TEXT 10
10. VERS
Текст
Szöveg
сан̇ґам̇ тйактва̄ кароті йах̣
ліпйате на са па̄пена
падма-патрам іва̄мбгаса̄
saṅgaṁ tyaktvā karoti yaḥ
lipyate na sa pāpena
padma-patram ivāmbhasā
Послівний переклад
Szó szerinti jelentés
брахман̣і—Верховному Богові-Особі; а̄дга̄йа—віддає; карма̄н̣і— усяку роботу; сан̇ґам—прив’язаності; тйактва̄—відмовляючись; кароті—виконує; йах̣—хто; ліпйате—заторкується; на—ніколи; сах̣—він; па̄пена—гріхом; падма-патрам—лист лотоса; іва—як; амбгаса̄—водою.
brahmaṇi – az Istenség Legfelsőbb Személyiségének; ādhāya – lemondva; karmāṇi – minden tettről; saṅgam – ragaszkodást; tyaktvā – feladva; karoti – végzi; yaḥ – aki; lipyate – befolyásolt; na – sohasem; saḥ – ő; pāpena – a bűnök által; padma-patram – a lótusz levele; iva – mint; ambhasā – a víz által.
Переклад
Fordítás
Того, хто виконує свої обов’язки без прив’язаності до них і віддає плоди Верховному Господеві, не заторкує гріх. Він подібний до листка лотосу, що не змочується водою.
Aki ragaszkodás nélkül végzi kötelességét, és minden eredményt átad a Legfelsőbb Úrnak, azt nem éri bűn, mint ahogyan a lótusz levelét sem éri víz.
Коментар
Magyarázat
Тут слово брахман̣і означає «в свідомості Кр̣шн̣и». Матеріальний світ являє собою сукупне проявлення трьох ґун̣ матеріальної природи, і це визначається спеціальним терміном: прадга̄на. Ведичні гімни сарвам̇ хй етад брахма (Ма̄н̣д̣ӯкйа Упанішада 2), тасма̄д етад брахмо на̄ма-рӯпам аннам̇ ча джа̄йате (Мун̣д̣ака Упанішада 1.1.9) і слова Бгаґавад-ґı̄ти (14.3) мама йонір махад брахма вказують, що все, що існує в матеріальному світі, є виявом Брахмана, і хоча наслідки проявляються різним чином, вони не відрізняються од причини. В Īш́опанішаді сказано, що все пов’язано з Верховним Брахманом, тобто Кр̣шн̣ою, і тому все належить тільки Йому. Хто ясно усвідомлює, що все належить Кр̣шн̣і, що Він — володар усього, і що, таким чином, все служить Йому, — того не заторкують ні добрі, ні гріховні наслідки його діяльності. Навіть оце матеріальне тіло є даром Божим і призначене для певної діяльності, і його можна залучити до свідомості Кр̣шн̣и. Тоді зворотні наслідки гріховної діяльності вже не будуть поганити його, так само, як вода не змочує лист лотосу, що лежить на ній. Господь також каже в Ґіті (3.30): майі сарва̄н̣і карма̄н̣і саннйасйа — «підпорядкуй всю свою діяльність Мені (Кр̣шн̣і)». Це означає, що людина без свідомості Кр̣шн̣и діє відповідно до своїх тілесних та почуттєвих понять, але той, хто має свідомість Кр̣шн̣и, діє вже на основі розуміння того, що тіло — це власність Кр̣шн̣и, і тому його треба використовувати в служінні Кр̣шн̣і.
A brahmaṇi szó itt a Kṛṣṇa-tudatra utal. Az anyagi világ az anyagi természet három kötőerejének totális megnyilvánulása, szakkifejezéssel pradhāna. A védikus himnuszok, például a sarvaṁ hy etad brahma (Māṇḍūkya-upaniṣad 2), a tasmād etad brahma nāma-rūpam annaṁ ca jāyate (Muṇḍaka-upaniṣad 1.1.9) és a mama yonir mahad brahma (Bhagavad-gītā 14.13) versei arra utalnak, hogy az anyagi világban minden a Brahman megnyilvánulása, s habár az okozatok eltérően nyilvánulnak meg, mégsem különböznek az októl. Az Īśopaniṣad szerint minden kapcsolatban áll a Legfelsőbb Brahmannal, Kṛṣṇával, ezért minden kizárólag az Övé. Aki tökéletesen tisztában van vele, hogy minden Kṛṣṇáé, hogy Kṛṣṇa a tulajdonosa mindennek, s ezért mindent az Úr szolgálatában kell alkalmaznia, annak természetesen nincsen köze tettei következményeihez, legyenek azok akár jók, akár bűnösek. Az ember még anyagi testét is – ami az Úr ajándéka, hogy egy bizonyos fajta tevékenységet végezhessen – használhatja Kṛṣṇa-tudatban, s akkor a bűnös visszahatások nem szennyezhetik azt be, éppen úgy, ahogyan a lótuszvirág is száraz marad, noha a vízben él. Az Úr a Gītāban (3.30) azt is mondja: mayi sarvāṇi karmāṇi sannyasya. „Hódolj meg minden tetteddel Énelőttem [Kṛṣṇa előtt]!” A végkövetkeztetés tehát az, hogy aki nem Kṛṣṇa-tudatú, az abban a felfogásban cselekszik, hogy az érzékek és az anyagi test az éne, míg a Kṛṣṇa-tudatú ember bármit tesz, tudja, hogy a test Kṛṣṇa tulajdona, s ezért Őt kell vele szolgálnia.