Skip to main content

CHAPTER SIX

ГЛАВА ШОСТА

Conversation Between Nārada and Vyāsadeva

В’ясадева розмовляє з Нарадою

Text 1:
Sūta said: O brāhmaṇas, thus hearing all about Śrī Nārada’s birth and activities, Vyāsadeva, the incarnation of God and son of Satyavatī, inquired as follows.
ВІРШ 1:
Сута сказав: О брахмани, втілення Бога В’ясадева, син Сат’яваті, вислухав історію народження та життя Шрі Наради, а тоді запитав його.
Text 2:
Śrī Vyāsadeva said: What did you [Nārada] do after the departure of the great sages who had instructed you in scientific transcendental knowledge before the beginning of your present birth?
ВІРШ 2:
Шрі В’ясадева спитав: Що робив ти [Нарада] до твого теперішнього народження після того, як пішли ті великі мудреці, що вчили тебе науки трансцендентного пізнання?
Text 3:
O son of Brahmā, how did you pass your life after initiation, and how did you attain this body, having quit your old one in due course?
ВІРШ 3:
О сину Брахми, як ти жив після посвячення і як одержав це тіло, покинувши належного часу старе?
Text 4:
O great sage, time annihilates everything in due course, so how is it that this subject matter, which happened prior to this day of Brahmā, is still fresh in your memory, undisturbed by time?
ВІРШ 4:
О великий мудрецю, час в належний строк руйнує все. Тож як ці події, що сталися ще до теперішнього дня Брахми, залишилися в твоїй пам’яті свіжі і незаторкнуті плином часу?
Text 5:
Śrī Nārada said: The great sages, who had imparted scientific knowledge of transcendence to me, departed for other places, and I had to pass my life in this way.
ВІРШ 5:
Шрі Нарада відповів: Далі, по тому, як великі мудреці, що передали мені наукове знання про трансцендентне, вирушили до інших місць, моє життя склалося так.
Text 6:
I was the only son of my mother, who was not only a simple woman but a maidservant as well. Since I was her only offspring, she had no other alternative for protection: she bound me with the tie of affection.
ВІРШ 6:
Я був єдиний син у матері, простої жінки й служниці на додачу, а що крім мене, єдиного сина, їй не було за кого більше дбати, вона зв’язала мене путами своєї любови.
Text 7:
She wanted to look after my maintenance properly, but because she was not independent, she was not able to do anything for me. The world is under the full control of the Supreme Lord; therefore everyone is like a wooden doll in the hands of a puppet master.
ВІРШ 7:
Вона хотіла забезпечити мене усім потрібним, але, бувши залежною, не могла нічого для мене зробити. Світ цілковито підкорений владі Верховного Господа, тому всі в ньому наче ляльки в руках ляльковика.
Text 8:
When I was a mere child of five years, I lived in a brāhmaṇa school. I was dependent on my mother’s affection and had no experience of different lands.
ВІРШ 8:
Я, тоді ще п’ятирічний, жив у школі для брахман. Любов матері зв’язувала мене, і я геть нічого не знав за інші краї.
Text 9:
Once upon a time, my poor mother, when going out one night to milk a cow, was bitten on the leg by a serpent, influenced by supreme time.
ВІРШ 9:
Якось, коли моя бідолашна мати вийшла ввечері подоїти корову, її, виконуючи волю верховного часу, вжалила в ногу змія.
Text 10:
I took this as the special mercy of the Lord, who always desires benediction for His devotees, and so thinking, I started for the north.
ВІРШ 10:
Я зрозумів це як особливу милість Господа, що завжди бажає добра Своїм відданим, і з цією думкою рушив на північ.
Text 11:
After my departure, I passed through many flourishing metropolises, towns, villages, animal farms, mines, agricultural lands, valleys, flower gardens, nursery gardens and natural forests.
ВІРШ 11:
Дорогою я проходив повз численні квітучі столиці, міста, села, ферми, рудні, лани, долини, квітники, розсадники дерев та незаймані ліси.
