6
Text 6
Текст
Text
абгйасан̃ ш́раддгайа̄нвітах̣
майі бга̄вена сатйена
мат-катга̄-ш́раван̣ена ча
abhyasañ śraddhayānvitaḥ
mayi bhāvena satyena
mat-kathā-śravaṇena ca
Послівний переклад
Synonyms
йама-а̄дібгіх̣ — починаючи з ями;
Переклад
Translation
Треба з глибокою вірою практикувати реґулівні засади системи йоґи і піднятися на рівень щирого відданого служіння, слухаючи й оспівуючи Мою славу.
One has to become faithful by practicing the controlling process of the yoga system and must elevate himself to the platform of unalloyed devotional service by chanting and hearing about Me.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Практика йоґи містить у собі вісім ступенів: яма, ніяма, асана, пранаяма, прат’яхара, дгарана, дг’яна і самадгі. Яма і ніяма — це практика реґулівних засад і суворих приписів, тоді як асана — це різні сидячі пози. Практика фізичних вправ не становить мети йоґи, справжнє призначення йоґи полягає в тому, щоб навчитися приборкувати й зосереджувати розум і розвинути віру, щоб утвердитися у відданому служінні.
Yoga is practiced in eight different stages: yama, niyama, āsana, prāṇāyāma, pratyāhāra, dhāraṇā, dhyāna and samādhi. Yama and niyama mean practicing the controlling process by following strict regulations, and āsana refers to the sitting postures. These help raise one to the standard of faithfulness in devotional service. The practice of yoga by physical exercise is not the ultimate goal; the real end is to concentrate and to control the mind and train oneself to be situated in faithful devotional service.
Дуже важливий чиник у практиці йоґи, як зрештою і будь-якої іншої духовної практики, — це бга̄вена, чи бгава. Що таке бгава, пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (10.8): будга̄ бга̄ва-саманвіта̄х̣ — треба зануритися в любовні думки про Крішну. Коли людина знає, що Крішна, Верховний Бог-Особа, — це джерело всього сущого і що все постає з Нього (ахам̇ сарвасйа прабгавах̣), вона пізнає суть вислову «Веданти»: джанма̄дй асйа йатах̣ («відначальне джерело всього»), і занурюється в бгаву, тим самим досягаючи ступеня, який передує любові до Бога.
Bhāvena, or bhāva, is a very important factor in the practice of yoga or in any spiritual process. Bhāva is explained in Bhagavad-gītā (10.8). Budhā bhāva-samanvitāḥ: one should be absorbed in the thought of love of Kṛṣṇa. When one knows that Kṛṣṇa, the Supreme Personality of Godhead, is the source of everything and that everything emanates from Him (ahaṁ sarvasya prabhavaḥ), then one understands the Vedānta aphorism janmādy asya yataḥ (“the original source of everything”), and then he can become absorbed in bhāva, or the preliminary stage of love of Godhead.
Рупа Ґосвамі чудово пояснює в «Бгакті-расамріта-сіндгу», як досягають бгави, початкового ступеня любові до Бога. Він каже, що насамперед треба розвинути віру (ш́раддгайа̄нвітах̣). Віру розвивають, приборкуючи чуття — або практикою йоґи, дотримуючись її приписів і вправляючись у сидячих позах, або безпосередньо вдаючись до бгакті-йоґи, як радить попередній вірш. Перший і найголовніший з дев’яти елементів бгакті-йоґи — це оспівувати Господа і слухати про Нього. Про це згадано й тут: мат-катга̄-ш́раван̣ена ча. Належну віру можна розвинути дотримуючись приписів йоґи, або тої самої мети можно досягнути просто слухаючи про трансцендентні діянння Господа й оспівуючи їх. Дуже важливим тут є слово ча. Бгакті-йоґа являє собою прямий метод, тоді як інші методи непрямі. Але навіть якщо людина вдається до непрямого методу, вона не досягає успіху доти, доки не прийде до прямого методу слухання й оспівування Господньої слави. Тому тут вжито слово сатйена. Свамі Шрідгара зазначає щодо цього, що сатйена означає нішкапат̣ена, тобто «без двоєдушності». Імперсоналісти пронизані двоєдушністю. Часом вони вдають, що виконують віддане служіння, але їхня остаточна мета полягає в тому, щоб злитися з Усевишнім. Це двоєдушність, або капата. На початку «Шрімад-Бгаґаватам» ясно сказано: парамо нірматсара̄н̣а̄м — «Наука «Шрімад-Бгаґаватам» призначена для людей, які цілковито вільні від заздрості». Те саме зазначено й тут. Якщо людина не має повної віри у Верховного Бога-Особу і не хоче слухати й оспівувати славу Господа, їй не вдасться досягнути звільнення.
Rūpa Gosvāmī explains very nicely in Bhakti-rasāmṛta-sindhu how this bhāva, or preliminary stage of love of God, is achieved. He states that one first of all has to become faithful (śraddhayānvitaḥ). Faith is attained by controlling the senses, either by yoga practice, following the rules and regulations and practicing the sitting postures, or by engaging directly in bhakti-yoga, as recommended in the previous verse. Of the nine different items of bhakti-yoga, the first and foremost is to chant and hear about the Lord. That is also mentioned here. Mat-kathā-śravaṇena ca. One may come to the standard of faithfulness by following the rules and regulations of the yoga system, and the same goal can be achieved simply by chanting and hearing about the transcendental activities of the Lord. The word ca is significant. Bhakti-yoga is direct, and the other process is indirect. But even if the indirect process is taken, there is no success unless one comes fully to the direct process of hearing and chanting the glories of the Lord. Therefore the word satyena is used here. In this connection Svāmī Śrīdhara comments that satyena means niṣkapaṭena, “without duplicity.” The impersonalists are full of duplicity. Sometimes they pretend to execute devotional service, but their ultimate idea is to become one with the Supreme. This is duplicity, kapaṭa. The Bhāgavatam does not allow this duplicity. In the beginning of Śrīmad-Bhāgavatam it is clearly stated, paramo nirmatsarāṇām: “This treatise Śrīmad-Bhāgavatam is meant for those who are completely free from envy.” The same point is again stressed here. Unless one is completely faithful to the Supreme Personality of Godhead and engages himself in the process of hearing and chanting the glories of the Lord, there is no possibility for liberation.