні засади, Він виявив Свою надзвичайну обізнаність у цій галузі, але, пам’ятаючи, що він є молодший двоюрідний брат Юдгіштгіри, Він говорив з ним дуже поштиво, і це чудесно побільшувало Його вроду. Те, як Він поводив очима та Його манера говорити свідчили про те, що Він дуже добре знайомий з мистецтвом давати моральні настанови. Іноді значні вчені визнають за дгіра-прашанту також і Махараджу Юдгіштгіру.
Дхиродхатта
Дгіроддгата
Дхироддхатой ученые называют человека очень злого, гордого, которого легко рассердить, беспокойного и самодовольного. Эти качества проявились в характере Кришны, когда Он писал письмо Калаяване. В этом письме Кришна называл Калаявану греховной лягушкой и советовал ему немедля отправляться на поиски темного колодца, чтобы спрятаться там, потому что черной змее по имени Кришна не терпится проглотить всех таких лягушек. Кришна напомнил Калаяване, что одним Своим взглядом способен испепелить все вселенные.
Дгіроддгата називають того, хто є дуже заздрісний, погордливий, гнівливий, невпокійливий та хвалькуватий. Такі якості простежувалися у вдачі Господа Крішни, коли Він писав листа до Калаявани; у тому листі Крішна назвав адресата підлою жабою. Крішна порадив Калаявані негайно піти знайти собі якийсь темний колодязь і там нишком сидіти, бо, писав Він, є такий чорний змій Крішна, що дуже любить ковтати підлих жаб. Крішна нагадав Калаявані, що може самим лише поглядом спалити дотла усі всесвіти.
Может показаться, что приведенные слова Кришны продиктованы злобой, но в зависимости от места, времени и обстоятельств это качество может быть отнесено к числу несомненных достоинств. Качества дхироддхаты в Кришне считаются достоинствами, потому что Он применял их только для того, чтобы защитить Своих преданных. Иначе говоря, даже нежелательным качествам есть место в отношениях между преданными и Кришной, складывающихся в процессе преданного служения.
Вищенаведені слова Крішни немовби продиктовані Його злобою, але за певних розваг, часу та обставин цю якість приймають за незаперечне достоїнство. Вияви в Крішні якостей дгіроддгати слід приймати за визначні, бо Він використовує їх лише на те, щоб захищати Своїх відданих. Іншими словами, у взаємообміні почуттів у відданому служінні можуть бути використані навіть небажані якості.
Иногда Бхиму, второго из братьев Пандавов, также называют дхироддхатой.
Іноді Бгіму, другого з братів Пандав, також описують як дгіроддгату.
Однажды, сражаясь с демоном, принявшим облик оленя, Кришна бросил ему вызов: «Перед тобой стоит великий слон по имени Кришна. Ты должен покинуть поле битвы и признать свое поражение, или тебя ожидает смерть». Такая заносчивость Кришны не вступает в противоречие с Его возвышенным характером. Он является Верховным Существом, и потому в Его характере есть место для всего.
Якось Крішна бився із демоном, що прибрав подоби оленя. Крішна кинув Йому такий виклик: «Я, великий слон на ймення Крішна, прийшов перед тебе. Якщо не хочеш загинути, визнай свою поразку і мерщій тікай з поля бою куди видно». Така чванькуватість аж ніяк не суперечить піднесеній вдачі Крішни; Він — Найвища Істота, і тому немає нічого такого, чого б не могло бути в Його характері.
Противоречивые качества Верховной Личности Бога замечательно описаны в «Курма-пуране». Там говорится, что Верховная Личность не толста и не тонка. Бог трансцендентен к материальным качествам, и все же тело Его черного цвета. Глаза у Него красноватые, Он всемогущ и обладает всеми богатствами. В том, что в личности Кришны можно обнаружить противоречивые черты, нет ничего удивительного. Не следует думать, что эти качества Кришны, Верховной Личности Бога, действительно противоречат друг другу. Нужно попытаться разобраться в качествах Кришны, услышав о них от сведущих людей, и постараться понять, каким образом высшая воля Господа распоряжается этими качествами.
