32
Sloka 32
Текст
Verš
лока-вр̣ттікарір вібгох̣
ваіш́йас тад-удбгаво ва̄рта̄м̇
нр̣н̣а̄м̇ йах̣ самавартайат
loka-vṛttikarīr vibhoḥ
vaiśyas tad-udbhavo vārtāṁ
nṛṇāṁ yaḥ samavartayat
Послівний переклад
Synonyma
віш́ах̣ — засоби до існування, що приходять від сільського господарства і розподілу продуктів; авартанта — виникли; тасйа — Його (велетенської форми); ӯрвох̣ — зі стегон; лока-вр̣ттікаріх̣ — засоби прожитку; вібгох̣ — Господа; ваіш́йах̣ — сільськогосподарська і торгова громада; тат — їхня; удбгавах̣ — орієнтованість; ва̄рта̄м — прожиток; нр̣н̣а̄м — усіх людей; йах̣ — хто; самавартайат — виконує.
viśaḥ — prostředky k životu z výroby a rozdělování; avartanta — vytvořené; tasya — (Jeho) gigantické podoby; ūrvoḥ — ze stehen; loka-vṛttikarīḥ — prostředky živobytí; vibhoḥ — Pána; vaiśyaḥ — společnost obchodníků; tat — jejich; udbhavaḥ — zaměření; vārtām — prostředky k životu; nṛṇām — všech lidí; yaḥ — ten, který; samavartayat — vykonal.
Переклад
Překlad
Джерело засобів на існування для всіх істот, тобто вирощення збіжжя і його розподіл серед праджа, виникло зі стегон велетенської форми Господа. Людей сільськогосподарської і торгової громади, що цим трудяться, називають вайш’ями.
Prostředky živobytí všech lidí, to znamená pěstování obilí a jeho rozdělování mezi obyvatelstvo, byly vytvořeny ze stehen Pánovy gigantické podoby. Obchodníci, kteří mají tyto věci na starosti, se nazývají vaiśyové.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Як виразно вказано в цьому вірші, засобом прожитку для людей є віша, або сільське господарство і розподіл продуктів сільського господарства, що включає в себе також транспортування, банківську систему і таке інше. Промисловість — це неприродне джерело засобів для прожитку, і насамперед важка промисловість, яка є причиною всіх суспільних проблем. В «Бгаґавад-ґіті» також сказано, що до обов’язків вайшій (які виробляють вішу) входить піклування про корів, сільське господарство і комерція. Ми вже говорили про те, що людина може легко прохарчуватися просто завдяки догляду за коровами і рільництву.
Prostředky k životu lidské společnosti jsou zde jasně uvedeny jako viśa neboli zemědělství a činnosti spojené s rozdělováním zemědělských produktů, které zahrnují dopravu, bankovnictví atd. Průmysl je umělým prostředkem pro zajišťování živobytí a zvláště průmysl ve velkém měřítku je zdrojem všech problémů ve společnosti. Rovněž v Bhagavad-gītě je řečeno, že povinnostmi vaiśyů (lidí, kteří mají na starosti viśa) je ochrana krav, zemědělství a obchod. Již jsme hovořili o tom, že člověk se může pro zajištění svého živobytí plně spolehnout na krávu a zemědělskou půdu.
Однією зі складових життєдіяльності такого типу суспільства є товарообмін, до якого входить транспортування і банківська система. Громада вайшій поділяється на багато підрозділів: кшетрі (землевласники), крішана (рільники), тіла-ванік (торговці збіжжям), ґандга-ванік (торговці спеціями), суварна-ванік (торговці золотом і банкіри). Брахмани — це вчителі і духовні наставники, кшатрії захищають підданих від злодіїв та негідників, а вайш’ї забезпечують суспільство продуктами, виробляючи їх і розподіляючи. Шудри, клас малоінтелектуальних людей, які нездатні самостійно діяти в жодній із перелічених сфер, покликані служити трьом вищим класам, таким чином добуваючи собі засоби на прожиток.
Výměna produktů zabezpečovaná bankovnictvím a dopravou patří rovněž do této oblasti života. Vaiśyové jsou rozděleni do mnoha podskupin: jedni se nazývají kṣetrī neboli vlastníci půdy, druzí se nazývají kṛṣaṇa neboli obdělavatelé půdy, další se nazývají tila-vaṇik neboli obchodníci s obilím, jiní se nazývají gandha-vaṇik neboli obchodníci s kořením a ještě jiní se nazývají suvarṇa-vaṇik neboli obchodníci se zlatem a bankéři. Brāhmaṇové jsou učitelé a duchovní mistři, kṣatriyové chrání obyvatelstvo před zloději a darebáky a vaiśyové mají na starosti produkci a distribuci. Śūdrové, neinteligentní třída lidí, kteří nedokáží samostatně vykonávat žádnou z výše uvedených činností, mají pro své živobytí sloužit třem vyšším třídám.
За давніх часів брахманів забезпечували всім потрібним для життя кшатрії та вайш’ї, тому що брахмани не мали часу на заробіток. Кшатрії збирали податки з вайшій та шудр, але брахмани були звільнені від податків чи земельного чиншу. Цей суспільний лад був таким гармонійним, що у влаштованому таким чином суспільстві не бувало ніяких соціальних заворушень, політичних струсів чи економічних криз. Отже, розподіл суспільства на соціальні стани, чи варни, конче потрібний, щоб у суспільстві панували мир та злагода.
Brāhmaṇové dříve dostávali všechny životní potřeby od kṣatriyů a vaiśyů, protože neměli čas na zaopatřování živobytí. Kṣatriyové vybírali daně od vaiśyů a śūdrů, ale brāhmaṇové byli osvobozeni od daně z příjmu nebo poplatků za půdu. Toto uspořádání lidské společnosti bylo ideální a nevznikaly žádné politické, společenské ani hospodářské zvraty. Různé kasty neboli varṇy jsou tedy pro udržení klidu v lidské společnosti nezbytné.