9
Text 9
Текст
Text
ш́акунта іва пан̃джаре
татра лабдга-смр̣тір даіва̄т
карма джанма-ш́атодбгавам
смаран дірґгам ануччгва̄сам̇
ш́арма кім̇ на̄ма віндате
śakunta iva pañjare
tatra labdha-smṛtir daivāt
karma janma-śatodbhavam
smaran dīrgham anucchvāsaṁ
śarma kiṁ nāma vindate
Послівний переклад
Synonyms
акалпах̣ — нездатні; сва-ан̇ґа — його члени; чешт̣а̄йа̄м — рухатися; ш́акунтах̣ — птах; іва — як; пан̃джаре — в клітці; татра — там; лабдга-смр̣тіх̣ — здобувши пам’ять; даіва̄т — завдяки щасливій долі; карма — діяльність; джанма-ш́ата-удбгавам — яку вона виконувала протягом останньої сотні життів; смаран — згадавши; дірґгам — тривалий час; ануччгва̄сам — зітхаючи; ш́арма — спокій розум; кім — який; на̄ма — тоді; віндате — може здобути.
akalpaḥ — unable; sva-aṅga — his limbs; ceṣṭāyām — to move; śakuntaḥ — a bird; iva — like; pañjare — in a cage; tatra — there; labdha-smṛtiḥ — having gained his memory; daivāt — by fortune; karma — activities; janma-śata-udbhavam — occurring during the last hundred births; smaran — remembering; dīrgham — for a long time; anucchvāsam — sighing; śarma — peace of mind; kim — what; nāma — then; vindate — can he achieve.
Переклад
Translation
Так дитина перебуває в становищі ув’язненого в клітці птаха, нездатна поворухнутися. В цей час, якщо їй пощастить, вона згадує всі нещастя своїх попередніх ста життів і тяжко журиться. Який спокій розуму вона може здобути в такому становищі?
The child thus remains just like a bird in a cage, without freedom of movement. At that time, if the child is fortunate, he can remember all the troubles of his past one hundred births, and he grieves wretchedly. What is the possibility of peace of mind in that condition?
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Народившись на світ, дитина забуває про труднощі попередніх життів, але принаймні тоді, коли ми стали дорослими, читаючи авторитетні писання, як оце «Шрімад-Бгаґаватам», ми можемо усвідомити, яких мук завдають народження і смерть. Якщо ми не віримо в писання, це інша річ, але якщо ми віримо в їхню достовірність, то нам слід докласти зусиль, щоб повернути собі свободу в наступному житті. Таку можливість дає людська форма життя. Якщо людина не звертає уваги на такі нагадування про пов’язані з матеріальним життям страждання, вважають, що вона нічим не ліпша за самогубцю. Писання називають людське життя єдиним засобом подолати океан невігластва майі, чи матеріального існування. Людське тіло становить надійний корабель, духовний вчитель — це досвідчений капітан, а настанови писань — це ходовий вітер. Якщо, незважаючи на ці всі сприятливі обставини, ми не хочемо перетнути океан невігластва й матеріального існування, то ми свідомо чинимо самогубство.
After birth the child may forget about the difficulties of his past lives, but when we are grown-up we can at least understand the grievous tortures undergone at birth and death by reading the authorized scriptures like Śrīmad-Bhāgavatam. If we do not believe in the scriptures, that is a different question, but if we have faith in the authority of such descriptions, then we must prepare for our freedom in the next life; that is possible in this human form of life. One who does not take heed of these indications of suffering in human existence is said to be undoubtedly committing suicide. It is said that this human form of life is the only means for crossing over the nescience of māyā, or material existence. We have a very efficient boat in this human form of body, and there is a very expert captain, the spiritual master; the scriptural injunctions are like favorable winds. If we do not cross over the ocean of the nescience of material existence in spite of all these facilities, then certainly we are all intentionally committing suicide.