Щодо таких суперечливих рис вдачі Верховного Бога-Особи є чудове твердження в «Курма Пурані». Там сказано, що Верховний Господь ані товстий, ані худий; Він завжди трансцендентний щодо матеріальних якостей, а однак тіло Його має чорнуватий колір. Білки Його очей рожевуваті, Він — усемогутній і посідає усе розмаїття щедрот. Те, що в особі Крішни присутні суперечливі риси, зовсім не дивно. Неправильно вважати, буцім такі риси в характері Крішни, Верховного Бога- Особи, і справді суперечать одна одній. Насправді, щоб пізнати й зрозуміти якості характеру Крішни, а також те, яким способом верховна воля Господа використовує ці якості, треба слухати від обізнаних в цьому питанні авторитетів.
«Маха-вараха-пурана» подтверждает, что трансцендентные тела Верховной Личности Бога и Его экспансий существуют вечно. Эти тела не бывают материальными, они всецело духовны и исполнены знания. Они являются источниками всех трансцендентных качеств. В «Вишну-ямала-тантре» есть стих, гласящий, что Личность Бога и Его экспансии всегда исполнены знания, блаженства и вечности, и, следовательно, всегда свободны от восемнадцати форм материального осквернения: иллюзии, усталости, ошибок, грубости, материального вожделения, беспокойства, гордыни, зависти, склонности к насилию, лжи, изнеможения, нечестности, гнева, страстей, зависимости, желания властвовать над вселенной, видения двойственности и склонности к обману.
«Маха-вараха Пурана» підтверджує, що трансцендентне тіло Верховного Бога-Особи та тіла усіх Його поширень є вічні. Вони ні в якому разі не є матеріальними — вони абсолютно духовні і сповнені знання. Вони — витоки усіх трансцендентних якостей. «Вішну-ямала-тантра» містить дальше твердження: Бог-Особа і всі тіла, в які Він поширюється, завжди сповнені знання, блаженства й вічности, а тому завжди вільні од вісімнадцяти різновидів матеріальної скверни — ілюзії, втоми, хиб, грубости, матеріальної хтивости, невпосидючости, пихи, заздрости, схильности до насильства, зневаги щодо інших, знемоги, неправди, гніву, пожадання, залежности, бажання панувати над усесвітом, сприйняття двоїстости та схильности до обману.
Из всего сказанного следует вывод, что Маха-Вишну — источник всех воплощений Господа в материальном мире. Но нетрудно также понять, что источником Самого Маха-Вишну является сын Нанды Махараджи, обладающий боџльшими богатствами и достоинствами. Это подтверждается в «Брахма-самхите»: «Я в почтении склоняюсь перед Говиндой, частичным проявлением которого является Маха-Вишну». Гигантская форма Маха-Вишну — источник, из которого исходят бесчисленные вселенные. При Его выдохе вселенные исходят из Него, а при вдохе вновь погружаются в Него. И этот Маха-Вишну представляет Собой всего лишь полную экспансию экспансии Кришны.
З усього вищесказаного випливає, що Маха-Вішну є джерело всіх утілень в матеріальному світі. Але слід також зрозуміти, що син Нанди Махараджі, посідаючи більші, надзвичайні щедроти, є джерелом Маха-Вішну. Це підтверджує «Брахма- самхіта»: «Я схиляюсь у шані перед Ґовіндою, що Його частковим проявленням є Маха-Вішну». Велетенська форма Маха- Вішну є джерелом, з якого постають усі незліченні усесвіти. Незліченні всесвіти виникають разом з Його видихом, а коли Він вдихає, всі ці усесвіти знову входять у Нього. І цей Маха- Вішну теж є лише повною часткою частки Крішни.