Capítulo Vinte e Dois
ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ДРУГА
O Casamento de Kardama Muni e Devahūti
Одруження Кардами Муні й Девахуті
- VERSO 1:
- Śrī Maitreya disse: Após descrever a grandeza das múltiplas qualidades e atividades do imperador, o sábio ficou silencioso, e o imperador, sentindo-se modesto, dirigiu-se a ele da seguinte maneira.
- 1:
- Шрі Майтрея сказав: Прославивши численні достоїнства й діяння імператора, мудрець замовк. Тоді зніяковілий імператор здійняв мову.
- VERSO 2:
- Manu respondeu: Para expandir-se sob a forma do conhecimento védico, o senhor Brahmā, o Veda personificado, criou-vos de seu rosto, ó brāhmaṇas, que sois repletos de austeridade, conhecimento e poder místico e que sois avessos ao gozo dos sentidos.
- 2:
- Ману відповів: Господь Брахма, уособлена Веда, поширюючись у ведичне знання, створив із свого обличчя вас, брахманів, наділених аскетичністю, знанням та містичною могутністю і відречених від чуттєвих насолод.
- VERSO 3:
- Para a proteção dos brāhmaṇas, o Ser Supremo de mil pernas criou a nós, os kṣatriyas, a partir de Seus mil braços. É por isso que se diz que os brāhmaṇas são Seu coração, e os kṣatriyas, Seus braços.
- 3:
- Нас, кшатріїв, тисячонога Верховна Істота створила зі Своїх тисячі рук для того, щоб ми захищали брахманів. Тому брахманів вважають за Господнє серце, а кшатріїв — за Його руки.
- VERSO 4:
- É por isso que os brāhmaṇas e os kṣatriyas protegem-se uns aos outros, bem como a si mesmos. E o próprio Senhor, que é tanto a causa quanto o efeito e, ao mesmo tempo, é imutável, protege-os um através do outro.
- 4:
- Тому брахмани й кшатрії захищають одне одного і самих себе. Господь Сам, що є причиною й наслідком усього сущого і разом з тим завжди незмінний, захищає їх таким чином, через їхню взаємну турботу.
- VERSO 5:
- Acabo de esclarecer todas as minhas dúvidas simplesmente por te encontrar, pois Vossa Onipotência explicou, muito bondosa e claramente, o dever de um rei que deseja proteger seus súditos.
- 5:
- Просто побачившись із тобою, я позбувся від усіх сумнівів, тому що твоя божественна милість дуже ласкаво й дуже чітко пояснив обов’язки царя, який піклується про своїх підданих.
- VERSO 6:
- Considero minha boa fortuna eu ter tido a oportunidade de me encontrar contigo, pois, para pessoas que não dominaram a mente ou não controlaram os sentidos, não é fácil ver-te. Tanto mais afortunado sou de ter tocado com minha cabeça a abençoada poeira de teus pés.
- 6:
- Мені дуже пощастило, що я зміг побачити тебе, адже тебе нелегко побачити людям, які не приборкали розум і чуття. І ще більше мені пощастило в тому, що голова моя торкнулася благословенного пилу з твоїх стіп.
- VERSO 7:
- Tive a fortuna de ser instruído por ti, e assim fui agraciado com um grande favor. Agradeço a Deus por ter escutado com ouvidos abertos tuas palavras puras.
- 7:
- На моє велике щастя ти дав мені настанови, даруючи мені велику ласку. Я вдячний Богові за те, що Він дав мені можливість відкрити вуха твоїм чистим словам.
- VERSO 8:
- Ó grande sábio, por favor, tem a misericórdia de ouvir as orações de minha humilde pessoa, pois estou com a mente perturbada devido à afeição por minha filha.
- 8:
- О великий мудрче, будь же ласкавий і вислухай благання цієї скромної особи, тому що через мою прив’язаність до дочки мій розум не знаходить спокою.
- VERSO 10:
- No momento em que ouviu o sábio Nārada falar de teu nobre caráter, sabedoria, bela aparência, juventude e outras virtudes, ela fixou sua mente em ti.
- 10:
- Коли вона почула від мудреця Наради про твою шляхетність, освіченість, вроду, молодість та інші достоїнства, вона зупинила свій вибір на тобі.
- VERSO 11:
- Portanto, por favor, aceita-a, ó melhor dos brāhmaṇas, pois eu a ofereço com convicção e ela é, sob todos os aspectos, digna de ser tua esposa e de se encarregar de teus afazeres domésticos.
