ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ДРУГА
CHAPTER TWENTY-TWO
Одруження Кардами Муні й Девахуті
The Marriage of Kardama Muni and Devahūti
- 1:
- Шрі Майтрея сказав: Прославивши численні достоїнства й діяння імператора, мудрець замовк. Тоді зніяковілий імператор здійняв мову.
- Text 1:
- Śrī Maitreya said: After describing the greatness of the Emperor’s manifold qualities and activities, the sage became silent, and the Emperor, feeling modesty, addressed him as follows.
- 2:
- Ману відповів: Господь Брахма, уособлена Веда, поширюючись у ведичне знання, створив із свого обличчя вас, брахманів, наділених аскетичністю, знанням та містичною могутністю і відречених від чуттєвих насолод.
- Text 2:
- Manu replied: To expand himself in Vedic knowledge, Lord Brahmā, the personified Veda, from his face created you, the brāhmaṇas, who are full of austerity, knowledge and mystic power and are averse to sense gratification.
- 3:
- Нас, кшатріїв, тисячонога Верховна Істота створила зі Своїх тисячі рук для того, щоб ми захищали брахманів. Тому брахманів вважають за Господнє серце, а кшатріїв — за Його руки.
- Text 3:
- For the protection of the brāhmaṇas, the thousand-legged Supreme Being created us, the kṣatriyas, from His thousand arms. Hence the brāhmaṇas are said to be His heart and the kṣatriyas His arms.
- 4:
- Тому брахмани й кшатрії захищають одне одного і самих себе. Господь Сам, що є причиною й наслідком усього сущого і разом з тим завжди незмінний, захищає їх таким чином, через їхню взаємну турботу.
- Text 4:
- That is why the brāhmaṇas and kṣatriyas protect each other, as well as themselves; and the Lord Himself, who is both the cause and effect and is yet immutable, protects them through each other.
- 5:
- Просто побачившись із тобою, я позбувся від усіх сумнівів, тому що твоя божественна милість дуже ласкаво й дуже чітко пояснив обов’язки царя, який піклується про своїх підданих.
- Text 5:
- Now I have resolved all my doubts simply by meeting you, for Your Lordship has very kindly and clearly explained the duty of a king who desires to protect his subjects.
- 6:
- Мені дуже пощастило, що я зміг побачити тебе, адже тебе нелегко побачити людям, які не приборкали розум і чуття. І ще більше мені пощастило в тому, що голова моя торкнулася благословенного пилу з твоїх стіп.
- Text 6:
- It is my good fortune that I have been able to see you, for you cannot easily be seen by persons who have not subdued the mind or controlled the senses. I am all the more fortunate to have touched with my head the blessed dust of your feet.
- 7:
- На моє велике щастя ти дав мені настанови, даруючи мені велику ласку. Я вдячний Богові за те, що Він дав мені можливість відкрити вуха твоїм чистим словам.
- Text 7:
- I have fortunately been instructed by you, and thus great favor has been bestowed upon me. I thank God that I have listened with open ears to your pure words.
- 10:
- Коли вона почула від мудреця Наради про твою шляхетність, освіченість, вроду, молодість та інші достоїнства, вона зупинила свій вибір на тобі.
- Text 10:
- The moment she heard from the sage Nārada of your noble character, learning, beautiful appearance, youth and other virtues, she fixed her mind upon you.
- 11:
- Тож, будь ласка, прийми її, о найліпший з брахманів, тому що я щиро даю її тобі в дар і тому що вона з усіх поглядів гідна стати твоєю дружиною і піклуватися про твій дім.
- Text 11:
- Therefore please accept her, O chief of the brāhmaṇas, for I offer her with faith and she is in every respect fit to be your wife and take charge of your household duties.
- 12:
- Відмовлятися від того, що приходить само собою, не радять навіть тому, хто цілковито вільний від усіх прив’язаностей, що вже казати про того, хто прив’язаний до чуттєвих насолод.
- Text 12:
- To deny an offering that has come of itself is not commendable even for one absolutely free from all attachment, much less one addicted to sensual pleasure.
- 13:
- Той, хто відкидає дар, який сам іде йому в руки, і натомість запобігає ласки в скнари, втрачає своє добре ім’я і зазнає зневаги від людей, що топчуть його гордість.
- Text 13:
- One who rejects an offering that comes of its own accord but later begs a boon from a miser thus loses his widespread reputation, and his pride is humbled by the neglectful behavior of others.
- 14:
- Сваямбгува Ману вів далі: О мудрче, я чув, що ти готувався одружитися. Тож, будь ласка, прийми її руку в дар від мене, адже ти не складав обітниці довічного целібату.
