ТЕКСТ 17
TEXT 17
Текст
Текст
раджасо лобха эва ча
прама̄да-мохау тамасо
бхавато ’джн̃а̄нам эва ча
раджасо лобга ева ча
прама̄да-мохау тамасо
бгавато ’джн̃а̄нам ева ча
Пословный перевод
Послівний переклад
саттва̄т — из гуны благости; сан̃джа̄йате — возникает; джн̃а̄нам — знание; раджасах̣ — из гуны страсти; лобхах̣ — алчность; эва — безусловно; ча — также; прама̄да — безумие; мохау — и иллюзия; тамасах̣ — из гуны невежества; бхаватах̣ — возникающие; аджн̃а̄нам — глупость; эва — безусловно; ча — также.
саттва̄т—із ґун̣и благочестя; сан̃джа̄йате—розвивається; джн̃а̄нам—знання; раджасах̣—із ґун̣и пристрасті; лобгах̣—жадібність; ева—неодмінно; ча—також; прама̄да—божевілля; мохау—й ілюзія; тамасах̣—із ґун̣и невігластва; бгаватах̣—розвиваються; аджн̃а̄нам—безглуздя; ева—неодмінно; ча—також.
Перевод
Переклад
Гуна благости порождает истинное знание, гуна страсти разжигает алчность, а гуна невежества приводит к глупости, безумию и иллюзии.
З ґун̣и благочестя розвивається істинне знання, з ґун̣и пристрасті розвивається жадібність, а з ґун̣и невігластва розвиваються дурість, безумство й ілюзія.
Комментарий
Коментар
Поскольку современное общество не заботится об истинном благе живых существ ни в этой жизни, ни в следующей, в этот век людям рекомендован метод сознания Кришны. Встав на путь сознания Кришны, человеческое общество достигнет уровня гуны благости, и люди смогут видеть вещи такими, как они есть. Гуна невежества низводит людей до уровня животных и лишает их способности видеть вещи в истинном свете. Невежественные люди, например, не понимают, что если в этой жизни они убивают животных, то в следующей сами будут убиты ими. Не получив должного образования, люди, лишенные истинного знания, становятся безответственными. Чтобы положить конец этой безответственности, необходимо дать людям знание, которое поможет им подняться до уровня гуны благости. Образование в гуне благости даст им трезвый разум и способность видеть вещи в истинном свете. Тогда к ним придут счастье и благополучие. Даже если большинство людей будет продолжать страдать и бедствовать, но какая-то часть общества разовьет в себе сознание Кришны и поднимется до уровня гуны благости, на землю со временем придут мир и процветание. В противном случае, оставаясь в плену страсти и невежества, люди никогда не узнают ни счастья, ни достатка. Гуна страсти разжигает в них алчность и неутолимое желание чувственных удовольствий. Мы видим, что даже те, у кого много денег и возможностей для удовлетворения чувств, не знают ни счастья, ни покоя. Так как они находятся в плену гуны страсти, для них это недостижимо. Не деньги делают человека счастливым; чтобы обрести счастье, необходимо подняться на уровень гуны благости, встав на путь сознания Кришны. Действуя в гуне страсти, человек не чувствует себя счастливым; его работа и прочие занятия приносят ему множество тревог. Ему все время приходится ломать голову над тем, как заработать достаточно денег, чтобы сохранить свое положение в обществе. Все это является источником постоянных страданий. А гуна невежества сводит людей с ума. Влача жалкое существование, такие люди начинают искать утешение в вине и наркотиках, которые еще глубже затягивают их в трясину невежества. Будущее, уготованное им, темно и беспросветно.
Сучасна цивілізація не дуже відповідає природі живих істот, і тому їм радять звернутись до свідомості Кр̣шн̣и. За допомогою свідомості Кр̣шн̣и суспільство підніметься до ґун̣и благочестя. Коли набуває розвитку ґун̣а благочестя, люди бачать речі такими, якими вони є. Люди в ґун̣і невігластва подібні до тварин і не можуть ясно бачити, що ж відбувається. Наприклад, перебуваючи в ґун̣і невігластва, вони не розуміють, що, забиваючи тварину, вони накликають на себе наглу смерть у наступному житті від цієї ж самої тварини. Люди, що позбавлені істинного знання, стають безвідповідальними. Щоб припинити цю безвідповідальність, потрібне навчання, яке сприяло б розвитку в людях ґун̣и благочестя. Отримуючи істинну освіту в ґун̣і благочестя, вони віднайдуть розум й досконале розуміння справжнього стану речей. Тоді люди будуть щасливими й житимуть у достатках. Навіть якщо більшість людей не матиме щастя й життєвих вигод, але коли хоча б деяка частина з них розвине в собі свідомість Кр̣шн̣и й досягне ґун̣и благочестя, то з’явиться можливість миру й процвітання в усьому світі. В протилежнім випадку, в світі, що охоплений ґун̣ами пристрасті й невігластва, не може бути ні миру, ні процвітання. В ґун̣і пристрасті люди стають пожадливими, а їхня жага почуттєвого задоволення не знає меж. Неважко помітити, що навіть маючи достатньо грошей і можливостей для задоволення своїх почуттів, людина не знаходить ні щастя, ні душевного спокою. Воно й неможливо, бо людина перебуває в ґун̣і пристрасті. Якщо людина прагне щастя, їй не допоможуть гроші, вона повинна піднятись до ґун̣и благочестя за допомогою свідомості Кр̣шн̣и. Той, хто перебуває в ґун̣і пристрасті, нещасний не лише в своїх думках, фахова діяльність також завдає йому чимало клопоту. Він повинен винаходити численні плани, аби добути достатню кількість грошей на збереження свого статус-кво. Все його життя — суцільне нещастя. А в ґун̣і невігластва люди стають безумцями. Страждаючи од свого життя, вони вживають наркотичні засоби, і таким чином ще більше занурюються в невігластво. Їхнє майбутнє дуже похмуре й безрадісне.