19
ТЕКСТ 19
Текст
Текст
бгаґаватй акгіла̄тмані
садр̣ш́о ’сті ш́івах̣ пантга̄
йоґіна̄м̇ брахма-сіддгайе
бхагаватй акхила̄тмани
садр̣ш́о ’сти ш́ивах̣ пантха̄
йогина̄м̇ брахма-сиддхайе
Послівний переклад
Пословный перевод
на — не; йуджйама̄найа̄ — виконуючи; бгактйа̄ — віддане служіння; бгаґаваті — Верховному Богові-Особі; акгіла-а̄тмані — Наддуші; садр̣ш́ах̣ — як; асті — є; ш́івах̣ — сприятливий; пантга̄х̣ — шлях; йоґіна̄м — йоґів;
Переклад
Перевод
Жоден йоґ не зможе досягнути досконалості в самоусвідомленні, якщо не вдасться до відданого служіння Верховному Богові-Особі, бо це єдиний всеблагий шлях.
Ни один йог не сможет достичь высшей ступени духовного самоосознания, пока не станет заниматься преданным служением Верховной Личности Бога, ибо преданное служение — единственный путь, ведущий к совершенству.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Тут виразно зазначено, що без відданого служіння неможливо досягнути досконалості в розвитку знання і зреченості. На йуджйама̄найа̄ означає «без зв’язку». Коли йдеться про віддане служіння, відразу ж виникає питання про те, кому саме служити. Служити треба Верховному Богові-Особі, Наддуші всього сущого, бо це єдиний надійний шлях до самоусвідомлення чи пізнання Брахмана. Словосполучення брахма-сіддгайе означає «усвідомлення своєї відмінності від матерії або тотожності з Брахманом». У Ведах сказано: ахам̇ брахма̄смі. Досягнути брахма-сіддгі означає зрозуміти, що ми не матерія, що ми чиста душа. Є різні йоґи, але кожен йоґ намагається пізнати себе, пізнати Брахман. Тут однозначно вказано, що, не присвятивши себе повністю на віддане служіння Верховному Богові-Особі, дуже важко знайти шлях до брахма-сіддгі.
Здесь очень ясно сказано, что, не занимаясь преданным служением, нельзя обрести совершенное знание и отрешенность от мира. На йуджйама̄найа̄ значит «не связанный». Говоря о преданном служении, необходимо указать, кто является его объектом. Служить нужно Верховной Личности Бога, Сверхдуше всего сущего, ибо служение Верховному Господу — единственно верный путь, ведущий к самоосознанию, или осознанию Брахмана. Слово брахма-сиддхайе значит «понимание своего отличия от материи, осознание себя Брахманом». В Ведах эта же идея выражена афоризмом ахам̇ брахма̄сми. Брахма-сиддхи: человек должен осознать, что он суть не материя, а чистая душа. Есть разные типы йогов, но в конечном счете все йоги стремятся к самоосознанию, то есть к осознанию Брахмана. И в этом стихе ясно сказано, что до тех пор, пока человек не посвятит себя преданному служению Верховной Личности Бога, ему будет очень трудно встать на путь брахма-сиддхи.
На початку другої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що до того, хто вдається до відданого служіння Ва̄судеві, духовне знання і відреченість від матеріального світу приходять самі собою. Отже, відданий не має потреби докладати окремих зусиль для того, щоб розвивати зреченість і знання. Віддане служіння саме по собі наділене такою могутністю, що людині, яка розвинула умонастрій відданого служіння, відкривається все. Тут сказано: ш́івах̣ пантга̄х̣ — це єдиний благий шлях, який веде до самоусвідомлення. Шлях відданого служіння — це найпотаємніший спосіб пізнати Брахман. З того, що благий шлях відданого служіння дає змогу досконало пізнати Брахман, випливає, що так зване усвідомлення Брахмана, пізнання сяйва брахмаджйоті, не становить брахма-сіддгі. Понад брахмаджйоті є Верховний Бог-Особа. Упанішади містять молитву, в якій відданий просить Господа ласкаво прибрати Своє сяйво, брахмаджйоті, що відданий побачив за брахмаджйоті істинний вічний образ Господа. Без усвідомлення трансцендентного образу Господа не може бути мови про бгакті. Для бгакті потрібна особа, яка приймає віддане служіння, і відданий, який виконує віддане служіння. Брахма-сіддгі на шляху відданого служіння — це усвідомлення Верховного Бога-Особи. Пізнати сяйво тіла Верховного Бога не означає досягнути досконалості брахма-сіддгі, усвідомлення Брахмана. Так само не є досконалістю й усвідомлення Господнього аспекту Параматми, тому що Бгаґаван, Верховний Бог-Особа — це акгіла̄тма̄, тобто Наддуша. Той, хто пізнав Верховну Особу, пізнав усі інші аспекти, тобто аспект Параматми і Брахмана, досягнувши найвищого брахма-сіддгі.
В начале второй главы Первой песни «Шримад-Бхагаватам» сказано, что к тому, кто занимается преданным служением Ва̄судеве, духовное знание и отрешенность от материального приходят сами собой. Это значит, что преданный не должен прилагать дополнительные усилия для того, чтобы обрести знание или развить в себе отрешенность от мира. Преданное служение настолько могущественно, что тому, кто служит Господу, открывается все. Как сказано в данном стихе, это единственный благой путь, ведущий к самоосознанию (ш́ивах̣ пантха̄х̣). Преданное служение — самый сокровенный путь, ведущий к постижению Брахмана. В данном стихе речь идет о высшей ступени осознания Брахмана, которой могут достичь только те, кто идет благим путем преданного служения. Это подразумевает, что так называемое «осознание Брахмана», то есть осознание сияния брахмаджьоти, не является брахма-сиддхи. За брахмаджьоти стоит Верховная Личность Бога. В Упанишадах преданный просит Господа убрать ослепительное сияние брахмаджьоти, чтобы он мог увидеть скрывающуюся за ним истинную вечную форму Бога. Без осознания трансцендентной формы Господа не может быть и речи о бхакти. Бхакти подразумевает существование личности, принимающей служение, и преданного, занятого служением. Таким образом, брахма-сиддхи, совершенство, обретаемое в процессе преданного служения, — это осознание Верховной Личности Бога. Осознание духовного сияния, исходящего от тела Всевышнего, не является высшей ступенью осознания Брахмана (брахма-сиддхи). Осознание Параматмы, одного из аспектов Верховной Личности Бога, также не является полным осознанием Господа, поскольку Сверхдушой всего сущего (акхилатмой) является Бхагаван, Верховная Личность Бога. Но тот, кто постигает Бога как Верховную Личность, осознает и другие Его аспекты: Параматму и Брахман. Это полное осознание Бога и называется брахма-сиддхи.