2
Text 2
Текст
Texto
ґун̣ешв абгівішаджджате
ахан̇крійа̄-вімӯд̣га̄тма̄
карта̄смітй абгіманйате
guṇeṣv abhiviṣajjate
ahaṅkriyā-vimūḍhātmā
kartāsmīty abhimanyate
Послівний переклад
Palabra por palabra
сах̣ — та сама жива істота; ешах̣ — ця; йархі — коли; пракр̣тех̣ — матеріальної природи; ґун̣ешу — в ґунах;
saḥ — esa misma entidad viviente; eṣaḥ — esta; yarhi — cuando; prakṛteḥ — de la naturaleza material; guṇeṣu — en las modalidades; abhiviṣajjate — se absorbe; ahaṅkriyā — por el ego falso; vimūḍha — confundida; ātmā — el alma individual; kartā — el hacedor; asmi — yo soy; iti — de este modo; abhimanyate — piensa.
Переклад
Traducción
Коли душа потрапляє під вплив чарів матеріальної природи і оманного его, ототожнюючи себе з тілом, вона занурюється в матеріальну діяльність і під дією оманного его вважає себе власником усіх плодів своїх дій.
Cuando el alma está bajo el hechizo de la naturaleza material y del ego falso, e identifica su ser con el cuerpo, se absorbe en actividades materiales, y por la influencia del ego falso, cree que es propietario de todo.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Насправді зумовлена душа діє під примусом ґун матеріальної природи. Жива істота не має ніякої незалежності. Коли вона діє під керівництвом Верховного Бога-Особи, вона вільна, але коли береться задовольняти чуття, уявляючи собі, що відчуває задоволення від цього, вона перебуває під впливом чарів матеріальної природи. У «Бгаґавад-ґіті» сказано: пракр̣тех̣ крійама̄на̄ні — людина діє відповідно до природи матеріальних якостей, які вона в собі розвинула. Слово ґуна означає «якості природи». Людина перебуває під впливом якостей природи, але в ілюзії вважає себе за незалежного володаря. Цього оманного почуття власництва можна позбутися просто присвятивши себе відданому служінню під керівництвом Верховного Господа чи Його істинного представника. Арджуна, як описано в «Бгаґавад-ґіті», намагався взяти на себе відповідальність за вбивство діда і вчителя під битви, але діючи під керівництвом Крішни він звільнився від цього почуття власності над своїми діями. Він воював, але був вільним від наслідків війни, хоча на початку, коли хотів уникнути насильства і участі в битві, вся відповідальність за його дії лежала на ньому самому. В цьому полягає різниця між зумовленістю і звільненням. Зумовлена дшуа може бути дуже праведною і діяти в рамках ґуни добра, але її все одно зумовлює вплив матеріальної природи. Однак відданий діє тільки під керівництвом Верховного Господа. Тому, хоча дії відданого можуть здаватися звичайній людині не найліпшими, на ньому не лежить відповідальність за ці дії.
En realidad, el alma condicionada está obligada a actuar bajo el peso de las modalidades de la naturaleza material. La entidad viviente no tiene independencia. Es libre cuando se somete a los dictados de la Suprema Personalidad de Dios, pero cuando, bajo la impresión de que está satisfaciendo sus sentidos, se ocupa en actividades de complacencia sensorial, en realidad está bajo el hechizo de la naturaleza material. En el Bhagavad-gītā se dice: prakṛteḥ kriyamāṇāni: Cada uno actúa según las modalidades de la naturaleza específicas que ha adquirido. Guṇa se refiere a las cualidades de la naturaleza. Está bajo la influencia de las cualidades de la naturaleza, pero comete el error de creerse el propietario. Este erróneo sentimiento de propiedad puede evitarse con el simple hecho de ocuparse en servicio devocional bajo la dirección del Señor Supremo o de Su representante genuino. Arjuna, en el Bhagavad-gītā, estaba tratando de asumir personalmente la responsabilidad por las muertes de su abuelo y de su maestro en el combate, pero cuando actuó siguiendo la instrucción de Kṛṣṇa, se liberó de ese sentimiento de propiedad sobre la acción. Luchó, pero en realidad estaba liberado de las reacciones de la lucha, aunque al principio, cuando era no violento, cuando no estaba dispuesto a luchar, toda la responsabilidad recaía sobre sus hombros. Esa es la diferencia entre liberación y condicionamiento. Un alma condicionada puede ser muy buena y actuar bajo la influencia de la modalidad de la bondad, pero eso no quita para que esté condicionada bajo el hechizo de la naturaleza material. El devoto, sin embargo, actúa siguiendo completamente el dictado del Señor Supremo. De esta manera, aunque sus acciones tal vez no le parezcan muy elevadas al hombre común, el devoto no es responsable por ellas.