ТЕКСТ 32
ВІРШ 32
Текст
Текст
манйама̄насйа кхидйатах̣
кр̣шн̣асйа на̄радо ’бхйа̄га̄д
а̄ш́рамам̇ пра̄г уда̄хр̣там
манйама̄насйа кгідйатах̣
кр̣шн̣асйа на̄радо ’бгйа̄ґа̄д
а̄ш́рамам̇ пра̄ґ уда̄хр̣там
Пословный перевод
Послівний переклад
тасйа — его; эвам — так; кхилам — несовершенное; а̄тма̄нам — душа; манйама̄насйа — размышляя; кхидйатах̣ — сокрушаясь; кр̣шн̣асйа — Кришны-двайпаяны Вьясы; на̄радах̣ абхйа̄га̄т — Нарада пришел туда; а̄ш́рамам — хижина; пра̄к — ранее; уда̄хр̣там — сказал.
тасйа — його; евам — так; кгілам — неповновартість; а̄тма̄нам — душу; манйама̄насйа — роздумуючи в серці; кгідйатах̣— скрушно; кр̣шн̣асйа — Крішни-двайпаяни В’яси; на̄радах̣ абгйа̄ґа̄т — Нарада прийшов туди; а̄ш́рамам — хатину; пра̄к — раніше; уда̄хр̣там — сказав.
Перевод
Переклад
Как уже упоминалось, Нарада подошел к хижине Кришны-двайпаяны Вьясы, расположенной на берегу Сарасвати, в тот момент, когда Вьясадева сокрушался о своем несовершенстве.
Як сказано вище, коли Крішна-двайпаяна В’яса отак журився своєю недосконалістю, до його хатини над берегом Сарасваті наблизився Нарада.
Комментарий
Коментар
Пустота, которую ощущал Вьясадева, не была следствием недостатка знаний. Бхагавата-дхарма — это чистое преданное служение Господу, недоступное монисту. Монисты не причисляются к парамахамсам (самым совершенным из принявших отречение от мира). «Шримад-Бхагаватам» изобилует рассказами о трансцендентных деяниях Личности Бога. Хотя Вьясадева был воплощением Бога, наделенным особыми полномочиями, он все же испытывал неудовлетворенность, поскольку ни в одной из своих работ не объяснил должным образом трансцендентные деяния Господа. Сам Шри Кришна вложил вдохновение в сердце Вьясадевы, поэтому он, как уже говорилось, ощущал пустоту. Здесь недвусмысленно говорится, что без трансцендентного преданного служения Господу все бессмысленно и пусто, а в трансцендентном служении Господу все становится осязаемой реальностью, и для этого нет необходимости дополнительно заниматься ни кармической деятельностью, ни эмпирическим спекулятивным философствованием.
ПОЯСНЕННЯ: Причиною порожнечі, яку відчував В’ясадева, був не брак знання. Бгаґавата-дгарма — це чисте віддане служіння Господеві, і моністові воно не доступне. Моністів не зараховують до парамахамс (найдосконаліших у зреченому стані життя). У «Шрімад-Бгаґаватам» вміщено численні оповіді за трансцендентні дії Бога-Особи. В’ясадева в жодній праці не розкрив належно трансцендентних дій Господа і тому відчував незадоволення, дарма що був вповноважене втілення Бога. Сам Господь Шрі Крішна вдихнув просвітлення в серце В’ясадеви, і тому той відчув у собі якусь порожнечу, як сказано вище. Тут однозначно з’ясовано, що без трансцендентного любовного служіння Господу все є просто порожнеча, натомість у трансцендентному служінні Господу все — відчутна дійсність, і для її досягнення не потрібно ніяких окремих зусиль ні у царині діяльности задля плодів, ні на терені емпіричного філософствування.