Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.32.32
Текст
наірґун̣йо бгакті-лакшан̣ах̣
двайор апй ека ева̄ртго
бгаґавач-чгабда-лакшан̣ах̣
Послівний переклад
джн̃а̄на-йоґах̣ — філософський пошук; ча — і; мат-нішт̣гах̣ — скерований до Мене; наірґун̣йах̣ — вільний від ґун матеріальної природи; бгакті — віддане служіння; лакшан̣ах̣ — що називається; двайох̣ — обох; апі — більше того; еках̣ — один; ева — певно; артгах̣ — мета; бгаґават — Верховний Бог-Особа; ш́абда — словом; лакшан̣ах̣ — означений.
Переклад
Вінець філософського пошуку — це пізнати Верховного Бога-Особу. Зрозумівши це і звільнившись від впливу ґун матеріальної природи, людина піднімається на рівень відданого служіння. Чи відданим служінням, чи філософським пошуком, треба знайти найвищу ціль — Верховного Бога-Особу.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що після багатьох, багатьох життів, присвячених філософському пошуку, мудра людина врешті-решт усвідомлює, що Ва̄судева, Верховний Бог-Особа, — це все суще, і тому віддається Йому. Такі серйозні шукачі істини трапляються дуже рідко, тому що це дуже великі душі. Якщо філософський пошук не привів до пізнання Верховної Особи, його слід вважати незавершеним. Треба шукати істину далі, аж поки прийде розуміння Верховного Господа і відданого служіння.
«Бгаґавад-ґіта» дає можливість безпосередньо зустрітися з Богом-Особою, і зазначає, що ті, хто вдається до інших методів — філософських роздумів чи практики містичної йоґи, — зазнають великих труднощів. Через багато, багато років цих важких зусиль йоґ чи мудрий філософ може прийти до Господа, але цей шлях дуже важкий. Натомість шлях відданого служіння легкий для всіх. Результатів, які дає філософська мудрість і роздуми, можна досягнути просто за допомогою відданого служіння. Разом з тим, якщо умоглядні роздуми не приводять мислителя до пізнання Бога-Особи, весь його пошук залишається марним клопотом, який він добровільно взяв на себе. Остаточна мета мудреця-філософа полягає в тому, щоб злитися з безособистісним Брахманом, але Брахман — це не що інше, як сяйво Верховної Особи. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті» (14.27): брахман̣о хі пратішт̣га̄хам амр̣тасйа̄вйайасйа ча — «Я основа безособистісного Брахмана, незнищенної обителі найвищого блаженства». Господь — це верховне вмістище всієї насолоди, включно з блаженством Брахмана, тому вважають, що людина, яка непохитно вірить у Верховного Бога-Особу, вже пізнала безособистісний Брахман і Параматму.