Sloka 8
ВІРШ 8
Verš
Текст
bhavatānudita-prāyaṁ
yaśo bhagavato ’malam
yenaivāsau na tuṣyeta
manye tad darśanaṁ khilam
бгавата̄нудіта-пра̄йам̇
йаш́о бгаґавато ’малам
йенаіва̄сау на тушйета
манйе тад дарш́анам̇ кгілам
Synonyma
Послівний переклад
śrī-nāradaḥ — Śrī Nārada; uvāca — řekl; bhavatā — tebou; anudita-prāyam — téměř nepochválený; yaśaḥ — slávu; bhagavataḥ — Osobnosti Božství; amalam — beze skvrny; yena — čímž; eva — jistě; asau — On (Osobnost Božství); na — není; tuṣyeta — potěšen; manye — míním; tat — to; darśanam — filozofie; khilam — nižší.
ш́рі-на̄радах̣ — Шрі Нарада; ува̄ча — сказав; бгавата̄ — тобою; анудіта-пра̄йам — майже не оспівана; йаш́ах̣ — слава; бгаґаватах̣—Бога-Особи; амалам—найчистіша; йена— котрою; ева — несхибно; асау — Він (Бог-Особа); на — не; тушйета — втішений; манйе — вважаю; тат — ту; дарш́анам — філософію; кгілам — нижчу.
Překlad
Переклад
Śrī Nārada řekl: Opomenul jsi rozhlásit vznešenou a neposkvrněnou slávu Osobnosti Božství. Filozofii, která neuspokojuje transcendentální smysly Pána, lze považovat za bezvýznamnou.
Шрі Нарада сказав: Ти майже нічого не зробив, щоб поширити піднесену і найчистішу славу Бога-Особи. Але філософія, яка не тішить трансцендентних чуттів Господа, нічого не варта.
Význam
Коментар
Ve své podstatě je věčný vztah mezi individuální duší a Nejvyšší Duší, Osobností Božství, vztahem věčného služebníka k věčnému pánu. Pán se Sám expanduje jako živé bytosti, aby od nich přijímal láskyplnou službu, která jediná může uspokojit Pána i živé bytosti. Velký učenec Vyāsadeva sepsal mnohá rozšíření védských písem, konče filozofií Vedānty, ale žádné z nich není přímou oslavou Osobnosti Božství. Suché filozofické spekulování, i to, které se týká transcendentálního poznání Absolutna, postrádá veškerou přitažlivost, pokud se přímo nepojí s oslavováním Pána. Osobnost Božství je nejvyšší úrovní transcendentální realizace. Realizovat Absolutního jako neosobní Brahman či lokalizovanou Nadduši, Paramātmu, nepřináší tolik transcendentální blaženosti, jako nejvyšší osobní realizace Jeho slávy.
ПОЯСНЕННЯ: Індивідуальна д у ш а та Верховна Д у ш а, Бог-Особа, вічно зв’язані природними стосунками вічного слуги та вічного пана. Господь поширив Себе в живі істоти, щоб приймати від них любовне служіння, і тільки воно здатне вдоволити і Господа, і живі істоти. В’ясадева, великий вчений, уклав багато творів, що є викладом Вед, і вінцем їхнім є філософія «Веданти», але жодна з цих праць не підносила хвалу Богові-Особі безпосередньо. Сухі філософські розумування, навіть якщо вони стосуються трансцендентної науки про Абсолют, не приваблюють, коли прямо не вславлюють Самого Господа. Бог-Особа — це вінець трансцендентного усвідомлення. Абсолют, коли Його усвідомлюють як безособистісний Брахман чи локалізовану Наддушу, Параматму, не дає такого трансцендентного блаженства, яке дарує найвище осягнення слави Його Особи.
Vyāsadeva je autorem Vedānta-darśanu, avšak přesto se cítí nespokojen. Co potom říci o těch, kteří poslouchají či čtou Vedāntu s výkladem někoho jiného, než jejího autora Vyāsadeva. Jakou blaženost mohou cítit oni? Zde vychází najevo nutnost toho, aby Vedānta-sūtru vysvětlil samotný autor v podobě Śrīmad-Bhāgavatamu.
«Веданта-даршану» створив сам В’ясадева. Але навіть він, її автор, лишався невдоволений. То чи дістане трансцендентне блаженство той, хто читає або слухає «Веданту», якщо не звернеться безпосередньо до пояснень самого автора, В’ясадеви? З цього стає очевидно: потрібно було, щоб автор «Веданта-сутри» пояснив її у формі «Шрімад-Бгаґаватам».