- Text 14:
- Svāyambhuva Manu continued: O wise man, I heard that you were prepared to marry. Please accept her hand, which is being offered to you by me, since you have not taken a vow of perpetual celibacy.
- 15:
- Великий мудрець відповів: Безперечно, я бажаю одружитися, і твоя дочка ще не була одружена й ні з ким не заручена. Отож, за ведичним звичаєм, ми цілком можемо побратися.
- Text 15:
- The great sage replied: Certainly I have a desire to marry, and your daughter has not yet married or given her word to anyone. Therefore our marriage according to the Vedic system can take place.
- 16:
- Нехай виконається бажання твоєї дочки одружитися згідно з ведичними писаннями. Хто б відмовився від її руки? Вона така вродлива, що просто своїм сяйвом затьмарює красу своїх оздоб.
- Text 16:
- Let your daughter’s desire for marriage, which is recognized in the Vedic scriptures, be fulfilled. Who would not accept her hand? She is so beautiful that by her bodily luster alone she excels the beauty of her ornaments.
- 17:
- Як я чув, славетний ґандгарва Вішвавасу від пристрасті втратив розум, побачивши твою дочку, коли вона гралася з м’ячем на даху твого палацу, і просто випав зі свого повітряного корабля. Вона й справді була прекрасна, і її красу ще більше підкреслювали очі, що постійно рухалися, та ніжні дзвіночки на її стопах.
- Text 17:
- I have heard that Viśvāvasu, the great Gandharva, his mind stupefied with infatuation, fell from his airplane after seeing your daughter playing with a ball on the roof of the palace, for she was indeed beautiful with her tinkling ankle bells and her eyes moving to and fro.
- 18:
- Яка розумна людина відмовиться від неї, окраси всіх жінок, улюбленої дочки Сваямбгуви Ману і сестри Уттанапади? Ті, хто не поклонявся милостивим стопам богині щастя, нездатні навіть побачити її, а тут вона сама прийшла, прагнучи вийти за мене заміж.
- Text 18:
- What wise man would not welcome her, the very ornament of womanhood, the beloved daughter of Svāyambhuva Manu and sister of Uttānapāda? Those who have not worshiped the gracious feet of the goddess of fortune cannot even perceive her, yet she has come of her own accord to seek my hand.
- 19:
- Отож я візьму цю доброчесну дівчину за дружину, за тої умови, що, після того як вона зачне від мого сімені дитину, я присвячу себе на життя у відданому служінні, яким живуть найдосконаліші люди. Засади такого життя, вільного від злоби, виклав Сам Господь Вішну.
- Text 19:
- Therefore I shall accept this chaste girl as my wife, on the condition that after she bears semen from my body, I shall accept the life of devotional service accepted by the most perfect human beings. That process was described by Lord Viṣṇu. It is free from envy.
- 20:
- Для мене найвищий авторитет — це безмежний Верховний Бог-Особа, з кого постає це дивовижне творіння, завдяки якому воно існує і в кому воно згодом розчиняється. Він джерело всіх Праджапаті, покликаних населити світ живими істотами.
- Text 20:
- The highest authority for me is the unlimited Supreme Personality of Godhead, from whom this wonderful creation emanates and in whom its sustenance and dissolution rest. He is the origin of all Prajāpatis, the personalities meant to produce living entities in this world.
- 21:
- Шрі Майтрея сказав: О великий воїне, Відуро, промовивши це, мудрець Кардама замовк, думаючи про своє Божество, Господа Вішну, з чийого пупка виростає лотос. Він сидів і мовчав, а його усміхнене обличчя причарувало розум Девахуті, що поринула в думки про великого мудреця.
- Text 21:
- Śrī Maitreya said: O great warrior Vidura, the sage Kardama said this much only and then became silent, thinking of his worshipable Lord Viṣṇu, who has a lotus on His navel. As he silently smiled, his face captured the mind of Devahūti, who began to meditate upon the great sage.
- 22:
- Впевнившись у бажанні цариці і дочки Девахуті, імператор з великою радістю віддав свою дочку мудрецю. Своїми численними достоїнствами вона була рівна мудрецю.
- Text 22:
- After having unmistakably known the decision of the Queen, as well as that of Devahūti, the Emperor most gladly gave his daughter to the sage, whose host of virtues was equaled by hers.
- 23:
- Імператриця Шатарупа, як годилося, з любов’ю подарувала молодятам посаг, до якого входили численні цінні дарунки — коштовні прикраси, одяг та домашнє начиння.
- Text 23:
- Empress Śatarūpā lovingly gave most valuable presents, suitable for the occasion, such as jewelry, clothes and household articles, in dowry to the bride and bridegroom.
