1–2
Sloka 1-2
Текст
Verš
лакшан̣ам̇ махад-а̄діна̄м̇
пракр̣тех̣ пурушасйа ча
сварӯпам̇ лакшйате ’міша̄м̇
йена тат-па̄рама̄ртгікам
lakṣaṇaṁ mahad-ādīnāṁ
prakṛteḥ puruṣasya ca
svarūpaṁ lakṣyate ’mīṣāṁ
yena tat-pāramārthikam
йан-мӯлам̇ тат прачакшате
бгакті-йоґасйа ме ма̄рґам̇
брӯхі вістараш́ах̣ прабго
yan-mūlaṁ tat pracakṣate
bhakti-yogasya me mārgaṁ
brūhi vistaraśaḥ prabho
Послівний переклад
Synonyma
девахӯтіх̣ ува̄ча — Девахуті сказала; лакшан̣ам — ознаки; махат-а̄діна̄м — махат-таттви і т. д.; пракр̣тех̣ — матеріальної природи; пурушасйа — духу; ча — і; сварӯпам — природа; лакшйате — описана; аміша̄м — тих; йена — якими; тат-па̄рама-артгікам — їхня істинна природа; йатга̄ — як; са̄н̇кгйешу — у філософії санкг’я; катгітам — пояснено; йат — чого; мӯлам — кінцева мета; тат — те; прачакшате — називають; бгакті-йоґасйа — відданого служіння; ме — мені; ма̄рґам — шлях; брӯхі — будь ласка, поясни; вістараш́ах̣ — докладно; прабго — Господи Капіло.
devahūtiḥ uvāca — Devahūti řekla; lakṣaṇam — příznaky; mahat-ādīnām — mahat-tattvy atd.; prakṛteḥ — hmotné přírody; puruṣasya — duše; ca — a; svarūpam — povaha; lakṣyate — je popsána; amīṣām — těch; yena — jako; tat-pārama-arthikam — jejich skutečná povaha; yathā — jako; sāṅkhyeṣu — v sāṅkhyové filozofii; kathitam — je vysvětleno; yat — čeho; mūlam — konečný cíl; tat — to; pracakṣate — nazývají; bhakti-yogasya — oddané služby; me — mně; mārgam — cestu; brūhi — prosím vysvětli; vistaraśaḥ — důkladně; prabho — můj milý Pane Kapilo.
Переклад
Překlad
Девахуті запитала: Дорогий Господи, Ти вже систематично описав властивості сукупної форми матеріальної природи і ознаки духу згідно з філософією санкг’ї. А тепер, будь ласка, поясни шлях відданого служіння, остаточну мету усіх філософських систем.
Devahūti se zeptala: Můj milý Pane, již jsi velice vědeckým způsobem podle sāṅkhyového filozofického systému popsal příznaky celé hmotné přírody a duše. Nyní mi prosím vysvětli cestu oddané služby, která je konečným cílem každé filozofie.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: У двадцять дев’ятій главі докладно пояснено велич відданого служіння, а також вплив часу на зумовлену душу. Докладний опис того, як час впливає на зумовлену душу, призначений розвинути в неї відреченість від матеріальної діяльності, яку вважають за марнування часу. У попередній главі наведено систематичний опис матеріальної природи, духу і Верховного Господа, чи Наддуші, а в цій главі пояснено засади бгакті-йоґи, відданого служіння — діяльності, що відповідає природі вічних стосунків між живими істотами і Богом-Особою.
V této dvacáté deváté kapitole je obšírně vysvětlena a popsána sláva oddané služby a také vliv času na podmíněnou duši. Důkladný popis vlivu času má podmíněnou duši odpoutat od jejích hmotných činností, které jsou považovány za pouhou ztrátu času. Minulá kapitola obsahuje analytický rozbor hmotné přírody, duše a Nejvyššího Pána neboli Nadduše a tato kapitola vysvětluje principy bhakti-yogy neboli oddané služby — vykonávání činností na úrovni věčného vztahu mezi živými bytostmi a Osobností Božství.
Бгакті-йоґа, чи віддане служіння, становить підмурівок усіх філософських систем. Ту філософію, яка не має на меті відданого служіння Господу, вважають за умоглядне теоретизаторство. Але, звичайно, бгакті-йоґа без філософської основи також більшою чи меншою мірою залишається проявом сентиментальності. Одні вважають себе за інтелектуально дуже розвинених і просто філософствують та медитують, а інші просто керуються сентиментами не спирають свої твердження ні на яку філософську основу. Ні ті, ні інші не досягнуть найвищої мети життя, а якщо й досягнуть, то на це їм знадобиться дуже багато років. Отож, Веди дають людині філософське розуміння, навчаючи, що існує три начала: Верховний Господь, жива істота і їхні вічні стосунки, — і що мета життя полягає в тому, щоб, дотримуючись засад бгакті, відданого служіння, врешті-решт досягнути планети Верховного Господа й жити там як вічний Господній слуга, сповнений довершеної відданості й любові.
Bhakti-yoga, oddaná služba, je základním principem všech filozofických systémů — veškerá filozofie, která není zaměřena na oddanou službu Pánu, představuje pouze mentální spekulaci. Pochopitelně bhakti-yoga bez filozofického základu je samozřejmě více méně věcí sentimentu. Existují dva druhy lidí. Jedni se považují za intelektuálně pokročilé a pouze spekulují nebo meditují, zatímco druzí jsou sentimentální a nemají pro svá tvrzení žádné filozofické podklady. Ani jedni nemohou dosáhnout nejvyššího životního cíle; a pokud ano, bude jim to trvat mnoho a mnoho let. Védská písma proto prohlašují, že existují tři prvky — Nejvyšší Pán, živá bytost a jejich věčný vztah — a cílem života je řídit se zásadami bhakti, oddané služby, a nakonec s plnou oddaností a láskou dosáhnout planety Nejvyššího Pána jako Jeho věčný služebník.
Філософія санкг’ї — це систематичний аналіз усього буття. Треба пізнати суть усіх речей, вивчаючи їхню природу і властивості. Це називається розвитком знання. Але не слід обмежуватися накопиченням знання, не намагаючись досягнути мети життя — бгакті-йоґи, що являє собою суть і основу всього пізнання. Якщо відкинути бгакті-йоґу і просто зануритися в аналітичне дослідження природи речей, ми не досягнемо практично ніяких результатів. У «Бгаґаватам» сказано, що діяти таким чином — це все одно, що обмолочувати порожню полову. Немає сенсу бити ціпом по полові, коли в ній вже не залишилося ніякого зерна. Систематично вивчаючи матеріальну природу, живу істоту і Наддушу, треба зрозуміти основний принцип усього знання — віддане служіння Господу.
Sāṅkhyová filozofie představuje analytický rozbor veškeré existence. Vše musíme chápat na základě zkoumání povahy a vlastností daného předmětu. To se nazývá získání poznání. Neměli bychom však pouze získávat poznání, aniž bychom dosáhli životního cíle, bhakti-yogy, která je zároveň základním předpokladem pro získávání poznání. Pokud se vzdáme bhakti-yogy a zabýváme se pouze analytickým zkoumáním pravé povahy světa, výsledek našeho zkoumání bude prakticky nulový. V Bhāgavatamu je řečeno, že taková činnost se podobá mlácení již vymláceného obilí. Nemá význam mlátit prázdné slupky, ve kterých již není zrno. Vědeckým studiem hmotné přírody, živé bytosti a Nadduše musíme pochopit základní princip oddané služby Pánu.