13
ТЕКСТ 13
Текст
Текст
са̄рӯпйаікатвам апй ута
дійама̄нам̇ на ґр̣хн̣анті
віна̄ мат-севанам̇ джана̄х̣
са̄рӯпйаикатвам апй ута
дӣйама̄нам̇ на гр̣хн̣анти
вина̄ мат-севанам̇ джана̄х̣
Послівний переклад
Пословный перевод
са̄локйа — жити на тій самій планеті; са̄ршт̣і — володіти такими самими багатствами; са̄міпйа — бути особистим супутником; са̄рӯпйа — мати таку самум зовнішність; екатвам — злиття воєдино; апі — теж; ута — навіть; дійама̄нам — коли їм пропонують; на — не; ґр̣хн̣анті — приймають; віна̄ — без; мат — Мого; севанам — відданого служіння; джана̄х̣ — чисті віддані.
са̄локйа — жизнь на одной планете; са̄ршт̣и — обладание равным богатством; са̄мӣпйа — личное общение; са̄рӯпйа — одинаковый облик; экатвам — единство; апи — также; ута — даже; дӣйама̄нам — предлагаемые; на — не; гр̣хн̣анти — принимают; вина̄ — без; мат — Мне; севанам — преданного служения; джана̄х̣ — чистые преданные.
Переклад
Перевод
Чистий відданий не приймає жодного різновиду звільнення — салок’я, саршті, саміп’я, саруп’я чи екатва, — навіть коли їм його пропонує Верховний Бог-Особа.
Чистый преданный отвергает все виды освобождения: салокью, саршти, самипью, сарупью и экатву, — даже если Верховный Господь предлагает их ему.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Господь Чайтан’я вчить нас виконувати чисте віддане служіння з почуттів спонтанної любові до Верховного Бога-Особи. У «Шікшаштаці» Він молить Господа: «Господи, Я не хочу від Тебе ні багатства, ні вродливої дружини, ні численних послідовників. Все, що Я хочу від Тебе, — це з життя в життя залишатися чистим відданим біля Твоїх лотосових стіп». Молитва Господа Чайтан’ї перегукується зі словами «Шрімад-Бгаґаватам». Господь Чайтан’я каже «з життя в життя», тим самим даючи зрозуміти, що відданий не бажає навіть покласти край повторенню народжень і смертей. Йоґи й філософи-емпірики прагнуть покласти край круговерті народжень і смертей, але відданий задоволений навіть тоді, коли залишається в матеріальному світі, якщо він тільки виконує віддане служіння.
Господь Чайтанья учит нас принципам чистого преданного служения, которое начинается, когда в человеке просыпается спонтанная любовь к Верховной Личности Бога. В «Шикшаштаке» Он молит Господа: «О Мой Господь, Мне не нужно от Тебя ни богатства, ни красавицы-жены, ни многочисленных последователей. Я прошу Тебя только об одном: позволь Мне жизнь за жизнью оставаться чистым преданным, нашедшим прибежище у Твоих лотосных стоп». Молитвы Господа Чайтаньи перекликаются с этим стихом «Шримад-Бхагаватам». Говоря «жизнь за жизнью», Господь Чайтанья подразумевает, что преданный не стремится даже к освобождению из круговорота рождений и смертей. Йоги и философы-эмпирики ставят своей целью положить конец перерождениям души, но преданный согласен даже оставаться в материальном мире, если ему будет предоставлена возможность служить Господу.
Тут чітко сказано, що чистий відданий не бажає екатви, злиття з Верховним Господом, якого бажають імперсоналісти, умоглядні мислителі і прихильники медитації. Чистий відданий навіть у сні не думає про злиття з Верховним Господом. Іноді він погоджується піднятися на планети Вайкунтги, щоб служити Господу там, але він ніколи не погодитися злитися з сяйвом Брахмана, тому що вважає це гіршим за пекло. Екатва, злиття з сяйвом Верховного Господа, називається також каівал’я, але відданому щастя каівал’ї здається пекельною мукою. Відданий так прив’язаний до служіння Верховному Господу, що до п’яти різновидів звільнення він цілковито байдужіє. Якщо людина виконує чисте трансцендентне любовне служіння Господу, вважають, що вона вже досягнула п’яти різновидів звільнення.
