Text 36
ВІРШ 36
Devanagari
Деванагарі
सायं भेजे दिशं पश्चाद्गविष्ठो गां गतस्तदा ॥ ३६ ॥
Text
Текст
hariḥ pratyudyatārhaṇaḥ
sāyaṁ bheje diśaṁ paścād
gaviṣṭho gāṁ gatas tadā
харіх̣ пратйудйата̄рхан̣ах̣
са̄йам̇ бгедже діш́ам̇ паш́ча̄д
ґавішт̣го ґа̄м̇ ґатас тада̄
Synonyms
Послівний переклад
tatra tatra — at different places; ha — it so happened; tatratyaiḥ — by local inhabitants; hariḥ — the Personality of Godhead; pratyudyata-arhaṇaḥ — being offered presentations and worshipful regards; sāyam — the evening; bheje — having overtaken; diśam — direction; paścāt — western; gaviṣthaḥ — the sun in the sky; gām — to the ocean; gataḥ — having gone; tadā — at that time.
татра татра — в різних місцях; ха — було; татратйаіх̣ — місцевими жителями ; харіх̣ — Бог - Особа ; пратйудйата -архан̣ах̣ — приймав дари й шанобливе поклоніння; са̄йам — вечір; бгедже — запавши; діш́ам — напрямок; паш́ча̄т — західний; ґавішт̣гах̣ — сонце в небі; ґа̄м — до океану; ґатах̣ — сівши; тада̄ — того часу.
Translation
Переклад
On His journey through these provinces He was welcomed, worshiped and given various presentations. In the evening, in all places, the Lord suspended His journey to perform evening rites. This was regularly observed after sunset.
Скрізь, де проїжджав Господь, Його вітали, виконували ритуал поклоніння і підносили різноманітні дари. Коли западав вечір, Господь зупинявся і виконував вечірні обряди. Він щодня робив це одразу після заходу сонця.
Purport
Коментар
It is said here that the Lord observed the religious principles regularly while He was on the journey. There are certain philosophical speculations that even the Lord is under the obligations of fruitive action. But actually this is not the case. He does not depend on the action of any good or bad work. Since the Lord is absolute, everything done by Him is good for everyone. But when He descends to the earth, He acts for the protection of the devotees and for the annihilation of the impious nondevotees. Although He has no obligatory duty, still He does everything so that others may follow. That is the way of factual teaching; one must act properly himself and teach the same to others, otherwise no one will accept one’s blind teaching. He is Himself the awarder of fruitive results. He is self-sufficient, and yet He acts according to the rulings of the revealed scripture in order to teach us the process. If He does not do so, the common man may go wrong. But in the advanced stage, when one can understand the transcendental nature of the Lord, one does not try to imitate Him. This is not possible.
Тут сказано, що під час подорожі Господь реґулярно виконував певні релігійні обов’язки. Деякі філософи вважають, що навіть Господь зв’язаний зобов’язаннями кармічної діяльности. Однак це не так. Господь не залежить від наслідків ні доброї, ні поганої діяльности. Господь абсолютний, і тому все, що Він робить, є благо для кожного. Але коли Він сходить на Землю, Він діє так, щоб захистити відданих і знищити нечестивих невірних. Хоча в Нього немає ніяких обов’язків, Він діє завжди так, щоб Його приклад могли наслідувати інші. Вчити можна тільки так: треба самому діяти правильно і вчити того інших, бо облудного навчання ніхто сприймати не буде. Господь є той, хто обдаровує інших наслідками кармічної діяльности. Він самодостатній, однак діє згідно з канонами явлених писань, щоб і нас навчити того. Якби Він так не робив, люди збочили б з істинної путі. Водночас той, хто перебуває на високому рівні розвитку і кому відома трансцендентна природа Господа, не намагається Його імітувати, бо розуміє, що це неможливо.
The Lord in human society does what is the duty of everyone, but sometimes He does something extraordinary and not to be imitated by the living being. His acts of evening prayer as stated herein must be followed by the living being, but it is not possible to follow His mountain-lifting or dancing with the gopīs. One cannot imitate the sun, which can exhaust water even from a filthy place; the most powerful can do something which is all-good, but our imitation of such acts will put us into endless difficulty. Therefore, in all actions, the experienced guide, the spiritual master, who is the manifested mercy of the Lord, should always be consulted, and the path of progress will be assured.
Бувши серед людей, Господь робить те, що має робити кожен. Іноді, проте, Він робить щось надзвичайне, не призначене для того, щоб це імітувати. Тут сказано, що Він молився увечері, і треба наслідувати це; але підняти гору чи танцювати з ґопі, як то робив Він, не для нас. Людина не в змозі імітувати сонце, що з брудної калюжі випаровує чисту воду. Наймогутніший може робити щось для загального добра, але якщо ми візьмемось імітувати це, то накличемо на себе нескінченні біди. Тому в усіх діях слід радитися з досвідченим проводарем, духовним вчителем, який є втіленням Господньої милости. Тоді нам буде легко йти вперед до досконалости.
Thus end the Bhaktivedanta purports of the First Canto, Tenth Chapter, of the Śrīmad-Bhāgavatam, entitled “Departure of Lord Kṛṣṇa for Dvārakā.”
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до десятої глави Першої пісні « Шрімад - Бгаґаватам » , назва якої «Господь Крішна вирушає до Двараки».