VERSO 33
33
Texto
Текст
śuśrūṣā dharma-siddhaye
tasyāṁ jātaḥ purā śūdro
yad-vṛttyā tuṣyate hariḥ
ш́уш́рӯша̄ дгарма-сіддгайе
тасйа̄м̇ джа̄тах̣ пура̄ ш́ӯдро
йад-вр̣ттйа̄ тушйате харіх̣
Sinônimos
Послівний переклад
padbhyām — das pernas; bhagavataḥ — da Personalidade de Deus; jajñe — manifestou-se; śuśrūṣā — serviço; dharma — dever ocupacional; siddhaye — em relação a; tasyām — nesta; jātaḥ — sendo gerado; purā — anteriormente; śūdraḥ — os servidores; yat — vṛttyā – a ocupação através da qual; tuṣyate — fica satisfeito; hariḥ — a Suprema Personalidade de Deus.
падбгйа̄м — з ніг; бгаґаватах̣ — Бога-Особи; джаджн̃е — проявилося; ш́уш́рӯша̄ — служіння; дгарма — фаховий обов’язок; сіддгайе — для здійснення; тасйа̄м — в тому; джа̄тах̣ — породжені; пура̄ — раніше; ш́ӯдрах̣ — слуги; йат-вр̣ттйа̄ — чиїм фахом; тушйате — задоволений; харіх̣ — Верховний Бог-Особа.
Tradução
Переклад
Depois disso, o serviço foi manifesto a partir das pernas da Personalidade de Deus para o aperfeiçoamento da cerimônia religiosa. Situados nas pernas estão os śūdras, que satisfazem o Senhor através do serviço.
Тоді, для того щоб довести до досконалості виконання релігійни обов’язків, із ніг Бога-Особи виникло служіння. На ногах всесвітньої форми Господа розташовані шудри, що задовольняють Господа служінням.
Comentário
Коментар
O serviço é a real posição constitucional de todas as entidades vivas. As entidades vivas destinam-se a prestar serviço ao Senhor, e podem alcançar a perfeição religiosa através desta atitude de serviço. Não se pode alcançar a perfeição religiosa simplesmente especulando para atingir o conhecimento teórico. A divisão jñānī de espiritualistas continua especulando apenas para distinguir a alma da matéria, mas eles não têm informações das atividades da alma após serem liberados através do conhecimento. É dito que as pessoas que só especulam mentalmente para conhecer as coisas tal como elas são e que não se ocupam no transcendental serviço amoroso ao Senhor estão simplesmente perdendo seu tempo.
ПОЯСНЕННЯ: Справжній обов’язок усіх живих істот, що відповідає їхній природі, — це служити. Живі істоти створені для того, щоб служити Господу. З покорою служачи Господу, вони досягають досконалості релігійної діяльності. Цієї досконалості неможливо досягнути просто поглиблюючи теоритечне знання за допомогою роздумів. Ті шукачі духовної досконалості, які належать до категорії ґ’яні, після тривалих філософських роздумів усвідомлюють відмінність між душею та матерією, але їм невідомо, що душа робить після того, як за допомогою знання звільняється від матерії. За свідченням великих авторитетів, ті, хто лише намагагається пізнати істинну природу речей за допомогою умоглядних роздумів, але не виконує трансцендентного любовного служіння, просто марнують свій час.
Nesta passagem, afirma-se claramente que o princípio do serviço foi gerado a partir das pernas do Senhor para o aperfeiçoamento do processo religioso, mas esse serviço transcendental é diferente da ideia de serviço no mundo material. No mundo material, ninguém quer ser um servo; todos querem ser o amo porque o domínio falso é a doença básica da alma condicionada. A alma condicionada no mundo material quer assenhorear-se dos outros. Iludida pela energia externa do Senhor, ela se vê forçada a tornar-se serva do mundo material. Essa é a verdadeira posição da alma condicionada. A última armadilha da energia externa ilusória é a concepção de tornar-se uno com o Senhor, e, devido a essa concepção, a alma iludida permanece no cativeiro da energia material, falsamente julgando-se uma alma liberada e “tão boa quanto Nārāyaṇa”.
У цьому вірші сказано дуже ясно, що досконалість релігійної діяльності приходить завдяки служінню, і тому з ніг всесвітньої форми Господа вийшов принцип служіння. Однак природа трансцендентного служіння Господу цілковито відмінну від служіння в матеріальному світі. У матеріальному світі ніхто не хоче бути слугою, кожен хоче бути паном. Основною хворобою кожної зумовленої душі є саме це породжене з ілюзії бажання панувати. Зумовлена душа в матеріальному світі прагне панувати над іншими. Піддаючись ілюзорному впливу зовнішньої енерґії Господа, вона змушена робитися рабом матеріального світу. Таке справжнє становище зумовленої душі. І остання пастка ілюзорної, зовнішньої енерґії — це ідея злиття з Господом. Через цю ідею введена в ілюзію зумовлена душа залишається в путах матеріальної енерґії, хибно вважаючи себе за звільнену і «рівну Нараяні».
Na verdade, é melhor ser um śūdra do que um brāhmaṇa que não desenvolva a atitude de serviço, porque essa atitude é a única que satisfaz o Senhor. Todo ser vivo – mesmo que seja um brāhmaṇa por qualificação – deve aceitar o transcendental serviço ao Senhor. Tanto a Bhagavad-gītā quanto o Śrīmad-Bhāgavatam confirmam que essa atitude de serviço é a perfeição da entidade viva. Um brāhmaṇa, um kṣatriya, um vaiśya ou um śūdra só podem aperfeiçoar seus deveres ocupacionais prestando serviço ao Senhor. É de se esperar que um brāhmaṇa conheça esse fato devido à sua perfeição na sabedoria védica. As outras classes devem seguir a orientação do brāhmaṇa vaiṣṇava (aquele que é um brāhmaṇa por qualificação e um vaiṣṇava pelos atos). Isso tornará toda a sociedade perfeita em relação à ordem de sua constituição social. Uma sociedade desordenada não pode satisfazer nem os membros da sociedade nem o Senhor. Mesmo que uma pessoa não seja um brāhmaṇa, kṣatriya, vaiśya ou śūdra perfeito, mas aceite o serviço ao Senhor, não se importando com a perfeição de sua posição social, ela se torna um ser humano perfeito simplesmente por desenvolver a atitude de serviço ao Senhor Supremo.
Насправді, ліпше бути шудрою, аніж брахманою, який не має схильності служити Господу, тому що тільки ця схильність може задовольнити Господа. Кожна жива істота, навіть якщо вона має природні якості брахмани, повинна виконувати трансцендентне служіння Господу. І «Бгаґавад-ґіта», і «Шрімад-Бгаґаватам» сходяться на тому, що бажання служити Господу — це найвища досконалість, якої може досягнути жива істота. Брахмана, кшатрія, вайш’я і шудра тільки тоді досконалі у виконанні своїх фахових обов’язків, коли вони служать Господу. Брахмана, досконало осягнувши мудрість Вед, не може не знати цієї істини, а люди інших соціальних станів повинні прислухатися до повчань брахмани-вайшнави (що має якості брахмани і діє, як вайшнава). Цей принцип, служіння Господу, дає змогу досягнути в суспільстві досконалого ладу і злагоди. Незлагоджене суспільство не може дати вдоволення ні його членам, ні Господу. Навіть якщо людина далека від ідеалу брахмани, кшатрії, вайш’ї чи шудри, але береться служити Господу і не переймається поліпшенням свого соціального статусу, вона, просто розвиваючи в собі схильність служити Господу, стає досконалою людиною.