- 11:
- Тож, будь ласка, прийми її, о найліпший з брахманів, тому що я щиро даю її тобі в дар і тому що вона з усіх поглядів гідна стати твоєю дружиною і піклуватися про твій дім.
- VERSO 12:
- Rejeitar uma oferta que vem por si mesma não é recomendável nem mesmo para quem é absolutamente livre de todo o apego, e muito menos para quem é viciado no prazer sensual.
- 12:
- Відмовлятися від того, що приходить само собою, не радять навіть тому, хто цілковито вільний від усіх прив’язаностей, що вже казати про того, хто прив’язаний до чуттєвих насолод.
- VERSO 13:
- Quem rejeita uma oferta que vem por si mesma, mas depois esmola uma dádiva de um avarento perde, dessa maneira, sua ampla reputação, tendo seu orgulho humilhado pelo desprezo dos outros.
- 13:
- Той, хто відкидає дар, який сам іде йому в руки, і натомість запобігає ласки в скнари, втрачає своє добре ім’я і зазнає зневаги від людей, що топчуть його гордість.
- VERSO 14:
- Svāyambhuva Manu continuou: Ó sábio, disseram-me que estavas disposto a casar-te. Já que estou te oferecendo a mão dela e já que não fizeste o voto de celibato perpétuo, por favor, aceita-a.
- 14:
- Сваямбгува Ману вів далі: О мудрче, я чув, що ти готувався одружитися. Тож, будь ласка, прийми її руку в дар від мене, адже ти не складав обітниці довічного целібату.
- VERSO 15:
- O grande sábio respondeu: Certamente tenho desejo de me casar, e tua filha ainda não se casou nem está prometida a ninguém. Portanto, nosso casamento de acordo com o sistema védico pode ser realizado.
- 15:
- Великий мудрець відповів: Безперечно, я бажаю одружитися, і твоя дочка ще не була одружена й ні з ким не заручена. Отож, за ведичним звичаєм, ми цілком можемо побратися.
- VERSO 16:
- Que o desejo de casamento de tua filha, que é reconhecido nas escrituras védicas, seja satisfeito. Quem não aceitaria sua mão? Ela é tão bela que o brilho de seu corpo é suficiente para superar a beleza de seus adornos.
- 16:
- Нехай виконається бажання твоєї дочки одружитися згідно з ведичними писаннями. Хто б відмовився від її руки? Вона така вродлива, що просто своїм сяйвом затьмарює красу своїх оздоб.
- VERSO 17:
- Ouvi dizer que Viśvāvasu, o grande Gandharva, com a mente entorpecida pela paixão, caiu de seu aeroplano após ver tua filha brincando com uma bola no terraço do palácio, pois ela estava realmente linda com seus sinos de tornozelos tilintando e seus olhos movendo-se de um lado a outro.
- 17:
- Як я чув, славетний ґандгарва Вішвавасу від пристрасті втратив розум, побачивши твою дочку, коли вона гралася з м’ячем на даху твого палацу, і просто випав зі свого повітряного корабля. Вона й справді була прекрасна, і її красу ще більше підкреслювали очі, що постійно рухалися, та ніжні дзвіночки на її стопах.
- VERSO 18:
- Que sábio deixaria de lhe dar as suas boas-vindas, a ela que é o próprio adorno da feminilidade, a amada filha de Svāyambhuva Manu e irmã de Uttānapāda? Aqueles que não adoraram os graciosos pés da deusa da fortuna não podem sequer percebê-la, mas ela veio por sua própria vontade para pedir-me a mão.
- 18:
- Яка розумна людина відмовиться від неї, окраси всіх жінок, улюбленої дочки Сваямбгуви Ману і сестри Уттанапади? Ті, хто не поклонявся милостивим стопам богині щастя, нездатні навіть побачити її, а тут вона сама прийшла, прагнучи вийти за мене заміж.
- VERSO 19:
- Portanto, aceitarei esta casta moça como minha esposa, sob a condição de que, após ela receber o sêmen de meu corpo, eu aceite a vida de serviço devocional que é aceita pelos mais perfeitos seres humanos. Este processo foi descrito pelo Senhor Viṣṇu e é isento de inveja.
- 19:
- Отож я візьму цю доброчесну дівчину за дружину, за тої умови, що, після того як вона зачне від мого сімені дитину, я присвячу себе на життя у відданому служінні, яким живуть найдосконаліші люди. Засади такого життя, вільного від злоби, виклав Сам Господь Вішну.
- VERSO 20:
- A autoridade máxima para mim é a ilimitada Suprema Personalidade de Deus, de quem emana esta maravilhosa criação e em quem se apoiam sua manutenção e dissolução. Ele é a origem de todos os Prajāpatis, as personalidades destinadas a produzir entidades vivas neste mundo.
