Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.2.21
Текст
ніруддга-сапта̄йатано ’напекшах̣
стгітва̄ мухӯрта̄рдгам акун̣т̣га-др̣шт̣ір
нірбгідйа мӯрдган віср̣джет парам̇ ґатах̣
Послівний переклад
тасма̄т — звідти ; бгрувох̣ — брів ; антарам — між ; уннайета — треба підняти; ніруддга — зачинивши; сапта — сім; а̄йатанах̣ — виходів життєвого повітря; анапекшах̣ — байдужий до будь-яких матеріальних насолод; стгітва̄ — утримуючи; мухӯрта — миті; ардгам — половину; акун̣т̣га — назад додому, до Бога; др̣шт̣іх̣ — націлений на це; нірбгідйа — пробивши; мӯрдган — отвір у тімені; віср̣джет — має покинути тіло; парам — до Всевишнього; ґатах̣ — повертаючись.
Переклад
Тоді бгакті-йоґ має підняти потік життєвого повітря між брів, а далі, перекривши сім виходів життєвого повітря, цілеспрямовано думати про повернення додому, до Бога. Якщо він цілковито звільнився від усіх бажань матеріальної насолоди, він повинен піднятись до тімені і, порвавши усі свої зв’язки з матерією, повернутись до Всевишнього.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш радить, як порвати зв’язок з матерією і повернутись додому, до Бога, до Всевишнього. Головна вимога до того, хто бажає повернутись до Бога, — бути цілком вільним від бажання матеріальної насолоди. Є різні рівні матеріальної насолоди відповідно до тривалости життя істоти та доступних їй чуттєвих втіх. «Бгаґавад-ґіта» (9.20) згадує за найвищий рівень чуттєвої насолоди і найтриваліше життя. Усі ці насолоди матеріальні, і тому треба бути глибоко переконаними, що нам не потрібне таке довге життя навіть на планеті Брахмалоці. Ми повинні повернутися додому, до Бога, — ми не повинні приваблюватись навіть найбільшими матеріальними благами. У «Бгаґавад-ґіті» (2.59) сказано, що такої зречености від матерії можна набути тільки пізнавши вище життя. Парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате. Звільнитися від потягу до матеріального можна тільки цілковито зрозумівши природу духовного життя. Ідеї певного класу імперсоналістів про те, що духовне життя позбавлене будь-якого розмаїття, дуже небезпечні. Поширюючи ці ідеї, імперсоналісти вводять людей в оману і тільки чимдалі посилюють їхню прив’язаність до матеріальної насолоди. Внаслідку, бідні на знання люди не можуть навіть почасти зрозуміти становище парам, Всевишнього. Вони цупко тримаються за розмаїття матеріальних насолод, хоча тішать себе думкою, ніби вони усвідомили Брахман. Такі люди, як випливає з цього вірша, не можуть нічого зрозуміти про становище парам, а тому нездатні прийти до Всевишнього. Повним знанням про духовний світ, про Бога-Особу та про трансцендентне спілкування з Ним на незліченних духовних планетах Вайкунтгалоках володіють віддані. У цьому вірші вжито слова акун̣т̣га- др̣шт̣іх̣. Слово акун̣т̣га означає те саме, що й вайкунтга. Тільки той, хто спрямовано ставить собі за мету досягнути духовного світу і особисто спілкуватися з Господом, може відкинути все, що зв’язує його з матерією, навіть перебуваючи ще в матеріальному світі. Парам, за яке йдеться тут, і парам̇ дга̄ма, згадана у кількох місцях «Бгаґавад-ґіти», суть одне й те саме. Той, хто досягає парам̇ дга̄ма, вже не повертається до матеріального світу. Такої свободи не досягти, навіть якщо піднятися на найвищу локу (планету) матеріального світу.
Є сім виходів життєвого повітря: двоє очей, двоє ніздрів, двоє вух та рот. Найчастіше, коли помирає звичайна людина, воно виходить через рот. Але, як сказано вище, йоґ, котрий вміє керувати своїм життєвим повітрям, звичайно випускає його, пробиваючи тім’я. Отже, йоґ закриває вищезгадані сім отворів, щоб життєве повітря природно вирвалось через тім’я. Коли великий відданий відходить у такий спосіб, з цього знати певно, що він обриває всі зв’язки з матерією.