Text 12:
I passed through hills and mountains full of reservoirs of various minerals like gold, silver and copper, and through tracts of land with reservoirs of water filled with beautiful lotus flowers, fit for the denizens of heaven, decorated with bewildered bees and singing birds.
ВІРШ 12:
Я йшов через пагорби та гори, в яких було багато родовищ різноманітних мінералів    —    золота, срібла, міді; минав водойми, в яких квітли прекрасні лотоси, гідні небожителів, а навколо літали сп’янілі бджоли й співали птахи.
Text 13:
I then passed alone through many forests of rushes, bamboo, reeds, sharp grass, weeds and caves, which were very difficult to go through alone. I visited deep, dark and dangerously fearful forests, which were the play yards of snakes, owls and jackals.
ВІРШ 13:
Сам-один, я проходив через численні зарості тростини, бамбука, очерету, гострої трави й бур’яну, пробирався печерами, через які пройти самому дуже важко. Я заходив у глухі, темні, жаскі й небезпечні хащі, місця грищ змій, сов та шакалів.
Text 14:
Thus traveling, I felt tired, both bodily and mentally, and I was both thirsty and hungry. So I took a bath in a river lake and also drank water. By contacting water, I got relief from my exhaustion.
ВІРШ 14:
Мандри втомили мене, мої тіло і розум, я чув спрагу та голод. Тоді я омився в річковій затоці й напився води. Її дотик зняв геть усю мою втому.
Text 15:
After that, under the shadow of a banyan tree in an uninhabited forest I began to meditate upon the Supersoul situated within, using my intelligence, as I had learned from liberated souls.
ВІРШ 15:
По тому в лісі, де не було ні душі, всівшись у затінку бан’яна, використовуючи інтелект, я почав медитувати на Наддушу в собі, як навчився того від звільнених душ.
Text 16:
As soon as I began to meditate upon the lotus feet of the Personality of Godhead with my mind transformed in transcendental love, tears rolled down my eyes, and without delay the Personality of Godhead, Śrī Kṛṣṇa, appeared on the lotus of my heart.
ВІРШ 16:
Я зосередив на лотосових стопах Бога-Особи свій розум, що його перемінила трансцендентна любов, з моїх очей заструмували сльози, і одразу Бог-Особа Шрі Крішна з’явився на лотосі мого серця.
Text 17:
O Vyāsadeva, at that time, being exceedingly overpowered by feelings of happiness, every part of my body became separately enlivened. Being absorbed in an ocean of ecstasy, I could not see both myself and the Lord.
ВІРШ 17:
О В’ясадево, тої миті все моє єство виповнило відчуття щастя, і всі члени мого тіла одне по одному ожили. Занурений в океан екстазу, я згубив з ока і себе, і Господа.
Text 18:
The transcendental form of the Lord, as it is, satisfies the mind’s desire and at once erases all mental incongruities. Upon losing that form, I suddenly got up, being perturbed, as is usual when one loses that which is desirable.
ВІРШ 18:
Трансцендентна форма Господа, яка вона є, задовольняє прагнення розуму і враз очищує його від усіх суперечливих думок. Несподівано втративши з ока цю форму, я у великім хвилюванні підхопився, як звичайно буває, коли людина втрачає щось дуже жадане для неї.
Text 19:
I desired to see again that transcendental form of the Lord, but despite my attempts to concentrate upon the heart with eagerness to view the form again, I could not see Him any more, and thus dissatisfied, I was very much aggrieved.
ВІРШ 19:
Я жадав знову бачити Його, але хоч як зосереджувався на серці, прагнучи ще раз зріти трансцендентну форму Господа, я вже не бачив її. Від того мною запанував відчай.
Text 20:
Seeing my attempts in that lonely place, the Personality of Godhead, who is transcendental to all mundane description, spoke to me with gravity and pleasing words, just to mitigate my grief.
ВІРШ 20:
Аби розрадити мене, що старався медитувати на відлюдді, трансцендентний до всіх матеріальних описів Бог-Особа промовив повні змісту і приємні слова.
