STIH 22
TEXT 22
Tekst
Текст
duḥkha-yonaya eva te
ādy-antavantaḥ kaunteya
na teṣu ramate budhaḥ
дух̣кга-йонайа ева те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа
на тешу рамате будгах̣
Synonyms
Послівний переклад
ye – ti; hi – zacijelo; saṁsparśa-jāḥ – dodirom s materijalnim osjetilima; bhogāḥ – užitaka; duḥkha – nesreće; yonayaḥ – izvori; eva – zacijelo; te – oni su; ādi – početku; anta – kraju; vantaḥ – podložni; kaunteya – o Kuntīn sine; na – nikada; teṣu – u njima; ramate – ne nalazi zadovoljstvo; budhaḥ – inteligentna osoba.
йе—ті; хі—неодмінно; сам̇спарш́а-джа̄х̣—шляхом контакту з матеріальними чуттями; бгоґа̄х̣—насолода; дух̣кга—відчаю; йонайах̣— джерело; ева—неодмінно; те—вони; а̄ді—початок; анта—кінець; вантах̣—підвладний; каунтейа—син Кунтı̄; на—ніколи; тешу—в них; рамате—насолоджується; будгах̣—мудра людина.
Translation
Переклад
Inteligentna osoba ne uživa u izvorima bijede, koji nastaju dodirom s materijalnim osjetilima. O Kuntīn sine, takvi užici imaju početak i kraj i mudar čovjek ne nalazi u njima zadovoljstvo.
Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтı̄, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.
Purport
Коментар
SMISAO: Materijalno osjetilno zadovoljstvo rezultat je dodira s materijalnim osjetilima, koja su privremena kao što je i samo tijelo privremeno. Oslobođenu dušu ne zanima ništa privremeno. Znajući dobro radosti transcendentalnog zadovoljstva, kako može pristati da uživa u lažnom zadovoljstvu? U Padma Purāṇi rečeno je:
Жива істота зазнає матеріальної чуттєвої втіхи внаслідок зв’язку з матеріальними чуттями, які мають тимчасову природу, бо тимчасовим є саме тіло. Звільнена душа байдужа до всього непостійного. Зазнавши в усій повноті духовного блаженства і сповнена трансцендентної радості, чи може чиста духовна душа схилятись до оманних втіх? В Падма Пура̄н̣і сказано:
satyānande cid-ātmani
iti rāma-padenāsau
paraṁ brahmābhidhīyate
сатйа̄нанде чід-а̄тмані
іті ра̄ма-падена̄сау
парам̇ брахма̄бгідгı̄йате
„Mistici nalaze neograničeno transcendentalno zadovoljstvo u Apsolutnoj Istini i zato je Vrhovna Apsolutna Istina, Božanska Osoba, poznata kao Rāma."
«Містики черпають безмежне трансцендентне блаженство в Абсолютній Істині, й тому Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, відомий як Ра̄ма».
U Śrīmad-Bhāgavatamu (5.5.1) također je rečeno:
В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (5.5.1) сказано:
kaṣṭān kāmān arhate viḍ-bhujāṁ ye
tapo divyaṁ putrakā yena sattvaṁ
śuddhyed yasmād brahma-saukhyaṁ tv anantam
кашт̣а̄н ка̄ма̄н архате від̣-бгуджа̄м̇ йе
тапо дівйам̇ путрака̄ йена саттвам̇
ш́уддгйед йасма̄д брахма-саукгйам̇ тв анантам
„Dragi moji sinovi, ne biste trebali teško radititi u ovom ljudskom obliku života kako biste stekli osjetilno zadovoljstvo; takva su zadovoljstva dostupna i bićima koja jedu izmet (svinjama). U ovom životu trebate se podvrći strogostima koje će pročistiti vaše postojanje. Tako ćete moći uživati u beskrajnu transcendentalnom blaženstvu."
«Мої дорогі сини, перебуваючи в цій людській формі життя, нема рації важко трудитися задля почуттєвих втіх, бо вони доступні навіть пожирачам покидьків — свиням. Людині краще провадити аскетичний спосіб життя і накладати на себе покути, завдяки чому її існування очиститься і врешті-решт вона зможе насолоджуватися безмежним трансцендентним щастям».
Pravi yogīji ili učeni transcendentalisti ne osjećaju privlačnost prema osjetilnim zadovoljstvima, koja su uzroci neprestana materijalnog postojanja. Što se netko više odaje materijalnim zadovoljstvima, to više biva sputan materijalnim bijedama.
Отже, справжніх йоґів та вчених-трансценденталістів не приваблюють почуттєві втіхи, які є причиною невпинного матеріального існування. Чим сильнішою є прив’язаність до матеріальних насолод, тим більше людина заплутується в матеріальних злигоднях.