Text 11
11
Devanagari
Деванагарі
स्तुष्यद्धृद: स्मितसुधोक्षितपद्मवक्त्रा: ।
वाण्यानुरागकलयात्मजवद् गृणन्त:
सम्बोधयन्त्यहमिवाहमुपाहृतस्तै: ॥ ११ ॥
Text
Текст
tuṣyad-dhṛdaḥ smita-sudhokṣita-padma-vaktrāḥ
vāṇyānurāga-kalayātmajavad gṛṇantaḥ
sambodhayanty aham ivāham upāhṛtas taiḥ
тушйад-дгр̣дах̣ сміта-судгокшіта-падма-вактра̄х̣
ва̄н̣йа̄нура̄ґа-калайа̄тмаджавад ґр̣н̣антах̣
самбодгайантй ахам іва̄хам упа̄хр̣тас таіх̣
Synonyms
Послівний переклад
ye — which persons; brāhmaṇān — the brāhmaṇas; mayi — in Me; dhiyā — with intelligence; kṣipataḥ — uttering harsh words; arcayantaḥ — respecting; tuṣyat — gladdened; hṛdaḥ — hearts; smita — smiling; sudhā — nectar; ukṣita — wet; padma — lotuslike; vaktrāḥ — faces; vāṇyā — with words; anurāga-kalayā — loving; ātmaja-vat — like a son; gṛṇantaḥ — praising; sambodhayanti — pacify; aham — I; iva — as; aham — I; upāhṛtaḥ — being controlled; taiḥ — by them.
йе — які; бра̄хман̣а̄н — брахмани;
Translation
Переклад
On the other hand, they captivate My heart who are gladdened in heart and who, their lotus faces enlightened by nectarean smiles, respect the brāhmaṇas, even though the brāhmaṇas utter harsh words. They look upon the brāhmaṇas as My own Self and pacify them by praising them in loving words, even as a son would appease an angry father or as I am pacifying you.
Натомість той, хто з радістю в серці й милим усміхом на лотосовому обличчі вшановує брахманів, навіть коли ті його сварять дошкульними словами, завойовує Моє серце. Вони дивляться на брахманів, як на Мене Самого, і завжди намагаються вмилостивити їх лагідною мовою та хвалою, як син намагається заспокоїти розгніваного батька чи як Я намагаюся заспокоїти вас.
Purport
Коментар
It has been observed in many instances in the Vedic scriptures that when the brāhmaṇas or Vaiṣṇavas curse someone in an angry mood, the person who is cursed does not take it upon himself to treat the brāhmaṇas or Vaiṣṇavas in the same way. There are many examples of this. For instance, the sons of Kuvera, when cursed by the great sage Nārada, did not seek revenge in the same harsh way, but submitted. Here also, when Jaya and Vijaya were cursed by the four Kumāras, they did not become harsh towards them; rather, they submitted. That should be the way of treating brāhmaṇas and Vaiṣṇavas. One may sometimes be faced with a grievous situation created by a brāhmaṇa, but instead of meeting him with a similar mood, one should try to pacify him with a smiling face and mild treatment. Brāhmaṇas and Vaiṣṇavas should be accepted as earthly representatives of Nārāyaṇa. Nowadays some foolish persons have manufactured the term daridra-nārāyaṇa, indicating that the poor man should be accepted as the representative of Nārāyaṇa. But in Vedic literature we do not find that poor men should be treated as representatives of Nārāyaṇa. Of course, “those who are unprotected” are mentioned here, but the definition of this phrase is clear from the śāstras. The poor man should not be unprotected, but the brāhmaṇa should especially be treated as the representative of Nārāyaṇa and should be worshiped like Him. It is specifically said that to pacify the brāhmaṇas, one’s face should be lotuslike. A lotuslike face is exhibited when one is adorned with love and affection. In this respect, the example of the father’s being angry at the son and the son’s trying to pacify the father with smiling and sweet words is very appropriate.
ПОЯСНЕННЯ: У ведичних писаннях наведено багато історій, в яких можна відзначити, що, навіть коли брахмани чи вайшнави сердито проклинаються якусь людину, та не вважає, що має право відповідати їм тим самим. Наприклад, коли великий мудрець Нарада прокляв синів Кувери, ті не пробували відімстити йому чи проклясти його у відповідь, вони просто впокорилися йому. Тут ми теж бачимо, що Джая і Віджая, коли четверо Кумар прокляли їх, не стали відповідати їм такими ж дошкульними словами, а смиренно змирилися з їхнім прокляттям. Саме так треба триматися з брахманами й вайшнавами. Іноді вчинок якогось брахмани може поставити нас у дуже прикре становище, але ми не повинні у відповідь мстити йому, — треба з усмішкою і лагідними словами постаратися вмилостивити його. До брахманів та вайшнавів треба ставитися, як до представників Нараяни на землі. Нині певні люди із вбогим запасом знань вигадали вислів дарідра-нараяна, закликаючи в кожному злидарі бачити представника Нараяни. Але у ведичних писаннях ми не знаходимо вказівки ставитися до злидарів, як до представників Нараяни. Звичайно, в цих віршах ішлося про беззахисних істот, але шастри дають цьому вислову дуже чітке визначення. Про бідних людей треба піклуватися, але за представників Нараяни треба визнавати брахманів, вшановуючи їх, як Господа. Тут, зокрема, зазначено, що обличчя людини, яка намагається вмилостивити брахману, повинно бути подібним до лотоса. Обличчя стає подібним до лотоса тоді, коли воно випромінює любов і лагідність. Яким повинно бути ставлення людини дуже добре ілюструє приклад із сином, який намагається заспокоїти розгніваного батька усміхом і лагідною мовою.