Text 31
31
Texto
Текст
nistīrya brahma-helanam
pratyeṣyataṁ nikāśaṁ me
kālenālpīyasā punaḥ
ністірйа брахма-хеланам
пратйешйатам̇ ніка̄ш́ам̇ ме
ка̄лена̄лпійаса̄ пунах̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
майі — Мені; сам̇рамбга-йоґена — практикою містичної йоґи в стані гніву; ністірйа — звільнившись від; брахма-хеланам — наслідок непокори брахманам; пратйешйатам — повернетеся; ніка̄ш́ам — близько; ме — мене; ка̄лена — належного часу; алпійаса̄ — дуже коротко; пунах̣ — знову.
Traducción
Переклад
El Señor aseguró a los dos habitantes de Vaikuṇṭha, Jaya y Vijaya: Practicando el sistema de yoga místico con ira, se limpiarán del pecado de desobedecer a los brāhmaṇas, y en poco tiempo volverán de nuevo a Mí.
Господь запевнив двох жителів Вайкунтги, Джаю і Віджаю: Практикуючи містичну йоґу в гніві, ви спокутуєте гріх непокори брахманам і дуже скоро повернетеся до Мене.
Significado
Коментар
La Suprema Personalidad de Dios aconsejó a los dos porteros, Jaya y Vijaya, que, merced al bhakti-yoga con ira, se liberarían de las maldiciones de los brāhmaṇas. Śrīla Madhva Muni indica en relación con esto que, practicando bhakti-yoga, la persona se puede liberar de todas las reacciones pecaminosas. Incluso brahma-śāpa, la maldición de un brāhmaṇa, que de ninguna otra manera se puede contrarrestar, se puede superar mediante el bhakti-yoga.
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа сказав двом брамникам, Джаї та Віджаї, що, в гніві практикуючи бгакті-йоґу, вони звільняться від прокляття брахманів. Шріла Мадгва Муні зауважує з цього приводу, що бгакті-йоґа звільняє від наслідків усіх гріхів. За допомогою бгакті-йоґи можна подолати навіть брахма-шапу, прокляття брахманів, яке неможливо нейтралізувати жодним іншим способом.
Se puede practicar bhakti-yoga en muchos rasas. Hay doce rasas; cinco primarios y siete secundarios. Los cinco rasas primarios constituyen el bhakti-yoga directo, pero, aunque los siete rasas secundarios son indirectos, también se los cuenta dentro del bhakti-yoga, si se usan al servicio del Señor. Es decir, el bhakti-yoga lo incluye todo. Si alguien, de un modo u otro, se apega a la Suprema Personalidad de Dios, queda ocupado en bhakti-yoga, como se describe en el Śrīmad-Bhāgavatam (10.29.15): kāmaṁ krodhaṁ bhayam. Las gopīs sentían atracción por Kṛṣṇa con bhakti-yoga con una relación de deseo lujurioso (kāma). De la misma manera, Kaṁsa estaba apegado al bhakti-yoga en virtud de su temor a la muerte. Así pues, el bhakti-yoga es tan poderoso, que incluso volverse enemigo del Señor y pensar siempre en Él puede muy rápidamente otorgar la liberación. Se dice: viṣṇu-bhaktaḥ smṛto daiva āsuras tad-vipanyayaḥ: «Los devotos de Śrī Viṣṇu se llaman semidioses, mientras que los no devotos se llaman asuras». Pero el bhakti-yoga es tan poderoso que tanto los semidioses como los asuras pueden obtener sus beneficios si piensan siempre en la Personalidad de Dios. El principio básico del bhakti-yoga es pensar siempre en el Señor Supremo. El Señor dice en el Bhagavad-gītā (18.65): man-manā bhava mad-bhaktaḥ: «Piensa siempre en Mí». No importa de qué manera se piense; el simple hecho de pensar en la Personalidad de Dios es el principio básico del bhakti-yoga.
Бгакті-йоґу можна практикувати в різних расах. Існує дванадцять рас: п’ять первинних і сім вторинних. П’ять первинних рас становлять безпосередню практику бгакті-йоґи, але вторинні раси, хоча вони не є безпосередньою практикою, також відносять до бгакті-йоґи, якщо вони проявляються в служінні Господу. Іншими словами, бгакті-йоґа охоплює в собі все. Якщо людина так чи інакше прив’язується до Верховного Бога-Особи, вона виконує бгакті-йоґу. Це згадано в «Шрімад-Бгаґаватам» (10.29.15): ка̄мам̇ кродгам̇ бгайам. Ґопі привабилися до Крішни через хіть (каму) і виконували бгакті-йоґу в цьому настрої. Камса став практикувати бгакті-йоґу під впливом сильного страху за своє життя. Отже, бгакті-йоґа має таку силу, що може дуже швидко звільнити навіть того, хто постійно думає про Господа через свою ненависть до Нього. В писаннях сказано: вішн̣у-бгактах̣ смр̣то даіва а̄сурас тад-віпарйайах̣ — «Відданих Господа Вішну називають півбогами, а невідданих називають асурами». Однак бгакті-йоґа настільки могутня, що не тільки півбоги, але й асури отримують від неї користь, якщо постійно думають про Бога-Особу. Основний принцип бгакті-йоґи полягає в тому, щоб повсякчасно думати про Верховного Господа. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті» (18.65): ман-мана̄ бгава мад-бгактах̣ — «Постійно думай про Мене». Немає значення, як саме людина думає про Господа, самі думки про Бога-Особу становлять основу бгакті-йоґи.
En los planetas materiales hay diferentes niveles de actividad pecaminosa, de los cuales faltar el respeto a un brāhmaṇa o a un vaiṣṇava es el más pecaminoso. Aquí se afirma claramente que se puede superar incluso este grave pecado simplemente por pensar en Viṣṇu, ni siquiera favorablemente, sino incluso con ira. De manera que incluso los que no son devotos, si piensan siempre en Viṣṇu, se liberan de todas las actividades pecaminosas. Conciencia de Kṛṣṇa es la manera de pensar más elevada. En esta era se piensa en Śrī Viṣṇu cantando Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. De las declaraciones del Śrīmad-Bhāgavatam se deduce que, si se piensa en Kṛṣṇa, incluso como en un enemigo, esta cualidad en concreto, pensar en Viṣṇu, o Kṛṣṇa, limpia a la persona de todos sus pecados.
Існують різні гріхи, що їх роблять жителі матеріальних планет, і найтяжчий з усіх гріхів — це нешанобливе ставлення до брахмани чи вайшнави. Однак тут сказано, що навіть від цього тяжкого гріха можна очиститися просто думаючи про Вішну, і то навіть не з любов’ю, а в гніві. Отже, навіть невідданий, якщо він постійно думає про Вішну, звільняється від усіх гріхів. Свідомість Крішни — це найвища форма мислення. За цієї епохи думати про Господа Вішну означає повторювати Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. З цих віршів «Бгаґаватам» стає зрозуміло, що навіть якщо людина думає про Крішну як про ворога, вже самі думки про Вішну, чи Крішну становлять для людини таку заслугу, що вона очищується від усіх гріхів.