1–2
ТЕКСТЫ 1-2
Текст
Текст
лакшан̣ам̇ махад-а̄діна̄м̇
пракр̣тех̣ пурушасйа ча
сварӯпам̇ лакшйате ’міша̄м̇
йена тат-па̄рама̄ртгікам
лакшан̣ам̇ махад-а̄дӣна̄м̇
пракр̣тех̣ пурушасйа ча
сварӯпам̇ лакшйате ’мӣша̄м̇
йена тат-па̄рама̄ртхикам
йан-мӯлам̇ тат прачакшате
бгакті-йоґасйа ме ма̄рґам̇
брӯхі вістараш́ах̣ прабго
йан-мӯлам̇ тат прачакшате
бхакти-йогасйа ме ма̄ргам̇
брӯхи вистараш́ах̣ прабхо
Послівний переклад
Пословный перевод
девахӯтіх̣ ува̄ча — Девахуті сказала; лакшан̣ам — ознаки; махат-а̄діна̄м — махат-таттви і т. д.; пракр̣тех̣ — матеріальної природи; пурушасйа — духу; ча — і; сварӯпам — природа; лакшйате — описана; аміша̄м — тих; йена — якими; тат-па̄рама-артгікам — їхня істинна природа; йатга̄ — як; са̄н̇кгйешу — у філософії санкг’я; катгітам — пояснено; йат — чого; мӯлам — кінцева мета; тат — те; прачакшате — називають; бгакті-йоґасйа — відданого служіння; ме — мені; ма̄рґам — шлях; брӯхі — будь ласка, поясни; вістараш́ах̣ — докладно; прабго — Господи Капіло.
девахӯтих̣ ува̄ча — Девахути сказала; лакшан̣ам — признаки; махат-а̄дӣна̄м — начиная с махат-таттвы; пракр̣тех̣ — материальной природы; пурушасйа — духа; ча — и; сварӯпам — природа; лакшйате — описана; амӣша̄м — тех; йена — которыми; тат-па̄рама-артхикам — их истинная природа; йатха̄ — как; са̄н̇кхйешу — в философии санкхьи; катхитам — объясненная; йат — которой; мӯлам — венец; тат — тот; прачакшате — называется; бхакти-йогасйа — преданного служения; ме — мне; ма̄ргам — путь; брӯхи — пожалуйста, опиши; вистараш́ах̣ — подробно; прабхо — о мой Господь Капила.
Переклад
Перевод
Девахуті запитала: Дорогий Господи, Ти вже систематично описав властивості сукупної форми матеріальної природи і ознаки духу згідно з філософією санкг’ї. А тепер, будь ласка, поясни шлях відданого служіння, остаточну мету усіх філософських систем.
Девахути сказала: О мой Господь, Ты уже дал научное описание признаков совокупной формы материальной энергии и свойств духа в соответствии с философией санкхьи. А теперь, пожалуйста, расскажи о пути преданного служения, который является венцом всех философских систем.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: У двадцять дев’ятій главі докладно пояснено велич відданого служіння, а також вплив часу на зумовлену душу. Докладний опис того, як час впливає на зумовлену душу, призначений розвинути в неї відреченість від матеріальної діяльності, яку вважають за марнування часу. У попередній главі наведено систематичний опис матеріальної природи, духу і Верховного Господа, чи Наддуші, а в цій главі пояснено засади бгакті-йоґи, відданого служіння — діяльності, що відповідає природі вічних стосунків між живими істотами і Богом-Особою.
В двадцать девятой главе Третьей песни «Шримад-Бхагаватам» рассказывается о величии преданного служения и о том, как время влияет на обусловленную душу. Влияние времени описывается так подробно для того, чтобы побудить обусловленную душу отказаться от материальной деятельности, которая является пустой тратой времени. В предыдущей главе было дано систематическое описание материальной природы, духа и Верховного Господа, или Сверхдуши, а в этой главе излагаются принципы бхакти-йоги, или преданного служения — деятельности, которой живое существо занимается в рамках своих вечных взаимоотношений с Верховной Личностью Бога.
Бхакти-йога, преданное служение, лежит в основе всех философских систем. Любую философию, которая не приводит человека к пониманию необходимости преданного служения, следует считать философской концепцией спекулятивного толка. Однако сама бхакти-йога, лишенная философской основы, остается в большей или меньшей степени религиозными сентиментами. Есть две категории людей: одни считают себя интеллектуалами и проводят время в философских рассуждениях или медитируют, а другие доверяют только своим эмоциям и не имеют философского обоснования своих взглядов. Ни те, ни другие не смогут достичь высшей цели жизни, а если и смогут, то им потребуются для этого многие годы.
Бгакті-йоґа, чи віддане служіння, становить підмурівок усіх філософських систем. Ту філософію, яка не має на меті відданого служіння Господу, вважають за умоглядне теоретизаторство. Але, звичайно, бгакті-йоґа без філософської основи також більшою чи меншою мірою залишається проявом сентиментальності. Одні вважають себе за інтелектуально дуже розвинених і просто філософствують та медитують, а інші просто керуються сентиментами не спирають свої твердження ні на яку філософську основу. Ні ті, ні інші не досягнуть найвищої мети життя, а якщо й досягнуть, то на це їм знадобиться дуже багато років. Отож, Веди дають людині філософське розуміння, навчаючи, що існує три начала: Верховний Господь, жива істота і їхні вічні стосунки, — і що мета життя полягає в тому, щоб, дотримуючись засад бгакті, відданого служіння, врешті-решт досягнути планети Верховного Господа й жити там як вічний Господній слуга, сповнений довершеної відданості й любові.
Веды говорят о существовании трех начал: Верховного Господа, живого существа и вечных отношений, которые связывают живое существо с Господом. Соответственно, цель жизни заключается в том, чтобы, следуя принципам бхакти, или преданного служения, развить в себе любовь к Господу, стать Его вечным слугой и в конечном счете достичь планеты Верховной Личности Бога.
Філософія санкг’ї — це систематичний аналіз усього буття. Треба пізнати суть усіх речей, вивчаючи їхню природу і властивості. Це називається розвитком знання. Але не слід обмежуватися накопиченням знання, не намагаючись досягнути мети життя — бгакті-йоґи, що являє собою суть і основу всього пізнання. Якщо відкинути бгакті-йоґу і просто зануритися в аналітичне дослідження природи речей, ми не досягнемо практично ніяких результатів. У «Бгаґаватам» сказано, що діяти таким чином — це все одно, що обмолочувати порожню полову. Немає сенсу бити ціпом по полові, коли в ній вже не залишилося ніякого зерна. Систематично вивчаючи матеріальну природу, живу істоту і Наддушу, треба зрозуміти основний принцип усього знання — віддане служіння Господу.
Философия санкхьи анализирует строение окружающего нас мира. Чтобы постичь суть вещей, необходимо изучить их природу и свойства. Это называется процессом познания. Однако познание окружающего мира должно быть не самоцелью, а средством к достижению цели жизни, бхакти-йоги, которая лежит в основе процесса познания. Тот, кто отвергает бхакти-йогу и занимается исключительно аналитическим изучением природы вещей, практически ничего не достигает. «Бхагаватам» сравнивает такое занятие с лущением пустой рисовой шелухи. В пустой шелухе нет риса, поэтому тот, кто лущит ее, только напрасно тратит свое время. Научный анализ материальной природы, живого существа и Сверхдуши должен приводить к постижению основы всех основ, которой является преданное служение Господу.