30
ТЕКСТ 30
Текст
Текст
ніш́чайах̣ смр̣тір ева ча
сва̄па ітй учйате буддгер
лакшан̣ам̇ вр̣ттітах̣ пр̣тгак
ниш́чайах̣ смр̣тир эва ча
сва̄па итй учйате буддхер
лакшан̣ам̇ вр̣ттитах̣ пр̣тхак
Послівний переклад
Пословный перевод
сам̇ш́айах̣ — сумнів; атга — тоді; віпарйа̄сах̣ — непорозуміння; ніш́чайах̣ — правильне розуміння; смр̣тіх̣ — пам’ять; ева — також; ча — і; сва̄пах̣ — сон; іті — так; учйате — кажуть; буддгех̣ — інтелекту; лакшан̣ам — властивості; вр̣ттітах̣ — за своїми функціями; пр̣тгак — окремі.
сам̇ш́айах̣ — сомнения; атха — тогда; випарйа̄сах̣ — заблуждение; ниш́чайах̣ — верное представление; смр̣тих̣ — память; эва — также; ча — и; сва̄пах̣ — сон; ити — так; учйате — говорится; буддхех̣ — интеллекта; лакшан̣ам — отличительными чертами; вр̣ттитах̣ — в соответствии с их функциями; пр̣тхак — различными.
Переклад
Перевод
Сумнів, неправильне розуміння, правильне розуміння, пам’ять і сон, що виконують різні функції, — ось властивості інтелекту.
Сомнение, заблуждение, верное представление, память и сон, выполняющие различные функции, считаются отличительными признаками интеллекта.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Сумнів — це одна з важливих функцій інтелекту. Сліпе прийняття всього на віру не свідчить про гострий інтелект. Тому слово сам̇ш́айа дуже важливе в цьому вірші. Для того, щоб розвивати інтелект, спочатку треба вміти піддавати все сумніву. Але коли інформація походить з достовірного джерела, сумніви втрачають свою цінність. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що сумнів у словах авторитетної особи призводить до загибелі.
Сомнение — одна из самых важных функций интеллекта; склонность все принимать на веру не свидетельствует о большом разуме. Поэтому самым важным в данном стихе является слово сам̇ш́айа; чтобы развить интеллект, человек вначале должен все подвергать сомнению. Однако сомнения перестают приносить благо, когда речь идет об информации, полученной из авторитетного источника. В «Бхагавад-гите» Господь говорит, что сомнение в словах авторитета губительно.
Патанджалі, викладаючи свою систему йоґи, каже: прама̄н̣а-віпарйайа-вікалпа-нідра-смр̣тйах̣. Тільки інтелект дає змогу пізнати речі такими, які вони є. Тільки інтелект дає нам змогу зрозуміти, тіло ми чи ні. Пізнання своєї природи, з’ясування того, духовне наше єство чи матеріальне, починається з сумніву. Коли людина усвідомлює свою справжню природу, вона з’ясовує, ототожнювати себе з тілом — це помилка. Помилкове розуміння називається віпарйа̄са. Коли людина виявляє, в чому полягає хибне ототожнення, вона може пізнати також свою істинну тотожність. Правильне розуміння названо тут ніш́чайах̣, або підтверджене досвідом знання. До такого підтверджене досвідом знання можна прийти, виявивши і відкинувши хибне розуміння. За допомогою підтвердженого досвідом знання людина усвідомлює, що вона не тіло, а духовна душа.
Патанджали, автор системы йоги, говорит: прама̄н̣а-випарйайа-викалпа-нидра-смр̣тйах̣. Только с помощью интеллекта можно постичь истинную природу вещей. Только опираясь на интеллект, человек может понять, является он телом или нет. Исследование природы своего «я» начинается с сомнения. Осознав свою истинную природу, человек понимает, что отождествление себя с материальным телом является заблуждением. Это заблуждение называют випарйа̄са. Поняв ложность телесной концепции жизни, человек обретает способность составить верное представление о своей природе. Правильная концепция в данном стихе определяется словом ниш́чайах̣, что значит «знание, подтвержденное опытом». Такое знание может обрести только тот, кто понял ложность материальной концепции жизни. Идя путем экспериментального, то есть проверенного на практике, знания, человек в конце концов осознает, что он — не тело, а духовная душа.
Смр̣ті означає «пам’ять», а сва̄па означає «сон». Сон потрібен, щоб підтримувати інтелект в робочому стані. Без сну мозок починає втрачати свою працездатність. У «Бгаґавад-ґіті» особливо зазначено, що люди, які впорядковують свої звички в їді, сні та задоволенні інших потреб тіла, належно їх збалансовуючи, досягають великого успіху в практиці йоґи. Такі деякі з аспектів аналітичного розгляду природи інтелекту, висвітлені і в системі йоґи Патанджалі, і в філософській системі санкг’ї Капіладеви на сторінках «Шрімад-Бгаґаватам».
Смр̣ти значит «память», а сва̄па — «сон». Сон необходим для того, чтобы поддерживать интеллект в рабочем состоянии. Без сна мозг не может нормально функционировать. «Бхагавад-гита» подчеркивает, что тот, кто соблюдает меру в еде, сне и умерен в удовлетворении других телесных потребностей, достигает цели йоги. Таковы некоторые аспекты аналитического исследования природы интеллекта, освещенные в трудах по йоге Патанджали и в философии санкхьи Господа Капилы, которая изложена в «Шримад- Бхагаватам».