- 20:
- Для мене найвищий авторитет — це безмежний Верховний Бог-Особа, з кого постає це дивовижне творіння, завдяки якому воно існує і в кому воно згодом розчиняється. Він джерело всіх Праджапаті, покликаних населити світ живими істотами.
- VERSO 21:
- Śrī Maitreya disse: Ó grande guerreiro Vidura, o sábio Kardama falou isso apenas e, então, ficou silencioso, pensando em seu adorável Senhor Viṣṇu, que tem um lótus em Seu umbigo. Enquanto ele sorria silenciosamente, seu rosto cativou a mente de Devahūti, que começou a meditar no grande sábio.
- 21:
- Шрі Майтрея сказав: О великий воїне, Відуро, промовивши це, мудрець Кардама замовк, думаючи про своє Божество, Господа Вішну, з чийого пупка виростає лотос. Він сидів і мовчав, а його усміхнене обличчя причарувало розум Девахуті, що поринула в думки про великого мудреця.
- VERSO 22:
- Após tomar conhecimento claro da decisão da rainha, bem como da de Devahūti, o imperador entregou com grande prazer sua filha ao sábio, cuja hoste de virtudes se igualava às dela.
- 22:
- Впевнившись у бажанні цариці і дочки Девахуті, імператор з великою радістю віддав свою дочку мудрецю. Своїми численними достоїнствами вона була рівна мудрецю.
- VERSO 23:
- A imperatriz Śatarūpā deu afetuosamente presentes valiosíssimos, apropriados para a ocasião, tais como joias, roupas e artigos domésticos, como o dote para a noiva e o noivo.
- 23:
- Імператриця Шатарупа, як годилося, з любов’ю подарувала молодятам посаг, до якого входили численні цінні дарунки — коштовні прикраси, одяг та домашнє начиння.
- VERSO 24:
- Sendo assim aliviado da responsabilidade de dar a mão de sua filha a um homem adequado, Svāyambhuva Manu, com a mente agitada por sentimentos de separação, abraçou sua afetuosa filha com ambos os braços.
- 24:
- Віддавши дочку за гідного чоловіка і таким чином виконавши свій обов’язок, Сваямбгува Ману, схвильований близькою розлукою, міцно обійняв свою любу доньку.
- VERSO 25:
- O imperador não podia suportar a separação de sua filha. Por isso, verteu lágrimas incessantes, encharcando a cabeça de sua filha enquanto chorava e dizia: “Minha querida mãe! Minha querida filha!”
- 25:
- Імператор не міг знести розлуку з дочкою. Нездатний зупинити сльози, які котилися на голову дочки, він примовляв: «Матінко! Доню!»
- VERSOS 26-27:
- Após pedir e obter do grande sábio permissão para partir, o monarca subiu em sua quadriga junto com a esposa e procedeu em direção à sua capital, seguido por sua comitiva. Ao longo do caminho, ele viu a prosperidade dos belos eremitérios dos tranquilos videntes em ambas as atraentes margens do Sarasvatī, o rio tão agradável às pessoas santas.
- 26–27:
- Попрохавши в великого мудреця дозволу залишити його, цар і його дружина сіли в колісницю й разом з усім почтом вирушили до своєї столиці. Дорогою імператор бачив чарівні, сповнені достатку самітницькі оселі вмиротворених мудреців на мальовничих берегах Сарасваті, яку так люблять святі особи.
- VERSO 28:
- Cheios de júbilo por saber de sua chegada, os súditos vieram de Brahmāvarta para receber seu senhor que retornava, saudando-o com canções, louvores e instrumentos musicais.
- 28:
- Дізнавшись про його повернення з Брахмаварти, піддані з великою радістю вийшли привітати свого повелителя піснями, величанням та грою на музичних інструментах.
- VERSOS 29-30:
- A cidade de Barhiṣmatī, abençoada por todos os tipos de riquezas, tinha esse nome porque o pelo do Senhor Viṣṇu, de Seu corpo quando Ele Se manifestou como o Senhor Javali, caíra ali. Enquanto sacudia Seu corpo, este mesmo pelo caiu e transformou-se em lâminas das sempre verdes gramas kuśa e kāśa [outro tipo de grama usada para esteiras], com as quais os sábios adoraram o Senhor Viṣṇu, após Este derrotar os demônios que haviam interferido na realização de seus [dos brahmaṇas] sacrifícios.