Здесь недвусмысленно сказано, что чистый преданный не стремится к слиянию с Верховным Господом (экатва), о котором мечтают имперсоналисты, философы-эмпирики и йоги-мистики. Желание стать единым с Верховным Господом чуждо чистому преданному. Преданный в некоторых случаях соглашается подняться на планеты Вайкунтхи, чтобы там служить Господу, но он скорее отправится в ад, чем согласится погрузиться в сияние Брахмана. Экатву, растворение в сиянии Верховного Господа, называют кайвальей, однако чистому преданному блаженство кайвальи представляется адом. Преданный так привязан к служению Верховному Господу, что пять видов освобождения не представляют для него никакого интереса. Считается, что тот, кто занимается чистым трансцендентным любовным служением Господу, уже достиг всех пяти видов освобождения.
Коли віддані досягають духовного світу, Вайкунтги, вони отримують чотири різновиди звільнення. Один з них — це салок’я, життя на одній планеті з Верховною Особою. Верховна Особа у різних Своїх поширеннях живе на незліченних планетах Вайкунтги, а найголовніша з них — це Крішналока. Як у матеріальному всесвіті найголовніше небесне тіло — це Сонце, так у духовному світі найголовніша планета — це Крішналока. З Крішналоки сяйво тіла Господа Крішни розливається не лише всім духовним світом, але й усім матеріальним світом, проте в матеріальному світі воно покрите матерією. У духовному світі безліч планет-Вайкунтг, і панівне Божество кожної з них — Сам Господь. Відданий може піднятися на одну з таких планет, щоб жити разом із Верховним Богом-Особою.
Когда преданный попадает в духовный мир, на Вайкунтху, ему предоставляют четыре различные возможности. Одной из них является салокья, возможность жить на одной планете с Верховной Личностью Бога. На каждой из бесчисленных планет Вайкунтхи правит Верховная Личность в одной из Своих полных экспансий. Главная из планет Вайкунтхи — Кришналока. Подобно тому как главной планетой материальной вселенной является Солнце, главной планетой духовного мира является Кришналока. Сияние, которое излучает Господь, находясь на Кришналоке, озаряет не только духовный, но и материальный мир, хотя в материальном мире это сияние покрыто материей. В духовном мире бесчисленное множество планет Вайкунтхи, и на каждой из них правит Верховный Господь. Преданный может попасть на одну из планет Вайкунтхи, чтобы жить там вместе с Верховной Личностью Бога.
Коли відданий здобуває звільнення саршті, він посідає такі самі багатства, як і Верховний Господь. Досягнути саміп’ї означає стати особистим супутником Верховного Господа. Коли відданий досягає звільнення саруп’я, він має таку саму зовнішність, як Верховна Особа, за винятком двох-трьох ознак, притаманних тільки трансцендентному тілу Господа. Зокрема, Господа відрізняє від Його відданих знак Шріватса, особливе пасмо волосся на грудях.
Получая освобождение саршти, преданный обретает те же богатства, которыми владеет Верховный Господь. Достичь освобождения самипья — значит получить возможность лично общаться с Верховным Господом. Преданный, который получает освобождение сарупья, получает духовное тело, подобное телу Верховной Личности Бога. Только по двум или трем признакам можно отличить трансцендентное тело Господа от тел Его освобожденных преданных. К числу таких признаков относится Шриватса, завиток волос на груди, который есть только у Господа.
Чистий відданий не приймає цих п’яти різновидів звільнення, навіть якщо йому пропонують їх, і вже тим більше він не прагне матеріальних благословень, що зовсім неістотні порівняно з духовними. Коли Господь запропонував Прахладі Махараджі будь-які матеріальні благословення, той відповів: «Господи, я бачив, як мій батько здобув усі матеріальні благословення і своїми багатствами навіював страх навіть на півбогів, однак Ти в одну мить обернув унівець його життя і все його матеріальне процвітання». У відданого немає схильності бажати будь-якого матеріального чи духовного блага. Він прагне просто служити Господу. В цьому він знаходить найбільше щастя.
Чистый преданный отвергает эти пять видов духовного освобождения, даже если ему их предлагают, не говоря уже о материальных благах, которые ничтожны по сравнению с духовными благами. Когда Господь предложил Прахладе Махарадже на выбор любые материальные блага, Прахлада ответил: «О мой Господь, у моего отца были все материальные блага на свете, перед его могуществом трепетали даже полубоги. Но, несмотря на это, Ты в одно мгновение лишил его жизни, и его материальному благополучию пришел конец». Желание материальных или духовных благ чуждо чистому преданному. Он хочет только одного: служить Господу. Это приносит ему самое большое счастье.