6
Sloka 6
Текст
Verš
саукума̄рйа̄т пратікшан̣ам
мӯрччга̄м а̄пнотй уру-клеш́ас
татратйаіх̣ кшудгітаір мухух̣
saukumāryāt pratikṣaṇam
mūrcchām āpnoty uru-kleśas
tatratyaiḥ kṣudhitair muhuḥ
Послівний переклад
Synonyma
кр̣мібгіх̣ — хробаками; кшата — обкушуваний; сарва-ан̇ґах̣ — по всьому тілу; саукума̄рйа̄т — від тендітності; праті-кшан̣ам — щомиті; мӯрччга̄м — непритомність; а̄пноті — отримує; уру-клеш́ах̣ — тяжкі муки; татратйаіх̣ — бувши там (у череві); кшудгітаіх̣ — голодний; мухух̣ — знову й знову.
kṛmibhiḥ — červy; kṣata — kousané; sarva-aṅgaḥ — po celém těle; saukumāryāt — kvůli své choulostivosti; prati-kṣaṇam — každou chvíli; mūrcchām — bezvědomí; āpnoti — upadá do; uru-kleśaḥ — jehož utrpení je veliké; tatratyaiḥ — žijící tam (v břiše); kṣudhitaiḥ — hladoví; muhuḥ — znovu a znovu.
Переклад
Překlad
Все тендітне тіло дитини знову й знову кусають голодні хробаки в череві, і вона жахливо мучиться. Від страшних страждань вона раз у раз непритомніє.
Dítě, které znovu a znovu koušou po celém těle hladoví červi žijící v břiše, trpí hroznými bolestmi, jelikož je velice choulostivé. V této strašné situaci každou chvíli upadá do bezvědomí.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Ми відчуваємо страждання матеріального буття не лише після того, як вийдемо з утроби матері, але ще навіть в її череві. Страждання починаються з тої самої миті, коли жива істота стикається зі своїм матеріальним тілом. На жаль, ми забуваємо це відчуття й легковажимо тими муками, яких завдає народження на світ. Тому «Бгаґавад-ґіта» підкреслює, що треба завжди пам’ятати про страждання, пов’язані з народженням і смертю. Як під час формування тіла нам доводиться зазнавати численних страждань в утробі матері, так і смерть завдає великих мук. Як розповідає попередня глава, жива істота змушена переселятися з тіла в тіло, і народження в тілах собак і свиней пов’язане з особливими стражданнями. Але, незважаючи на ці страждання, під маґічним впливом майі ми все забуваємо і піддаємося чарам хвилинного так званого щастя, що, як уже згадано, являє собою не більш як ослаблення страждань.
Utrpení hmotné existence cítíme nejen po opuštění matčina lůna, ale již v něm. Nešťastný život začíná ve chvíli, kdy živá bytost přijde poprvé do styku se svým hmotným tělem. Na tento zážitek však bohužel zapomeneme a nebereme bolesti zrození příliš vážně. V Bhagavad-gītě je proto výslovně uvedeno, že člověk má velice dbát na to, aby pochopil, jaké těžkosti představuje zrození a smrt. Stejně jako musíme projít mnoha těžkostmi během utváření tohoto těla v lůně matky, mnohé potíže nastávají i v okamžiku smrti. Jak bylo popsáno v minulé kapitole, živá bytost se musí převtělovat z jednoho těla do druhého, a když vstupuje do těl psů a prasat, dostává se do zvláště nepříznivých podmínek. Navzdory tomuto utrpení však pod vlivem māyi na vše zapomeneme a jsme okouzleni svým současným takzvaným štěstím, o němž je řečeno, že ve skutečnosti není ničím jiným než zmírněním neštěstí.