40
Text 40
Текст
Text
ва̄чаш́ ча манаса̄ саха
ахам̇ ча̄нйа іме дева̄с
тасмаі бгаґавате намах̣
vācaś ca manasā saha
ahaṁ cānya ime devās
tasmai bhagavate namaḥ
Послівний переклад
Synonyms
йатах̣ — від кого; апра̄пйа — нездатні сягнути меж; нйавартанта — облишають спроби; ва̄чах̣ — слова; ча — також; манаса̄ — розумом; саха — разом із; ахам ча — а також оманне его; анйе — інші; іме — ці всі; дева̄х̣ — півбоги; тасмаі — Йому; бгаґавате — Богові-Особі; намах̣ — віддаємо поклони.
yataḥ — from whom; aprāpya — being unable to measure; nyavartanta — cease to try; vācaḥ — words; ca — also; manasā — with the mind; saha — with; aham ca — also the ego; anye — other; ime — all these; devāḥ — demigods; tasmai — unto Him; bhagavate — unto the Personality of Godhead; namaḥ — offer obeisances.
Переклад
Translation
Слова, розум та его, разом з їхніми панівними божествами, виявилися неспроможні пізнати Верховного Бога-Особу. Отож, як підказує здоровий глузд, треба просто шанобливо схилитися перед Ним.
Words, mind and ego, with their respective controlling demigods, have failed to achieve success in knowing the Supreme Personality of Godhead. Therefore, we simply have to offer our respectful obeisances unto Him as a matter of sanity.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Прихильники «жаб’ячих» обрахунків можуть заперечити: якщо Абсолют незбагненний навіть для панівних божеств мови, розум та его, тобто для Вед, Брахми, Рудри та всіх півбогів на чолі з Бріхаспаті, навіщо тоді віддані так цікавляться цим незбагненним об’єктом? Відповідь полягає в тому, що віддані, розмовляючи про Господні розваги, відчувають незнаний для невідданих і умоглядних філософів трансцендентний екстаз. Коли умоглядний філософ бачить, що його теорії і здогади далекі від істини і не дарують йому ніякої насолоди, він природно облишає їх, не відчуваючи від них трансцендентної радості. Відданий, щонайменше, впевнений у тому, що Абсолютна Істина — це Верховний Бог-Особа, як підтверджують ведичні гімни: ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам̇ сада̄ паш́йанті айах̣. Ту саму істину проголошує і «Бгаґавад-ґіта» (15.15): ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйах̣. Пізнання ведичної мудрості призначене привести до розуміння Господа Крішни, а не до філософствування щодо слова ахам, «я». Єдиний метод, який дає змогу пізнати Верховну Істину, — це віддане служіння, що проголошує «Бгаґавад-ґіта» (18.55): бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватах̣. Тільки у відданому служінні можна усвідомити, що Верховна Істина — це Бог-Особа і що Брахман та Параматма — це лише Його часткові прояви. Те саме засвідчує в даному вірші великий мудрець Майтрея. Кажучи намах̣, він із щирою відданістю впокорюється Верховному Богові-Особі, бгаґавате. Якщо людина хоче пізнати найвищий аспект Господа, який перевершує Брахман і Параматму, вона повинна йти слідом за великими мудрецями і відданими, як оце Майтрея та Відура чи Махараджа Парікшіт і Шукадева Ґосвамі, і виконувати трансцендентне віддане служіння Господу.
The froggish calculator may raise the objection that if the Absolute is unknowable even by the controlling deities of speech, mind and ego, namely the Vedas, Brahmā, Rudra and all the demigods headed by Bṛhaspati, then why should the devotees be so interested in this unknown object? The answer is that the transcendental ecstasy enjoyed by the devotees in delineating the pastimes of the Lord is certainly unknown to nondevotees and mental speculators. Unless one relishes transcendental joy, naturally one will come back from his speculations and concocted conclusions because he will see them as neither factual nor enjoyable. The devotees can at least know that the Absolute Truth is the Supreme Personality of Godhead, Viṣṇu, as the Vedic hymns confirm: oṁ tad viṣṇoḥ paramaṁ padaṁ sadā paśyanti sūrayaḥ. Bhagavad-gītā (15.15) also confirms this fact: vedaiś ca sarvair aham eva vedyaḥ. By culture of Vedic knowledge one must know Lord Kṛṣṇa and should not falsely speculate on the word aham, or “I.” The only method for understanding the Supreme Truth is devotional service, as stated in Bhagavad-gītā (18.55): bhaktyā mām abhijānāti yāvān yaś cāsmi tattvataḥ. Only by devotional service can one know that the ultimate truth is the Personality of Godhead and that Brahman and Paramātmā are only His partial features. This is confirmed in this verse by the great sage Maitreya. With devotion he offers his sincere surrender, namaḥ, to the Supreme Personality of Godhead, bhagavate. One has to follow in the footsteps of great sages and devotees like Maitreya and Vidura, Mahārāja Parīkṣit and Śukadeva Gosvāmī, and engage in the transcendental devotional service of the Lord if one would know His ultimate feature, which is above Brahman and Paramātmā.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, шостої глави, яка має назву «Створення всесвітньої форми».
Thus end the Bhaktivedanta purports of the Third Canto, Sixth Chapter, of the Śrīmad-Bhāgavatam, entitled “Creation of the Universal Form.”