VERSO 17
ВІРШ 17
Texto
Текст
bahiś ca pratapaty asau
evaṁ virājaṁ pratapaṁs
tapaty antar bahiḥ pumān
бахіш́ ча пратапатй асау
евам̇ віра̄джам̇ пратапам̇с
тапатй антар бахіх̣ пума̄н
Sinônimos
Послівний переклад
sva — dhiṣṇyam – irradiação; pratapan — pela expansão; prāṇaḥ — energia vital; bahiḥ — externa; ca — também; pratapati — iluminada; asau — o Sol; evam — da mesma maneira; virājam — a forma universal; pratapan — pela expansão de; tapati — vivifica; antaḥ — internamente; bahiḥ — externamente; pumān — a Personalidade Suprema.
сва-дгішн̣йам — сяйво; пратапан — поширенням; пра̄н̣ах̣ — життєва енерґія; бахіх̣ — зовнішньо; ча — також; пратапаті — освітлює; асау — сонце; евам — так само; віра̄джам — всесвітня форма; пратапан — поширенням; тапаті — вдихає життя; антах̣—внутрішньо; бахіх̣—зовнішньо; пума̄н — Верховна Особа.
Tradução
Переклад
O Sol ilumina interna e externamente, expandindo sua irradiação; do mesmo modo, a Suprema Personalidade de Deus, expandindo Sua forma universal, mantém tudo o que existe na criação, tanto interna quanto externamente.
Поширюючи своє проміння, сонце освітлює все у світі зсередини і ззовні. Так само Верховний Бог-Особа, поширюючи Себе у всесвітню форму, зсередини і ззовні підтримує у творінні все суще.
Comentário
Коментар
SIGNIFICADO—A forma universal do Senhor, ou o aspecto impessoal do Senhor, conhecido como brahmajyoti, é claramente explicada aqui e comparada à radiação solar. O brilho do Sol pode expandir-se por todo o universo, mas a fonte do brilho do Sol, a saber, o planeta Sol ou a deidade conhecida como Sūrya-nārāyaṇa, é a base dessa radiação. De modo semelhante, a Suprema Personalidade de Deus, o Senhor Kṛṣṇa, é a base da radiação brahmajyoti impessoal, ou o aspecto impessoal do Senhor. Isso é confirmado na Bhagavad-gītā (14.20). Logo, a forma universal do Senhor é uma imaginação secundária em conexão com a forma impessoal do Senhor, mas a forma primária do Senhor é Śyāmasundara, com dois braços, tocando Sua flauta eterna. Setenta e cinco por cento da radiação expansiva do Senhor manifestam-se no céu espiritual (tripād-vibhūti), e vinte e cinco por cento de Sua radiação pessoal compreendem toda a expansão dos universos materiais. A Bhagavad-gītā (10.42) também explica e afirma isso. Assim, os setenta e cinco por cento da expansão de Sua radiação se chamam Sua energia interna, ao passo que os outros vinte e cinco por cento de expansão se chamam energia externa do Senhor. As entidades vivas, que são habitantes das expansões espiritual e material, são Sua energia marginal (taṭasthā-śakti) e estão livres para viver em qualquer das energias, externa ou interna. Aqueles que vivem dentro da expansão espiritual do Senhor são chamados de almas liberadas, ao passo que os habitantes da expansão externa são chamados de almas condicionadas. Podemos simplesmente fazer uma estimativa do número de habitantes das expansões internas, tomando como ponto de referência o número de habitantes na energia externa, e podemos facilmente concluir que as almas liberadas são muito mais numerosas do que as almas condicionadas.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш з’ясовує природу всесвітньої форми Господа, або Його безособистісного аспекту, що має назву брахмаджйоті, порівнюючи цей аспект до сонячного проміння. Сонячне світло розходиться всім всесвітом, проте джерелом цього світла є планета Сонце, або божество Сур’я-нараяна. Так само Верховний Бог-Особа Господь Крішна — джерело безособистісного сяйва брахмаджйоті, безособистісного аспекту Господа. Це підтверджує і «Бгаґавад-ґіта» (14.27). Отже, всесвітня форма Господа — це уявний образ Його безособистісної форми, натомість відначальна форма Господа — це дворука форма Ш’ямасундари, що грає на Своїй вічній флейті . Сімдесят п’ять відсотків проміння, що виходить з Господа, припадає на духовне небо (тріпад-вібгуті), а весь простір матеріальних всесвітів охоплює лише двадцять п’ять відсотків Його сяйва. Це також засвідчено й пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (10.42). Тому сімдесят п’ять відсотків сяйва, що його випромінює Господь, називають Його внутрішньою енерґією, а решту двадцять п’ять — зовнішньою енерґією Господа. Живі істоти, що населяють і духовний, і матеріальний світ, належать до Його межової енерґії (татастга-шакті) і на власне бажання можуть існувати або в Його зовнішній, або в Його внутрішній енерґії. Тих, що живуть у духовній енерґії Господа, називають звільнені душі, а тих, що перебувають у Його зовнішній енерґії, — зумовлені душі. Ми можемо хоча б у загальному оцінити кількість населення духовного світу порівняно до кількости живих істот, які перебувають у зовнішній енерґії, і легко прийти до висновку, що звільнених душ набагато більше, ніж зумовлених.