10
Text 10
Текст
Texto
хім̇сайетас-таташ́ ча та̄н
пушн̣а̄ті йеша̄м̇ пошен̣а
ш́еша-бгуґ йа̄тй адгах̣ свайам
hiṁsayetas-tataś ca tān
puṣṇāti yeṣāṁ poṣeṇa
śeṣa-bhug yāty adhaḥ svayam
Послівний переклад
Palabra por palabra
артгаіх̣ — статками; а̄па̄дітаіх̣ — нагромадженими; ґурвйа̄ — великим; хім̇сайа̄ — насильством; ітах̣-татах̣ — тут і там; ча — і; та̄н — їх (близьких); пушн̣а̄ті — підтримує; йеша̄м — кого; пошен̣а — через підтримання; ш́еша — рештки; бгук — поїдаючи; йа̄ті — іде; адгах̣ — вниз; свайам — сам.
arthaiḥ — por la riqueza; āpāditaiḥ — conseguida; gurvyā — gran; hiṁsayā — con violencia; itaḥ-tataḥ — aquí y allí; ca — y; tān — a ellos (los miembros de la familia); puṣṇāti — él mantiene; yeṣām — de quienes; poṣeṇa — por mantenerlos; śeṣa — remanentes; bhuk — comer; yāti — él va; adhaḥ — hacia abajo; svayam — él mismo.
Переклад
Traducción
Добуваючи гроші, він раз у раз робить зло іншим людям, і, хоча він використовує добуті гроші для своєї сім’ї’, сам він їсть тільки невеличку частину купленої таким чином їжі. Заробляючи гроші нечесними засобами задля своїх близьких, він через них же йде до пекла.
Una y otra vez, consigue dinero por medios violentos, y aunque lo emplea al servicio de su familia, él mismo solo come una pequeña porción del alimento así comprado. Por los suyos gana el dinero de esa forma irregular, y por los suyos, va al infierno.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Бенґальці мають приказку: «Той, для кого я крав, перший назве мене злодієм». Родичі й близькі, задля яких люблячий голова сім’ї робить численні гріхи й злочини, ніколи не задовольняються. Через свою ілюзію прив’язана до своїх близьких людина служить їм і цим служінням заробляє собі місце в пеклі. Наприклад, намагаючись прогодувати сім’ю, злодій краде щось, його ловлять і садять у в’язницю. Цей приклад ілюструє суть матеріального життя й прив’язаності до матеріального товариства, дружби й любові. Хоча прив’язаний до сім’ї чоловік, дбаючи про жінку й дітей, добуває гроші всіма правдами й неправдами, сам він не може отримати більше насолоди, ніж він отримав би чесним шляхом. Чоловік, який з’їдає на обід триста грам їжі, може докладати величезних зусиль, не гребуючи ніякими засобами, щоб підтримувати сім’ю, але йому самому дають не більше, ніж він може з’їсти, а іноді йому навіть доводиться доїдати тим, що не доїли його близькі. Скільки людина не заробить, нехай навіть вдаючись до нечесних засобів, їй не вдається насолоджуватися плодами своїх зусиль. Так проявляєтся ілюзія, що нею покриває істоту майа.
Un proverbio bengalí dice: «La persona para la que he robado me acusa de ser ladrón». Los miembros de la familia, por quienes actúa de tantas maneras ilícitas la persona apegada, nunca están satisfechos. Bajo la influencia de la ilusión, la persona apegada sirve a los miembros de su familia, y por servirlos, está destinada a entrar en una condición de vida infernal. Un ladrón, por ejemplo, roba algo para mantener a su familia, y lo capturan y lo meten en la cárcel. Esa es la esencia de la existencia material y del apego a la sociedad, la amistad y el amor materiales. El hombre apegado está siempre ocupado en hacer dinero, por las buenas o por las malas, para mantener a su familia, pero no puede disfrutar de más que lo que consumiría incluso sin esas actividades delictivas. Un hombre come un cuarto de kilo de comida, pero tiene que mantener a una gran familia, y para ello tiene que ganar dinero sea como sea; aun así, no recibe más que lo que puede comer, y, a veces, come lo que queda después de que coma su familia. Ni aun con el dinero sucio que gana puede él disfrutar de la vida. Así es como cubre la ilusión demāyā.
Природа заснованого на ілюзії служіння, чи це служіння товариству, громаді чи країні, завжди однакова. Той самий закон стосується і найбільших національних вождів. Нерідко трапляється так, що національного вождя, який має величезні заслуги перед співвітчизниками, вбивають його ж співвітчизники, незадоволені його служінням. Іншими словами, таким заснованим на ілюзії служінням неможливо догодити своїм підопічним, хоча не служити теж неможливо, бо ми слуги від природи. Природне становище живої істоти полягає в тому, що вона невід’ємна частка Верховної Істоти, але вона забуває, що повинна служити Верховній Істоті, і замість того віддає себе на служіння іншим. Це називається майа. Служачи іншими, істота в своїй омані уявляє себе паном. Голова сім’ї вважає себе господарем, а національний вождь вважає себе повелителем нації, хоча насправді він служить і, служачи майі, поступово скочується до пекла. Тому людина, яка має здоровий глузд, повинна розвивати в собі свідомість Крішни і служити Верховному Господу, присвячуючи на це служіння все своє життя, всі свої статки, весь свій розум і все своє красномовство.
El proceso del servicio ilusorio a la sociedad, el país y la comunidad es exactamente el mismo en todas partes; incluso los grandes líderes nacionales responden a ese mismo principio. Una irregularidad en el servicio puede hacer que un líder nacional, un gran sirviente de la patria, muera a manos de sus compatriotas. En otras palabras, nadie puede satisfacer a los que dependen de él por medio de ese servicio ilusorio, y nadie puede tampoco dejar de servir, pues somos sirvientes por naturaleza. La posición constitucional de la entidad viviente es ser parte integral del Ser Supremo, pero, olvidando que tiene que ofrecer servicio al Señor Supremo, desvía su atención hacia el servicio de otros; eso es māyā. Sirviendo a otros, comete el error de creer que él es el amo. El cabeza de familia piensa que es el amo de la familia, y el líder de la nación cree que es el amo de la nación. En realidad, lo que hacen es servir, y por servir a māyā, cada paso que dan los acerca más al infierno. Por lo tanto, un hombre sensato debe finalmente adoptar el proceso de conciencia de Kṛṣṇa y ocuparse en servir al Señor Supremo, aplicando en ello su vida entera, toda su riqueza, toda su inteligencia y todas sus palabras.