Text 21:
O Nārada [the Lord spoke], I regret that during this lifetime you will not be able to see Me anymore. Those who are incomplete in service and who are not completely free from all material taints can hardly see Me.
ВІРШ 21:
Нарадо [мовив Господь], на жаль, за цього життя ти більше не побачиш Мене. Тим, хто в своєму служінні недосконалі і ще не вповні звільнились від матеріальних вад, не дано бачити Мене.
Text 22:
O virtuous one, you have only once seen My person, and this is just to increase your desire for Me, because the more you hanker for Me, the more you will be freed from all material desires.
ВІРШ 22:
О доброчесний, Я появив Себе тобі один-єдиний раз, та й то лише для того, щоб ти сильніше жадав Мене, бо що сильніше ти прагнутимеш до Мене, то більше звільнятимешся від матеріальних бажань.
Text 23:
By service of the Absolute Truth, even for a few days, a devotee attains firm and fixed intelligence in Me. Consequently he goes on to become My associate in the transcendental world after giving up the present deplorable material worlds.
ВІРШ 23:
Навіть кількох днів служіння Абсолютній Істині досить, щоб інтелект відданого усталився й зосередився на Мені. Від того часу відданий розвивається далі, щоб зрештою, покинувши ці повні скорботи матеріальні світи, стати Моїм супутником у трансцендентному світі.
Text 24:
Intelligence engaged in My devotion cannot be thwarted at any time. Even at the time of creation, as well as at the time of annihilation, your remembrance will continue by My mercy.
ВІРШ 24:
Інтелект  , відданий Мені  , вовіки незнищенний  . Моєю ласкою навіть творення і знищення не перервуть твоєї пам’яті.
Text 25:
Then that supreme authority, personified by sound and unseen by eyes, but most wonderful, stopped speaking. Feeling a sense of gratitude, I offered my obeisances unto Him, bowing my head.
ВІРШ 25:
На цьому верховний владика, уособлений в звуці й невидимий для очей, найбільше диво з усіх див, перервав Свою мову. Я ж на знак глибокої подяки шанобливо схилив перед Ним голову.
Text 26:
Thus I began chanting the holy name and fame of the Lord by repeated recitation, ignoring all the formalities of the material world. Such chanting and remembering of the transcendental pastimes of the Lord are benedictory. So doing, I traveled all over the earth, fully satisfied, humble and unenvious.
ВІРШ 26:
Я почав безнастанно, знову й знову повторювати святе ім’я Господа і оспівувати Його славу, не дбаючи ні за які умовності матеріального світу. Той, хто оспівує й пам’ятає трансцендентні ігри Господа, отримує з того найвищу користь. Так я, смиренно і беззаздрісно, повністю задоволений, мандрував усією землею.
Text 27:
And so, O Brāhmaṇa Vyāsadeva, in due course of time I, who was fully absorbed in thinking of Kṛṣṇa and who therefore had no attachments, being completely freed from all material taints, met with death, as lightning and illumination occur simultaneously.
ВІРШ 27:
І так, о брахмано В’ясадево, належного часу я, думаючи тільки про Крішну, а тому ні до чого не прив’язаний і повністю вільний від матеріального забруднення, зустрів смерть, як спалах, що невіддільний від блискавки.
Text 28:
Having been awarded a transcendental body befitting an associate of the Personality of Godhead, I quit the body made of five material elements, and thus all acquired fruitive results of work [karma] stopped.
ВІРШ 28:
Я покинув тіло, складене з п’яти матеріальних елементів, й отримав трансцендентне тіло, гідне супутника Бога-Особи. Так усі накопичені наслідки моєї діяльности задля плодів [карма] були знищені.
Text 29:
At the end of the millennium, when the Personality of Godhead, Lord Nārāyaṇa, lay down within the water of devastation, Brahmā began to enter into Him along with all creative elements, and I also entered through His breathing.
ВІРШ 29:
На кінці епохи, коли Бог-Особа Господь Нараяна поклався на води заглади, Брахма разом з усіма твірними елементами почав входити у Нього, і я теж увійшов у Нараяну з Його віддихом.
