TEXT 1
TEXT 1
Devanagari
Деванагарі
मय्यासक्तमना: पार्थ योगं युञ्जन्मदाश्रय: ।
असंशयं समग्रं मां यथा ज्ञास्यसि तच्छृणु ॥ १ ॥
Text
Текст
mayy āsakta-manāḥ pārtha
yogaṁ yuñjan mad-āśrayaḥ
asaṁśayaṁ samagraṁ māṁ
yathā jñāsyasi tac chṛṇu
майй а̄сакта-мана̄х̣ па̄ртга
йоґам̇ йун̃джан мад-а̄ш́райах̣
асам̇ш́айам̇ самаґрам̇ ма̄м̇
йатга̄ джн̃а̄сйасі тач чгр̣н̣у
Synonyms
Послівний переклад
śrī-bhagavān uvāca — the Supreme Lord said; mayi — to Me; āsakta-manāḥ — mind attached; pārtha — O son of Pṛthā; yogam — self-realization; yuñjan — practicing; mat-āśrayaḥ — in consciousness of Me (Kṛṣṇa consciousness); asaṁśayam — without doubt; samagram — completely; mām — Me; yathā — how; jñāsyasi — you can know; tat — that; śṛṇu — try to hear.
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; майі — Мені; а̄сакта-мана̄х̣—прив’язаний до чогось розум; па̄ртга—син Пр̣тги; йоґам—самореалізацію; йун̃джан—практикуючи; мат-а̄ш́райах̣— усвідомлюючи Мене (в свідомості Кр̣шн̣и); асам̇ш́айам—без сумніву; самаґрам—повністю; мам—Мене; йатга̄—як; джн̃а̄сйасі—ти можеш знати; тат—це; ш́р̣н̣у—постарайся почути.
Translation
Переклад
The Supreme Personality of Godhead said: Now hear, O son of Pṛthā, how by practicing yoga in full consciousness of Me, with mind attached to Me, you can know Me in full, free from doubt.
Верховний Бог-Особа сказав: Тепер слухай, о сину Пр̣тги, як, практикуючи йоґу, з розумом, зверненим до Мене, цілковито усвідомлюючи Мене, ти, вільний від сумнівів, зможеш пізнати Мене.
Purport
Коментар
In this Seventh Chapter of Bhagavad-gītā, the nature of Kṛṣṇa consciousness is fully described. Kṛṣṇa is full in all opulences, and how He manifests such opulences is described herein. Also, four kinds of fortunate people who become attached to Kṛṣṇa and four kinds of unfortunate people who never take to Kṛṣṇa are described in this chapter.
У сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти вичерпно описано природу свідомості Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣а сповнений усіма надзвичайними достоїнствами, і тут змальовано, як саме Він виявляє ці достоїнства. В даній главі також описано чотири типи удачливих людей, яких приваблює Кр̣шн̣а, й чотири типи невдах, які ніколи не звертаються до Нього.
In the first six chapters of Bhagavad-gītā, the living entity has been described as nonmaterial spirit soul capable of elevating himself to self-realization by different types of yogas. At the end of the Sixth Chapter, it has been clearly stated that the steady concentration of the mind upon Kṛṣṇa, or in other words Kṛṣṇa consciousness, is the highest form of all yoga. By concentrating one’s mind upon Kṛṣṇa, one is able to know the Absolute Truth completely, but not otherwise. Impersonal brahma-jyotir or localized Paramātmā realization is not perfect knowledge of the Absolute Truth, because it is partial. Full and scientific knowledge is Kṛṣṇa, and everything is revealed to the person in Kṛṣṇa consciousness. In complete Kṛṣṇa consciousness one knows that Kṛṣṇa is ultimate knowledge beyond any doubts. Different types of yoga are only steppingstones on the path of Kṛṣṇa consciousness. One who takes directly to Kṛṣṇa consciousness automatically knows about brahma-jyotir and Paramātmā in full. By practice of Kṛṣṇa consciousness yoga, one can know everything in full – namely the Absolute Truth, the living entities, the material nature, and their manifestations with paraphernalia.
В перших шести главах Бгаґавад-ґı̄ти живу істоту було описано як нематеріальну духовну душу, здатну піднестись до рівня саморелізації за допомогою різних систем йоґи. Наприкінці шостої глави вказувалося, що неухильне зосередження розуму на Кр̣шн̣і або, іншими словами, свідомість Кр̣шн̣и, є найвищою формою йоґи. Пізнати Абсолютну Істину в усій Її повноті можливо лише тоді, коли розум зосереджений на Кр̣шн̣і, й ніяк інакше. Осягнення безособистісного брахмаджйоті або локалізованої Парама̄тми — це недосконале знання Абсолютної Істини, тому що воно часткове. Довершене й наукове знання — це Кр̣шн̣а, і особі, яка перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, відкривається все. Людина, що сповнена свідомості Кр̣шн̣и, знає, що Кр̣шн̣а, поза всіма сумнівами, є остаточне знання. Різні ж системи йоґи — це лише засоби для досягнення мети — свідомості Кр̣шн̣и. Той, хто безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, природним чином пізнає і брахмаджйоті, і Парама̄тму. Завдяки здійсненню йоґи свідомості Кр̣шн̣и приходить досконале розуміння усього, а саме: Абсолютної Істини, живих істот, матеріальної природи та їхніх проявлень з усіма невід’ємними приналежностями.
