13
Text 13
Текст
Text
да̄нена чоґра-тапаса̄ парічарйайа̄ ча
а̄ра̄дганам̇ бгаґаватас тава сат-крійа̄ртго
дгармо ’рпітах̣ кархічід мрійате на йатра
dānena cogra-tapasā paricaryayā ca
ārādhanaṁ bhagavatas tava sat-kriyārtho
dharmo ’rpitaḥ karhicid mriyate na yatra
Послівний переклад
Synonyms
пум̇са̄м — людей; атах̣ — тому; вівідга-кармабгіх̣ — різною корисливою діяльністю; адгвара-а̄дйаіх̣ — виконанням ведичних ритуалів; да̄нена — роздачею милостині; ча — і; уґра — дуже тяжкою; тапаса̄ — аскезою; парічарйайа̄ — трансцендентним служінням; ча — також; а̄ра̄дганам — поклоніння; бгаґаватах̣ — Бога-Особи; тава — Тебе; сат-крійа̄-артгах̣ — тільки для задоволення Твоєї Господньої Милості; дгармах̣ — релігія; арпітах̣ — піднесене; кархічіт — хоч коли; мрійате — гине; на — ніколи; йатра — там.
puṁsām — of the people; ataḥ — therefore; vividha-karmabhiḥ — by various fruitive activities; adhvara-ādyaiḥ — by performance of Vedic rituals; dānena — by charities; ca — and; ugra — very hard; tapasā — austerity; paricaryayā — by transcendental service; ca — also; ārādhanam — worship; bhagavataḥ — of the Personality of Godhead; tava — Your; sat-kriyā-arthaḥ — simply for pleasing Your Lordship; dharmaḥ — religion; arpitaḥ — so offered; karhicit — at any time; mriyate — vanquishes; na — never; yatra — there.
Переклад
Translation
Однак праведна діяльність — виконання ведичних обрядів, роздача милостині, суворі аскези і трансцендентне служіння, — також дає людям велике благо, коли її виконують як поклоніння Тобі і жертвують Тобі її плоди. Така релігійна діяльність ніколи не минає марно.
But the pious activities of the people, such as performance of Vedic rituals, charity, austere penances and transcendental service, performed with a view to worship You and satisfy You by offering You the fruitive results, are also beneficial. Such acts of religion never go in vain.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Абсолютне віддане служіння, до якого входять дев’ять різновидів духовної практики — слухати, оспівувати, пам’ятати, поклонятися, молитися і т. д., — не завжди приваблює людей, прив’язаних до пишноти. Їх більше приваблюють ефектні ведичні ритуали та дорогі релігійні церемонії, розраховані на участь великої кількості людей. Однак суть релігійної діяльності, згідно з ведичними приписами, полягає в тому, щоб підносити всі плоди доброчесних вчинків Верховному Господу. У «Бгаґавад-ґіті» (9.27) Господь вимагає, щоб усі плоди своєї щоденної діяльності — поклоніння, жертвопринесення і роздачі милостині — людина присвячувала Йому і тільки Йому. Коли людина підносить плоди своїх праведних вчинків Верховному Господу, тим самим вона виконує віддане служіння Йому і здобуває вічне благо. Якщо ж вона використовує ці плоди для власної насолоди, її задоволення залишається тимчасовим. Все, що людина робить задля Господа, стає її вічним багатством і нагромаджується у формі невидимого запасу доброчестя, поступово піднімаючи людину до рівня безкорисливого відданого служіння Господу. Непомітно нагромаджуючись, в один прекрасний день ці праведні дії з милості Верховного Господа розцвітуть у досконале віддане служіння. Тому цей вірш схвалює будь-які праведні вчинки, присвячені Господу, рекомендуючи їх людям, які ще не досягли чистої відданості.
Absolute devotional service, conducted in nine different spiritual activities — hearing, chanting, remembering, worshiping, praying, etc. — does not always appeal to people with a pompous nature; they are more attracted by the Vedic superficial rituals and other costly performances of social religious shows. But the process according to the Vedic injunctions is that the fruits of all pious activities should be offered to the Supreme Lord. In Bhagavad-gītā (9.27), the Lord demands that whatever one may do in one’s daily activities, such as worship, sacrifice, and offering charity, all the results should be offered to Him only. This offering of the results of pious acts unto the Supreme Lord is a sign of devotional service to the Lord and is of permanent value, whereas enjoying the same results for oneself is only temporary. Anything done on account of the Lord is a permanent asset and accumulates in the form of unseen piety for gradual promotion to the unalloyed devotional service of the Lord. These undetected pious activities will one day result in full-fledged devotional service by the grace of the Supreme Lord. Therefore, any pious act done on account of the Supreme Lord is also recommended here for those who are not pure devotees.