ВІРШ 19
VERSO 19
Текст
Texto
дравйа-джн̃а̄на-крійа̄ш́райа̄х̣
бадгнанті нітйада̄ муктам̇
ма̄йінам̇ пурушам̇ ґун̣а̄х̣
dravya-jñāna-kriyāśrayāḥ
badhnanti nityadā muktaṁ
māyinaṁ puruṣaṁ guṇāḥ
Послівний переклад
Sinônimos
ка̄рйа — наслідок; ка̄ран̣а — причина; картр̣тве — в діяльності; дравйа—матеріал; джн̃а̄на—знання; крійа̄-а̄ш́райа̄х̣ — проявлене у таких ознаках; бадгнанті — умови; нітйада̄ — вічно; муктам — трансцендентна; ма̄йінам — що зазнає впливу матеріальної енерґії; пурушам — жива істота; ґун̣а̄х̣ — матеріальні ґуни.
kārya — efeito; kāraṇa — causa; kartṛtve — em atividades; dravya — material; jñāna — conhecimento; kriyā-āśrayāḥ — manifestadas por esses sintomas; badhnanti — condições; nityadā — eternamente; muktam — transcendental; māyinam — afetada pela energia material; puruṣam — a entidade viva; guṇāḥ — os modos materiais.
Переклад
Tradução
Проявляючись далі як матерія , знання та діяльність , ці три ґуни матеріальної природи зумовлюють вічно трансцендентну живу істоту ланцюгом причин та наслідків і змушують відповідати за свої вчинки.
Estes três modos da natureza material, manifestando-se também como matéria, conhecimento e atividades, põem a entidade viva eternamente transcendental sob condições de causa e efeito e tornam-na responsável por essas atividades.
Коментар
Comentário
ПОЯСНЕННЯ: Вічно трансцендентні живі істоти посідають проміжне становище між внутрішньою та зовнішньою енерґіями, тому їх називають межовою енерґією Господа. Насправді живі істоти не створені підвладними матеріальній енерґії, однак, зваблені оманним почуттям зверхности над нею, вони потрапляють під її вплив і їх зумовлюють три ґуни матеріальної природи. Ця зовнішня енерґія Господа вкриває чисте знання живої істоти про її вічний зв’язок з Господом, і цей покрив такий давній, що видається, ніби жива істота перебуває в невігластві вічно. Така дивовижна дія майі, зовнішньої енерґії, що створює враження, ніби все породжене з матерії. Засліплений матеріальною енерґією, вчений-матеріаліст не на силі прозирнути глибше за матеріальні причини, однак насправді суть матеріальних явищ становлять чинники адгібгута, адг’ятма та адгідайва, невидимі для зумовленої істоти в ґуні невігластва. Адгібгута проявляється як круговерть народжень та смертей, пов’язаних нерозривно із старістю та хворобами, прояв адг’ятма зумовлює духовну душу, а прояв адгідайва — це система нагляду за істотою. Так проявляється закон причини та наслідку, що визнає відповідальність зумовлених душ за їхні дії. Загалом це все різні прояви зумовлености, і найвища досконалість людського життя полягає в тому, щоб звільнитися від цього зумовленого стану.
SIGNIFICADO—Porque estão entre as potências interna e externa, as entidades vivas eternamente transcendentais são chamadas de potência marginal do Senhor. De fato, as entidades vivas não se destinam a ficar sob o condicionamento imposto pela energia material, porém, como se deixam afetar pelo falso sentido de domínio sobre a energia material, elas caem sob a influência dessa potência e, assim, condicionam-se aos três modos da natureza material. Essa energia externa do Senhor obscurece o conhecimento puro segundo o qual a entidade viva existe eternamente com Ele, mas o obscurecimento é tão constante que parece que a alma condicionada é eternamente ignorante. É essa a maravilhosa ação de māyā, ou a energia externa manifestada como se fosse materialmente produzida. Sob o poder encobridor exercido pela energia material, o cientista materialista não consegue olhar além das causas materiais, mas, de fato, atrás das manifestações materiais, existem ações adhibhūta, adhyātma e adhidaiva, que a alma condicionada no modo da ignorância não pode ver. A manifestação adhibhūta envolve repetidos nascimentos e mortes com velhice e doenças, a manifestação adhyātma condiciona a alma espiritual, e a manifestação adhidaiva é o sistema controlador. Eis como se manifesta materialmente a causa e o efeito e o sentido de responsabilidade dos agentes condicionados. São, afinal de contas, manifestações do estado condicionado, e, ao libertar-se desse estado condicionado, o ser humano alcança a perfeição máxima.