6
ТЕКСТ 6
Текст
Текст
абгйасан̃ ш́раддгайа̄нвітах̣
майі бга̄вена сатйена
мат-катга̄-ш́раван̣ена ча
абхйасан̃ ш́раддхайа̄нвитах̣
майи бха̄вена сатйена
мат-катха̄-ш́раван̣ена ча
Послівний переклад
Пословный перевод
йама-а̄дібгіх̣ — починаючи з ями;
Переклад
Перевод
Треба з глибокою вірою практикувати реґулівні засади системи йоґи і піднятися на рівень щирого відданого служіння, слухаючи й оспівуючи Мою славу.
Обуздывая ум и чувства с помощью йоги, человек должен обрести веру и, прославляя Меня и слушая повествования обо Мне, достичь уровня чистого, беспримесного преданного служения Мне.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Практика йоґи містить у собі вісім ступенів: яма, ніяма, асана, пранаяма, прат’яхара, дгарана, дг’яна і самадгі. Яма і ніяма — це практика реґулівних засад і суворих приписів, тоді як асана — це різні сидячі пози. Практика фізичних вправ не становить мети йоґи, справжнє призначення йоґи полягає в тому, щоб навчитися приборкувати й зосереджувати розум і розвинути віру, щоб утвердитися у відданому служінні.
Практика йоги состоит из восьми ступеней: ямы, ниямы, асаны, пранаямы, пратьяхары, дхараны, дхьяны и самадхи. Практика ямы и ниямы заключается в соблюдении строгих правил и предписаний, что помогает йогу обуздать ум и чувства, асанами же называют различные сидячие позы. Все это помогает тому, кто служит Господу, укрепиться в вере. Однако выполнение физических упражнений не является конечной целью йоги; истинная цель йоги — овладеть своим умом, научиться концентрировать его и развить в себе веру, необходимую для того, чтобы заниматься преданным служением.
Дуже важливий чиник у практиці йоґи, як зрештою і будь-якої іншої духовної практики, — це бга̄вена, чи бгава. Що таке бгава, пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (10.8): будга̄ бга̄ва-саманвіта̄х̣ — треба зануритися в любовні думки про Крішну. Коли людина знає, що Крішна, Верховний Бог-Особа, — це джерело всього сущого і що все постає з Нього (ахам̇ сарвасйа прабгавах̣), вона пізнає суть вислову «Веданти»: джанма̄дй асйа йатах̣ («відначальне джерело всього»), і занурюється в бгаву, тим самим досягаючи ступеня, який передує любові до Бога.
Бха̄вена, или бха̄ва, — очень важный элемент практики йоги и любой другой духовной практики. Смысл понятия бха̄ва раскрывается в «Бхагавад-гите» (10.8): будха̄ бха̄ва-саманвита̄х̣ — необходимо постоянно с любовью думать о Кришне. Тому, кто понял, что Кришна, Верховная Личность Бога, является источником всего сущего и что все исходит от Него (ахам̇ сарвасйа прабхавах̣), открывается смысл афоризма «Веданты»: джанма̄дй асйа йатах̣ («изначальный источник всего сущего»). Такой человек погружается в бхаву, то есть достигает начальной стадии любви к Богу.
Рупа Ґосвамі чудово пояснює в «Бгакті-расамріта-сіндгу», як досягають бгави, початкового ступеня любові до Бога. Він каже, що насамперед треба розвинути віру (ш́раддгайа̄нвітах̣). Віру розвивають, приборкуючи чуття — або практикою йоґи, дотримуючись її приписів і вправляючись у сидячих позах, або безпосередньо вдаючись до бгакті-йоґи, як радить попередній вірш. Перший і найголовніший з дев’яти елементів бгакті-йоґи — це оспівувати Господа і слухати про Нього. Про це згадано й тут: мат-катга̄-ш́раван̣ена ча. Належну віру можна розвинути дотримуючись приписів йоґи, або тої самої мети можно досягнути просто слухаючи про трансцендентні діянння Господа й оспівуючи їх. Дуже важливим тут є слово ча. Бгакті-йоґа являє собою прямий метод, тоді як інші методи непрямі. Але навіть якщо людина вдається до непрямого методу, вона не досягає успіху доти, доки не прийде до прямого методу слухання й оспівування Господньої слави. Тому тут вжито слово сатйена. Свамі Шрідгара зазначає щодо цього, що сатйена означає нішкапат̣ена, тобто «без двоєдушності». Імперсоналісти пронизані двоєдушністю. Часом вони вдають, що виконують віддане служіння, але їхня остаточна мета полягає в тому, щоб злитися з Усевишнім. Це двоєдушність, або капата. На початку «Шрімад-Бгаґаватам» ясно сказано: парамо нірматсара̄н̣а̄м — «Наука «Шрімад-Бгаґаватам» призначена для людей, які цілковито вільні від заздрості». Те саме зазначено й тут. Якщо людина не має повної віри у Верховного Бога-Особу і не хоче слухати й оспівувати славу Господа, їй не вдасться досягнути звільнення.
В «Бхакти-расамрита-синдху» Рупа Госвами очень подробно объяснил, как можно достичь бхавы, начальной стадии любви к Богу. Он говорит, что прежде всего человек должен обрести веру (ш́раддхайа̄нвитах̣). А чтобы обрести веру, необходимо обуздать чувства, либо практикуя мистическую йогу (следуя всем правилам йоги и выполняя асаны), либо занимаясь непосредственно бхакти-йогой, как это рекомендовано в предыдущем стихе. Из девяти элементов бхакти-йоги первым и самым главным является повторение и слушание повествований о Господе. О том же говорится и в данном стихе: мат-катха̄-ш́раван̣ена ча. Обрести веру можно, либо выполняя все правила и предписания йоги, либо слушая и пересказывая повествования о трансцендентных деяниях Господа. Употребленное в этом стихе слово ча указывает на то, что бхакти-йога является прямым методом духовного самоосознания, а все остальные — косвенными. Но даже тот, кто выбрал косвенный метод, не достигнет успеха, пока не воспользуется прямым методом, то есть пока он не начнет воспевать величие Господа и слушать повествования о Нем. Вот почему в данном стихе употреблено слово сатйена. Свами Шридхара поясняет, что сатйена значит нишкапат̣ена, то есть «нелицемерный». Имперсоналисты насквозь лицемерны. Порой они делают вид, что занимаются преданным служением, но их конечная цель состоит в том, чтобы слиться со Всевышним. Это лицемерие (капат̣а). «Бхагаватам» отвергает подобную неискренность. В самом начале «Шримад-Бхагаватам» ясно сказано: парамо нирматсара̄н̣а̄м — «Это писание („Шримад-Бхагаватам“) предназначено для тех, кто полностью свободен от злобы и зависти». То же самое еще раз подчеркивается в данном стихе. Пока человек не разовьет в себе непоколебимую веру в Верховную Личность Бога и не начнет слушать повествования о Господе и воспевать Его, он не сможет обрести освобождение.