One should therefore begin yoga practice as directed in the last verse of the Sixth Chapter. Concentration of the mind upon Kṛṣṇa the Supreme is made possible by prescribed devotional service in nine different forms, of which śravaṇam is the first and most important. The Lord therefore says to Arjuna, tac chṛṇu, or “Hear from Me.” No one can be a greater authority than Kṛṣṇa, and therefore by hearing from Him one receives the greatest opportunity to become a perfectly Kṛṣṇa conscious person. One has therefore to learn from Kṛṣṇa directly or from a pure devotee of Kṛṣṇa – and not from a nondevotee upstart, puffed up with academic education.
Тому треба розпочати заняття йоґою так, як про це сказано в останньому вірші шостої глави. Зосередити розум на Кр̣шн̣і, Всевишньому, можливо, якщо ми стаєм на шлях визначеного відданого служіння, яке виконують дев’ятьма різними способами, з яких ш́раван̣ам, або слухання, є першим і найважливішим. Саме тому Господь каже Арджуні: тач чгр̣н̣у, тобто «слухай Мене». Нема нікого авторитетнішого за Кр̣шн̣у, і тому, слухаючи Його, жива істота отримує найкращу нагоду усвідомити Кр̣шн̣у. Отже, слід учитися безпосередньо у Кр̣шн̣и або ж у чистого відданого Кр̣шн̣и, а не у тих вискочок-невідданих, що хизуються академічною освітою.
In the Śrīmad-Bhāgavatam this process of understanding Kṛṣṇa, the Supreme Personality of Godhead, the Absolute Truth, is described in the Second Chapter of the First Canto as follows:
В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, у другій главі першої пісні шлях до пізнання Кр̣шн̣и, Верховного Бога-Особи, Абсолютної Істини, змальовано таким чином:
puṇya-śravaṇa-kīrtanaḥ
hṛdy antaḥ-stho hy abhadrāṇi
vidhunoti suhṛt satām
пун̣йа-ш́раван̣а-кı̄ртанах̣
хр̣дй антах̣-стго хй абгадра̄н̣і
відгуноті сухр̣т сата̄м
nityaṁ bhāgavata-sevayā
bhagavaty uttama-śloke
bhaktir bhavati naiṣṭhikī
нітйам̇ бга̄ґавата-севайа̄
бгаґаватй уттама-ш́локе
бгактір бгаваті наішт̣гікı̄
kāma-lobhādayaś ca ye
ceta etair anāviddhaṁ
sthitaṁ sattve prasīdati
ка̄ма-лобга̄дайаш́ ча йе
чета етаір ана̄віддгам̇
стгітам̇ саттве прасı̄даті
bhagavad-bhakti-yogataḥ
bhagavat-tattva-vijñānaṁ
mukta-saṅgasya jāyate
бгаґавад-бгакті-йоґатах̣
бгаґават-таттва-віджн̃а̄нам̇
мукта-сан̇ґасйа джа̄йате
chidyante sarva-saṁśayāḥ
kṣīyante cāsya karmāṇi
dṛṣṭa evātmanīśvare
чгідйанте сарва-сам̇ш́айа̄х̣
кшı̄йанте ча̄сйа карма̄н̣і
др̣шт̣а ева̄тманı̄ш́варе
“To hear about Kṛṣṇa from Vedic literatures, or to hear from Him directly through the Bhagavad-gītā, is itself righteous activity. And for one who hears about Kṛṣṇa, Lord Kṛṣṇa, who is dwelling in everyone’s heart, acts as a best-wishing friend and purifies the devotee who constantly engages in hearing of Him. In this way, a devotee naturally develops his dormant transcendental knowledge. As he hears more about Kṛṣṇa from the Bhāgavatam and from the devotees, he becomes fixed in the devotional service of the Lord. By development of devotional service one becomes freed from the modes of passion and ignorance, and thus material lusts and avarice are diminished. When these impurities are wiped away, the candidate remains steady in his position of pure goodness, becomes enlivened by devotional service and understands the science of God perfectly. Thus bhakti-yoga severs the hard knot of material affection and enables one to come at once to the stage of asaṁśayaṁ samagram, understanding of the Supreme Absolute Truth Personality of Godhead.” (Bhāg. 1.2.17–21) Therefore only by hearing from Kṛṣṇa or from His devotee in Kṛṣṇa consciousness can one understand the science of Kṛṣṇa.
«Слухати про Кр̣шн̣у з ведичної літератури або ж чути безпосередньо Його Самого через Бгаґавад-ґı̄ту — це вже є праведною діяльністю. Господь Кр̣шн̣а, що перебуває в серці кожного, діє як доброзичливий друг і очищає відданого, який постійно слухає про Нього. Таким способом відданий природно розвиває трансцендентальне знання, яке дрімає в ньому. В міру того, як він слухає про Кр̣шн̣у з Бга̄ґаватам або від відданих, у ньому міцніє бажання віддано служити Господу. Вдосконалюючи своє віддане служіння, учень звільнюється від ґун̣ пристрасті та невігластва, й відтак матеріальна хіть й пожадливість залишають його. Очистившись від цих нечистот, жива істота укріплює свою позицію в стані чистої благості, запалюється відданим служінням й віднаходить досконале знання про Бога. Таким чином бгакті-йоґа розрубає тугий вузол матеріальних прив’язаностей і дозволяє одразу ж досягти стадії асам̇ш́айам̇ самаґрам, осягнення Верховної Абсолютної Істини, Бога-Особи» (Бгаґ. 1.2.17 – 21).
Таким чином, науку Кр̣шн̣и можна осягти лише звертаючи свій слух до Кр̣шн̣и або до Його відданого, який перебуває в свідомості Кр̣шн̣и.