1
Text 1
Текст
Text
пракр̣ті-стго ’пі пурушо
на̄джйате пра̄кр̣таір ґун̣аіх̣
авіка̄ра̄д акартр̣тва̄н
нірґун̣атва̄дж джала̄ркават
prakṛti-stho ’pi puruṣo
nājyate prākṛtair guṇaiḥ
avikārād akartṛtvān
nirguṇatvāj jalārkavat
Послівний переклад
Synonyms
ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча — Бог-Особа сказав; пракр̣ті-стгах̣ — перебуваючи в матеріальному тілі; апі — хоча; пурушах̣ — жива істота; на — не; аджйате — зазнає впливу; пра̄кр̣таіх̣ — матеріальної природи; ґун̣аіх̣ — ґунами; авіка̄ра̄т — через свободу від змін; акартр̣тва̄т — через свободу від почуття власності; нірґун̣атва̄т — через свободу від якостей матеріальної природи; джала — на воді; аркават — як сонце.
śrī-bhagavān uvāca — the Personality of Godhead said; prakṛti-sthaḥ — residing in the material body; api — although; puruṣaḥ — the living entity; na — not; ajyate — is affected; prākṛtaiḥ — of material nature; guṇaiḥ — by the modes; avikārāt — from being without change; akartṛtvāt — by freedom from proprietorship; nirguṇatvāt — from being unaffected by the qualities of material nature; jala — on water; arkavat — like the sun.
Переклад
Translation
Бог-Особа Капіла вів далі: Коли жива істота, за природою незмінна і вільна від матеріальних якостей, звільняється таким чином від почуття власності, вона досягає свободи від впливу матеріальних ґун, навіть залишаючись у матеріальному тілі, як сонце завжди незалежне від свого відбитку на воді.
The Personality of Godhead Kapila continued: When the living entity is thus unaffected by the modes of material nature, because he is unchanging and does not claim proprietorship, he remains apart from the reactions of the modes, although abiding in a material body, just as the sun remains aloof from its reflection on water.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Господь Капіладева завершив попередню главу висновком про те, що просто відданим служінням можна здобути відреченість і трансцендентне знання, потрібні для того, щоб збагнути науку про Бога. Тут Він обґрунтовує ту саму засаду. Людина, не прив’язана до ґун матеріальної природи, залишається незалежною, як сонце незалежне від свого відбитку на воді. Коли сонце віддзеркалюється на поверхні води, ні рух води, ні її температура, ні хвилі на її поверхні на нього ніяк не впливають. Так само: ва̄судеве бгаґаваті бгакті-йоґах̣ прайоджітах̣ (Бгаґ. 1.2.7) — людина, яка повністю присвятила себе відданому служінню, бгакті-йозі, стає подібною до сонця, яке відображається на поверхні води. Хоча здається, що відданий живе в матеріальному світі, насправді він перебуває в трансцендентному світі. Як сонце немов присутнє у своєму відображенні на поверхні води, але насправді перебуває на відстані багатьох мільйонів кілометрів, так і людина, яка присвячує себе бгакті-йозі, стає нірґуна, вільною від впливу якостей матеріальної природи.
In the previous chapter Lord Kapiladeva has concluded that simply by beginning the discharge of devotional service one can attain detachment and transcendental knowledge for understanding the science of God. Here the same principle is confirmed. A person who is detached from the modes of material nature remains just like the sun reflected on water. When the sun is reflected on water, the movement of the water or the coolness or unsteadiness of the water cannot affect the sun. Similarly, vāsudeve bhagavati bhakti-yogaḥ prayojitaḥ (Bhāg. 1.2.7): when one engages fully in the activities of devotional service, bhakti-yoga, he becomes just like the sun reflected on water. Although a devotee appears to be in the material world, actually he is in the transcendental world. As the reflection of the sun appears to be on the water but is many millions of miles away from the water, so one engaged in the bhakti-yoga process is nirguṇa, or unaffected by the qualities of material nature.
Авіка̄ра означає «незмінний». У «Бгаґавад-ґіті» теж зазначено, що кожна жива істота — це невід’ємна частка Верховного Господа, і тому її вічне становище полягає в тому, щоб співпрацювати з Верховним Господом, використовуючи свою енерґію задля Нього. Це її незмінне становище. Коли вона скеровує свою енерґію і діяльність на чуттєве задоволення, її становище стає змінним, що на санскриті називається віка̄ра. А коли, навіть перебуваючи в матеріальному тілі, вона під керівництвом духовного вчителя практикує віддане слуіжння, то вона досягає незмінног становища, тому що воно уособлює її природний обов’язок. Як сказано в «Шрімад-Бгаґаватам», звільнитися означає відновити своє відначальне становище. Відначальне становище живої істоти — це служіння Господу (бгакті-йоґена, бгактйа̄). Коли людина позбувається від матеріальних прив’язаностей і повністю присвячує себе відданому служінню, її становище стає незмінне. Акартр̣тва̄т означає «нічого не роблячи для задоволення чуттів». Коли людина робить щось на власний розсуд, вона відчуває себе володарем своїй дій і тому отримує їхні наслідки, але коли людина робить усе для Крішни, вона не відчуває себе володарем своїй дій. Ставши незмінним і відмовившись від почуття власності над своїми діями, можна відразу піднятися на трансцендентний рівень і стати вільним від впливу ґун матеріальної природи, як сонце вільне від впливу води, в якій віддзеркалюється.
Avikāra means “without change.” It is confirmed in Bhagavad-gītā that each and every living entity is part and parcel of the Supreme Lord, and thus his eternal position is to cooperate or to dovetail his energy with the Supreme Lord. That is his unchanging position. As soon as he employs his energy and activities for sense gratification, this change of position is called vikāra. Similarly, even in this material body, when he practices devotional service under the direction of the spiritual master, he comes to the position which is without change because that is his natural duty. As stated in the Śrīmad-Bhāgavatam, liberation means reinstatement in one’s original position. The original position is one of rendering service to the Lord (bhakti-yogena, bhaktyā). When one becomes detached from material attraction and engages fully in devotional service, that is changlessness. Akartṛtvāt means not doing anything for sense gratification. When one does something at his own risk, there is a sense of proprietorship and therefore a reaction, but when one does everything for Kṛṣṇa, there is no proprietorship over the activities. By changlessness and by not claiming the proprietorship of activities, one can immediately situate himself in the transcendental position in which one is not touched by the modes of material nature, just as the reflection of the sun is unaffected by the water.