Text 30:
After 4,300,000,000 solar years, when Brahmā awoke to create again by the will of the Lord, all the ṛṣis like Marīci, Aṅgirā, Atri and so on were created from the transcendental body of the Lord, and I also appeared along with them.
ВІРШ 30:
По 4 300 000 000 сонячних років Брахма встав зі сну, щоб за Господньою волею знову творити, і тоді з трансцендентного тіла Господа були створені всі ріші: Марічі, Анґіра, Атрі та інші, і я з’явився разом із ними.
Text 31:
Since then, by the grace of the almighty Viṣṇu, I travel everywhere without restriction both in the transcendental world and in the three divisions of the material world. This is because I am fixed in unbroken devotional service of the Lord.
ВІРШ 31:
Від того часу з ласки всемогутнього Вішну я безборонно подорожую і трансцендентним світом, і трьома сферами матеріального світу. Мені це даровано тому, що я втверджений у неперервному відданому служінні Господеві.
Text 32:
And thus I travel, constantly singing the transcendental message of the glories of the Lord, vibrating this instrument called a vīṇā, which is charged with transcendental sound and which was given to me by Lord Kṛṣṇa.
ВІРШ 32:
Отак я й подорожую, завжди виспівуючи трансцендентне послання Господньої слави, і супроводжую свій спів грою на віні, що її, заряджену трансцендентним звуком, подарував мені Господь Крішна.
Text 33:
The Supreme Lord Śrī Kṛṣṇa, whose glories and activities are pleasing to hear, at once appears on the seat of my heart, as if called for, as soon as I begin to chant His holy activities.
ВІРШ 33:
Верховний Господь Шрі Крішна, опис славетних розваг якого дає слухові втіху, наче на поклик, з’являється на троні мого серця, щойно я почну оспівувати Його святі діяння.
Text 34:
It is personally experienced by me that those who are always full of cares and anxieties due to desiring contact of the senses with their objects can cross the ocean of nescience on a most suitable boat — the constant chanting of the transcendental activities of the Personality of Godhead.
ВІРШ 34:
На власному досвіді я переконався, що ті, хто завжди переповнені тривогами і турботами від бажання поєднувати чуття з їхніми об’єктами, можуть перетнути океан невігластва на найбільш придатному для цього кораблі, що ним є постійне оспівування трансцендентних діянь Верховного Господа.
Text 35:
It is true that by practicing restraint of the senses by the yoga system one can get relief from the disturbances of desire and lust, but this is not sufficient to give satisfaction to the soul, for this [satisfaction] is derived from devotional service to the Personality of Godhead.
ВІРШ 35:
Через йоґу людина може й опанувати свої чуття, і тоді прагнення та хіть вже не турбуватимуть її, але самого цього замало, щоб задовольнити душу. Задоволення може дати лише служіння Богові-Особі.
Text 36:
O Vyāsadeva, you are freed from all sins. Thus I have explained my birth and activities for self-realization, as you asked. All this will be conducive for your personal satisfaction also.
ВІРШ 36:
О В’ясадево, ти повністю вільний од гріха. Ти прохав мене розповісти про себе    —    і ось я оповів тобі за своє народження та про те, що робив, аби пізнати себе. Це й тобі допоможе знайти вдоволення.
Text 37:
Sūta Gosvāmī said: Thus addressing Vyāsadeva, Śrīla Nārada Muni took leave of him, and vibrating on his vīṇā instrument, he left to wander at his free will.
ВІРШ 37:
Сута Ґосвамі сказав: По тій мові Шріла Нарада Муні покинув товариство В’ясадеви і, граючи на своїй віні, рушив мандрувати, куди бажав.
Text 38:
All glory and success to Śrīla Nārada Muni because he glorifies the activities of the Personality of Godhead, and so doing he himself takes pleasure and also enlivens all the distressed souls of the universe.
ВІРШ 38:
Хвала, хвала Шрілі Нараді Муні і хай завжди щастить йому в усьому, адже він оспівує діяння Бога-Особи, насолоджуючись цим сам і даруючи радість усім стражденним душам усесвіту.