55
ТЕКСТ 55
Текст
Текст
акшін̣і чакшур етайох̣
тасма̄т сӯрйо нйабгідйета̄м̇
карн̣ау ш́ротрам̇ тато діш́ах̣
акшин̣ӣ чакшур этайох̣
тасма̄т сӯрйо нйабхидйета̄м̇
карн̣ау ш́ротрам̇ тато диш́ах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
ґгра̄н̣а̄т — з чуття нюху; ва̄йух̣ — бог вітру; абгідйета̄м — з’явився; акшін̣і — два ока; чакшух̣ — чуття зору; етайох̣ — в них; тасма̄т — з того; сӯрйах̣ — бог Сонця; нйабгідйета̄м — з’явився; карн̣ау — два вуха; ш́ротрам — чуття слуху; татах̣ — з того; діш́ах̣ — панівні божества сторін світу.
гхра̄н̣а̄т — из обоняния; ва̄йух̣ — бог ветра; абхидйета̄м — появился; акшин̣ӣ — два глаза; чакшух̣ — зрение; этайох̣ — в них; тасма̄т — из этого; сӯрйах̣ — бог Солнца; нйабхидйета̄м — появился; карн̣ау — два уха; ш́ротрам — слух; татах̣ — из него; диш́ах̣ — божества, управляющие сторонами света.
Переклад
Перевод
За чуттям нюху з’явився бог вітру, панівне божество цього чуття. Потім у всесвітній формі проявилися очі, а в них — чуття зору. За цим чуттям з’явився також бог Сонця, його панівне божество. Далі у всесвітній формі проявилися вуха, а в них — чуття слуху, за яким з’явилися Діґ-девати, панівні божества сторін світу.
Вслед за чувством обоняния возник полубог ветра, управляющий им. Затем у вселенской формы появилось два глаза, а вместе с ними — способность видеть. Вместе со зрением возник управляющий им полубог Солнца. После этого у вселенской формы появилось два уха, в которых возник слух, а в нем — Диг-деваты, божества, управляющие сторонами света.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Ці вірші описують, як проявляються різні частини всесвітньої форми Господа і як проявляються панівні божества цих частин тіла. Як дитина в лоні матері поступово розвиває різні частини тіла, так всесвітня форма Господа у лоні всесвіту дає початок різним елементам творіння. Одне за одним з’являються різні чуття, і разом з кожним із них з’являється його панівне божество. У цьому вірші «Шрімад-Бгаґаватам», як і в «Брахма-самхіті», підтверджено, що Сонце з’явилося після появи очей всесвітньої форми Господа. Сонце пов’язане з очима всесвітньої форми. «Брахма-самхіта» теж називає Сонце оком Верховного Бога-Особи, Крішни: йач-чакшур еша савіта̄. Савіта̄ означає «Сонце». Сонце являє собою око Верховного Бога-Особи. Насправді все постає на світ тільки завдяки тому, що зароджується у всесвітньому тілі Верховного Бога-Особи. Матеріальна природа лише постачає для цього матеріал. Творення відбувається завдяки Верховному Господу, про що сказано також у «Бгаґавад-ґіті» (9.10): майа̄дгйакшен̣а пракр̣тіх̣ сӯйате са-чара̄чарам — «Під Моїм наглядом матеріальна природа творить все рухоме й нерухоме в космічному прояві».
В этом стихе рассказывается о возникновении различных частей тела вселенской формы Господа и появлении на свет управляющих ими божеств. Как у ребенка во чреве матери постепенно формируются различные органы тела, так и во чреве вселенной постепенно формируются различные члены вселенского тела Господа. Сначала развиваются органы чувств, а вместе с ними — божества, которые управляют каждым из них. Данный стих «Шримад-Бхагаватам», а также «Брахма-самхита» подтверждают, что Солнце возникло после того, как у вселенской формы Господа появились глаза. Таким образом, Солнце связано с глазами вселенской формы. «Брахма-самхита» также утверждает, что Солнце является оком Верховной Личности Бога, Кришны. Йач-чакшур эша савита̄. Савита̄ значит «Солнце». Солнце — это глаз Верховной Личности Бога. По сути дела, все сущее создается вселенской формой Верховного Господа. Материальная природа только предоставляет необходимые для этого материалы. Творение на самом деле осуществляет Верховный Господь, что подтверждается в «Бхагавад-гите» (9.10): майа̄дхйакшен̣а пракр̣тих̣ сӯйате са-чара̄чарам — «Под Моим надзором материальная природа создает все движущиеся и неподвижные объекты материального мироздания».