Skip to main content
Бібліотека » Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є » ГЛАВА ДЕВ’ЯТА

TEXT 15

TEKST 15

Текст

Tekst

джн̃а̄на-йаджн̃ена ча̄пй анйе
йаджанто ма̄м упа̄сате
екатвена пр̣тгактвена
бахудга̄ віш́вато-мукгам
jñāna-yajñena cāpy anye
yajanto mām upāsate
ekatvena pṛthaktvena
bahudhā viśvato-mukham

Послівний переклад

Synonyms

джн̃а̄на-йаджн̃ена—плекаючи знання; ча—також; апі—неодмінно; анйе—інші; йаджантах̣—приносячи в жертву; ма̄м—Мені; упа̄сате—поклоняються; екатвена—у єдності; пр̣тгактвена—у відокремленості; бахудга̄—у різноманітності; віш́ватах̣-мукгам—і у всесвітній формі.

jñāna-yajñena – przez kultywację wiedzy; ca – również; api – z pewnością; anye – inni; yajantaḥ – poświęcając; mām – Mnie; upāsate – wielbią; ekatvena – w jedności; pṛthaktvena – w dualizmach; bahudhā – w różnorodności; viśvataḥ-mukham – i w formie kosmicznej.

Переклад

Translation

Інші ж, чия жертва полягає у розвитку знань, поклоняються Верховному Господеві як єдиному і неповторному, як різноманітності того, що існує, і в Його всесвітній формі.

Inni, którzy pełnią ofiarę przez kultywowanie wiedzy, czczą Najwyższego Pana jako jednego bez wtórego, różnego w wielu i w formie kosmicznej.

Коментар

Purport

Цей вірш підсумовує зміст попередніх. Господь каже Арджуні, що того, хто цілком перебуває в свідомості Кр̣шн̣и і не знає нічого, крім Кр̣шн̣и, називають маха̄тмою; крім того є й такі особистості, що не досягли рівня маха̄тми, але теж так чи інакше поклоняються Кр̣шн̣і. Деяких з них вже було описано: це ті, хто страждає, нужденні, допитливі, а також ті, хто прагне знань. Але є ще й інші, вони стоять нижче, і їх поділяють на три групи: 1) ті, хто вшановує себе як єдиного із Верховним Господом; 2) ті, що вигадують якусь форму Верховного Господа й вшановують її; 3) ті, що визнають всесвітню форму Верховного Бога-Особи, віш́ва-рӯпу, і поклоняються їй. З вищеперелічених, люди найнижчого класу, що поклоняються собі як Верховному Господеві, вважаючи себе моністами, найбільш численні. Такі люди вважають себе за Всевишнього Господа і в такому настрої вшановують себе. Це також є свого роду поклоніння Богові, тому що вони можуть зрозуміти, що насправді вони не є матеріальне тіло, але духовна душа, принаймні, така думка переважає. Так звичайно шанують Верховного Господа імперсоналісти. Дальший клас включає в себе шанувальників напівбогів, тих, хто вважає, що будь-яка форма є формою Верховного Господа. А третій клас включає в себе тих, хто не може осягти нічого поза проявленням матеріального всесвіту. Вони вважають, що всесвіт — це верховне живе тіло, тобто верховна реальність і вшановують його. Але всесвіт — також Господня форма.

ZNACZENIE:
 
Werset ten jest podsumowaniem wersetów poprzednich. Pan mówi Arjunie, że ci, którzy posiadają czystą świadomość Kṛṣṇy i nie znają niczego poza Kṛṣṇą, nazywani są mahātmāmi. Są też inne osoby, które nie zajmują takiej samej pozycji jak mahātmowie, ale które również na różne sposoby czczą Kṛṣṇę. Niektórzy z nich zostali już określeni jako będący w niedoli, cierpiący nędzę, nękani ciekawością i ci, którzy zajmują się kultywowaniem wiedzy. Są jeszcze inni, zajmujący jeszcze niższe pozycje, i których można podzielić na trzy grupy: (1) tych, którzy czczą siebie samych jako równych Najwyższemu Panu, (2) tych, którzy wymyślają jakąś formę Najwyższego Pana i oddają jej cześć, (3) i tych, którzy uznają i wielbią Najwyższego Pana w Jego formie kosmicznej, czyli viśva-rūpa. Spośród tych trzech wymienionych wyżej rodzajów ludzi, najbardziej liczną grupę stanowią najniżej usytuowani, czyli ci, którzy czczą samych siebie jako Najwyższego Pana, uważając się za monistów. Myśląc, iż sami są Najwyższym Panem, samym sobie oddają cześć. Jest to również pewien rodzaj wielbienia Boga, gdyż rozumieją oni, że w rzeczywistości są duszą, a nie tym materialnym ciałem. Przynajmniej takie rozumienie jest dominujące. Na ogół w ten sposób czczą Boga impersonaliści. Do klasy drugiej należy zaliczyć czcicieli półbogów, tych, którzy w swoim wyobrażeniu każdą formę uważają za formę Najwyższego Pana. A do klasy trzeciej należą ci, którzy nie mogą pojąć niczego poza manifestacją tego materialnego wszechświata. Uważając wszechświat za ogromny organizm czy istotę, jemu oddają cześć. Wszechświat jest również formą Pana.