- 29–30:
- Місто Бархішматі, сповнене всіх багатств, дістало свою назву від того, що на цьому місці впали волосини з тіла Господа Вішну, коли Він проявив образ Господа Вепра. Коли Він обтрушував Своє тіло, ці волосини, впавши, перетворилися на вічнозелену траву куша і каша [ще один різновид трави, з якої плетуть підстилки]. Після того, як Господь переміг демонів, що перешкоджали жертвопринесенням мудреців, мудреці використали цю траву в поклонінні Господу Вішну.
- VERSO 32:
- Tendo entrado na cidade de Barhiṣmatī, na qual vivera anteriormente, Manu entrou em seu palácio, que estava envolvido por uma atmosfera que erradicava os três sofrimentos da existência material.
- 32:
- Вступивши в місто Бархішматі, що вже давно служив йому за домівку, Ману увійшов до свого палацу, атмосфера якого звільняла від троїстих страждань.
- VERSO 33:
- O imperador Svāyambhuva Manu desfrutava da vida com sua esposa e súditos e satisfazia seus desejos sem ser perturbado por princípios indesejáveis, contrários ao processo da religião. Músicos celestiais e suas esposas cantavam em coro sobre a pura reputação do imperador, que, todo dia de manhã cedo, costumava ouvir os passatempos da Suprema Personalidade de Deus com o coração cheio de amor.
- 33:
- Імператор Сваямбгува Ману насолоджувався життям разом з дружиною та підданими й виконував свої бажання, не порушуючи релігійних засад і тому не знаючи ніяких турбот. Чисту славу імператора оспівували небесні співаки зі своїми дружинами, а він сам щоранку з любов’ю слухав про діяння Верховного Бога-Особи.
- VERSO 34:
- Assim, Svāyambhuva Manu foi um rei santo. Embora absorto em felicidade material, ele não foi arrastado ao grau inferior de vida, pois sempre desfrutava de sua felicidade material numa atmosfera consciente de Kṛṣṇa.
- 34:
- Сваямбгува Ману був царем-святим. Хоча він був занурений в матеріальні втіхи, вони не могли стягнути його до найнижчого щабля існування, тому що він завжди насолоджувався матеріальним щастям у повній свідомості Крішни.
- VERSO 35:
- Em consequência disso, embora a duração de sua vida gradualmente chegasse ao fim, sua longa vida, que abrangia uma era Manvantara, não foi gasta em vão, uma vez que ele sempre se dedicou a ouvir, contemplar, anotar e cantar os passatempos do Senhor.
- 35:
- Отож, хоча його довге життя, що триває одну епоху-манвантару, поступово підходило до кінця, воно не було змарнованим, тому що він завжди слухав про Господні розваги, обдумував їх, описував і оспівував.
- VERSO 36:
- Ele passou seu tempo, que durou setenta e um ciclos de quatro eras [71 x 4.320.000 anos], sempre pensando em Vāsudeva e sempre ocupado em assuntos relativos a Vāsudeva. Assim, ele transcendeu os três destinos.
- 36:
- Протягом свого життя, що тривало сімдесят одну епоху з чотирьох юґ [71 Х 4 320 000 років], він завжди думав про Ва̄судеву і завжди присвячув Йому свої дії. Так він піднявся над трьома цілями життя.
- VERSO 37:
- Portanto, ó Vidura, como podem os sofrimentos pertinentes ao corpo, à mente, à natureza e a outros homens e criaturas vivas incomodar pessoas situadas inteiramente sob o refúgio do Senhor Kṛṣṇa, em serviço devocional?
- 37:
- О Відуро, як можуть страждання, пов’язані з тілом, розумом, природою та людьми чи іншими живими істотами, стурбувати тих, хто повністю присвятив себе відданому служінню і знайшов притулок в Господа Крішни?
- VERSO 38:
- Em resposta às perguntas de certos sábios, ele [Svāyambhuva Manu], por compaixão por todas as entidades vivas, ensinou os diversos deveres sagrados dos homens em geral e os diferentes varṇas e āśramas.
- 38 :
- Відповідаючи на запитання мудреців, він [Сваямбгува Ману] зі співчуття до всіх живих істот, пояснив священні обов’язки всіх людей взагалі, а також усіх варн та ашрамів зокрема.
- VERSO 39:
- Acabo de falar-te sobre o maravilhoso caráter de Svāyambhuva Manu, o rei original, cuja reputação é digna de menção. Por favor, ouve-me falar da prosperidade de sua filha Devahūti.
- 39:
- Я розповів тобі про дивовижні якості Сваямбгуви Ману, першого царя всесвіту, чиї діяння гідні слави. Послухай же про щастя його дочки Девахуті.