Skip to main content

1

Text 1

Текст

Texto

маітрейа ува̄ча
пітр̣бгйа̄м̇ прастгіте са̄дгві
патім ін̇ґіта-ковіда̄
нітйам̇ парйачарат прітйа̄
бгава̄ніва бгавам̇ прабгум
maitreya uvāca
pitṛbhyāṁ prasthite sādhvī
patim iṅgita-kovidā
nityaṁ paryacarat prītyā
bhavānīva bhavaṁ prabhum

Послівний переклад

Palabra por palabra

маітрейах̣ ува̄ча  —  Майтрея сказав; пітр̣бгйа̄м  —  батьками; прастгіте  —  під час розставання; са̄дгві  —  доброчесна жінка; патім  —  свого чоловіка; ін̇ґіта-ковіда̄  —  розуміючи бажання; нітйам  —  повсякчасно; парйачарат  —  служила; прітйа̄  —  з щирою любов’ю; бгава̄ні  —  богиня Парваті; іва  —  як; бгавам  —  Господу Шіві; прабгум  —  своєму повелителю.

maitreyaḥ uvāca — Maitreya dijo; pitṛbhyām — por los padres; prasthite — al partir; sādhvī — la casta mujer; patim — a su esposo; iṅgita-kovidā — entendiendo los deseos; nityam — constantemente; paryacarat — ella sirvió; prītyā — con gran amor; bhavānī — la diosa Pārvatī; iva — como; bhavam — al Señor Śiva; prabhum — su señor.

Переклад

Traducción

Майтрея вів далі: Після від’їзду батьків, доброчесна Девахуті стала день у день з щирою любов’ю служити своєму чоловікові, розуміючи всі його бажання. Вона служила йому так само, як служить своєму чоловікові Бгавані, дружина Господа Шіви.

Maitreya continuó: Tras la partida de sus padres, la casta Devahūti, que podía entender los deseos de su esposo, lo sirvió constantemente con gran amor, tal como Bhavānī, la esposa del Señor Śiva, sirve a su esposo.

Коментар

Significado

ПОЯСНЕННЯ: Варто відзначити наведений тут приклад Бгавані. Бгава̄н означає «дружина Бгави, Господа Шіви». Бгавані, чи Парваті, дочка царя Гімалаїв, обрала за чоловіка Господа Шіву, що зовні схожий на жебрака. Незважаючи на своє царське походження, вона пішла на численні аскези, щоб здобути товариство Господа Шіви, який навіть не має дому і який просто сидить під деревом, проводячи свій час у медитації. Хоча Бгавані була дочкою дуже великого царя, вона слугувала Господу Шіві, наче бідна служниця. Так само й Девахуті була дочкою імператора, Сваямбгуви Ману, але вона з власної волі обрала за чоловіка Кардаму Муні. Вона слугувала йому з великою любов’ю та ніжністю, знаючи, як його задовольнити. Тому її названо в цьому вірші словом са̄дгві, що означає «доброчесна, вірна дружина». Її рідкісні достоїнства роблять її ідеалом ведичної жінки. Кожна жінка повинна бути так само вірною й доброчесною, як Девахуті чи Бгавані. Неодружені дівчата в індусському суспільстві й нині за звичаєм поклоняються Господу Шіві, сподіваючись отримати таких чоловіків, як він сам. Господь Шіва    —    це ідеальний чоловік, але не тому, що посідає найбільше багатство чи дає дружині найбільшу чуттєву насолоду, а тому, що він найбільший з усіх відданих. Ваішн̣ава̄на̄м̇ йатга̄ ш́амбгух̣    —    Шамбгу, чи Господь Шіва, являє собою ідеал вайшнави. Він постійно медитує на Господа Раму й повторює: Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. Господь Шіва очолює одну з вайшнавських сампрадай,, що зветься Вішнусвамі-сампрадая. Незаміжні дівчата поклоняються Господу Шіві з надією вийти заміж за чоловіка, що буде таким самим чудовим вайшнавою, як Шіва. Їх вчать, що, обираючи чоловіка, треба шукати не того, хто дуже багатий чи має великі можливості для матеріальної чуттєвої насолоди. Найбільше щастить тій дівчині, яка виходить заміж за того, хто так само відданий Господу, як Господь Шіва, тому що тоді її життя стає досконалим. Дружина в усьому залежить від чоловіка, і якщо її чоловік    —    вайшнава, то вона природно отримує благо від його відданого служіння, тому що вона служить йому. Таке взаємне служіння й любов між чоловіком і жінкою являють собою ідеал сімейного життя.

El ejemplo específico de Bhavānī es muy significativo. Bhavānī quiere decir la esposa de Bhava, el Señor Śiva. Bhavānī, o Pārvatī, la hija del rey de los Himālayas, seleccionó como esposo al Señor Śiva, que no parece más que un mendigo. A pesar de que era una princesa, ella se sometió a todo género de penalidades para relacionarse con el Señor Śiva, quien ni siquiera tenía casa, sino que se sentaba bajo los árboles y pasaba el tiempo meditando. Bhavānī, aunque era la hija de un gran rey, solía servir al Señor Śiva como si fuese una mujer pobre. Devahūti también era la hija de un emperador, Svāyambhuva Manu; aun así, prefirió aceptar como esposo a Kardama Muni. Ella le sirvió con mucho amor y afecto, y sabía cómo complacerle. Por eso aquí recibe el calificativo de sādhvī, que significa «esposa casta y fiel». Su ejemplo, poco frecuente, es el ideal de la civilización védica. Se espera que toda mujer sea tan buena y casta como Devahūti o Bhavānī. En la sociedad hindú de hoy todavía se enseña a las muchachas solteras a que adoren al Señor Śiva, con vistas a que puedan tener esposos como él. El Señor Śiva es el esposo ideal, no en el sentido de riquezas o complacencia de los sentidos, sino porque es el más grande de todos los devotos. Vaiṣṇavānāṁ yathā śambhuḥ: Śambhu, el Señor Śiva, es el vaiṣṇava ideal. Él medita constantemente en el Señor Rāma y canta Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. El Señor Śiva encabeza una sampradāya vaiṣṇava que recibe el nombre de Viṣṇusvāmī sampradāya. Las muchachas solteras adoran al Señor Śiva con la esperanza de obtener un esposo que sea tan buen vaiṣṇava como él. No se las educa para que elijan un esposo muy rico y opulento con vistas a la complacencia material de los sentidos; antes bien, si una muchacha es lo bastante afortunada como para tener un esposo tan bueno en el servicio devocional como el Señor Śiva, su vida se vuelve perfecta. La esposa depende de su esposo, y si este es un vaiṣṇava, ella, debido al servicio que le ofrece, naturalmente comparte su servicio devocional. Esta reciprocidad de servicio y amor entre los esposos es el ideal de la vida familiar.