- 24:
- Віддавши дочку за гідного чоловіка і таким чином виконавши свій обов’язок, Сваямбгува Ману, схвильований близькою розлукою, міцно обійняв свою любу доньку.
- Text 24:
- Thus relieved of his responsibility by handing over his daughter to a suitable man, Svāyambhuva Manu, his mind agitated by feelings of separation, embraced his affectionate daughter with both his arms.
- 25:
- Імператор не міг знести розлуку з дочкою. Нездатний зупинити сльози, які котилися на голову дочки, він примовляв: «Матінко! Доню!»
- Text 25:
- The Emperor was unable to bear the separation of his daughter. Therefore tears poured from his eyes again and again, drenching his daughter’s head as he cried, “My dear mother! My dear daughter!”
- 26–27:
- Попрохавши в великого мудреця дозволу залишити його, цар і його дружина сіли в колісницю й разом з усім почтом вирушили до своєї столиці. Дорогою імператор бачив чарівні, сповнені достатку самітницькі оселі вмиротворених мудреців на мальовничих берегах Сарасваті, яку так люблять святі особи.
- Texts 26-27:
- After asking and obtaining the great sage’s permission to leave, the monarch mounted his chariot with his wife and started for his capital, followed by his retinue. Along the way he saw the prosperity of the tranquil seers’ beautiful hermitages on both the charming banks of the Sarasvatī, the river so agreeable to saintly persons.
- 28:
- Дізнавшись про його повернення з Брахмаварти, піддані з великою радістю вийшли привітати свого повелителя піснями, величанням та грою на музичних інструментах.
- Text 28:
- Overjoyed to know of his arrival, his subjects came forth from Brahmāvarta to greet their returning lord with songs, prayers and musical instruments.
- 29–30:
- Місто Бархішматі, сповнене всіх багатств, дістало свою назву від того, що на цьому місці впали волосини з тіла Господа Вішну, коли Він проявив образ Господа Вепра. Коли Він обтрушував Своє тіло, ці волосини, впавши, перетворилися на вічнозелену траву куша і каша [ще один різновид трави, з якої плетуть підстилки]. Після того, як Господь переміг демонів, що перешкоджали жертвопринесенням мудреців, мудреці використали цю траву в поклонінні Господу Вішну.
- Texts 29-30:
- The city of Barhiṣmatī, rich in all kinds of wealth, was so called because Lord Viṣṇu’s hair dropped there from His body when He manifested Himself as Lord Boar. As He shook His body, this very hair fell and turned into blades of evergreen kuśa grass and kāśa [another kind of grass used for mats], by means of which the sages worshiped Lord Viṣṇu after defeating the demons who had interfered with the performance of their sacrifices.
- 32:
- Вступивши в місто Бархішматі, що вже давно служив йому за домівку, Ману увійшов до свого палацу, атмосфера якого звільняла від троїстих страждань.
- Text 32:
- Having entered the city of Barhiṣmatī, in which he had previously lived, Manu entered his palace, which was filled with an atmosphere that eradicated the three miseries of material existence.
- 33:
- Імператор Сваямбгува Ману насолоджувався життям разом з дружиною та підданими й виконував свої бажання, не порушуючи релігійних засад і тому не знаючи ніяких турбот. Чисту славу імператора оспівували небесні співаки зі своїми дружинами, а він сам щоранку з любов’ю слухав про діяння Верховного Бога-Особи.
- Text 33:
- Emperor Svāyambhuva Manu enjoyed life with his wife and subjects and fulfilled his desires without being disturbed by unwanted principles contrary to the process of religion. Celestial musicians and their wives sang in chorus about the pure reputation of the Emperor, and early in the morning, every day, he used to listen to the pastimes of the Supreme Personality of Godhead with a loving heart.
- 34:
- Сваямбгува Ману був царем-святим. Хоча він був занурений в матеріальні втіхи, вони не могли стягнути його до найнижчого щабля існування, тому що він завжди насолоджувався матеріальним щастям у повній свідомості Крішни.
- Text 34:
- Thus Svāyambhuva Manu was a saintly king. Although absorbed in material happiness, he was not dragged to the lowest grade of life, for he always enjoyed his material happiness in a Kṛṣṇa conscious atmosphere.
- 35:
- Отож, хоча його довге життя, що триває одну епоху-манвантару, поступово підходило до кінця, воно не було змарнованим, тому що він завжди слухав про Господні розваги, обдумував їх, описував і оспівував.
- Text 35:
- Consequently, although his duration of life gradually came to an end, his long life, consisting of a Manvantara era, was not spent in vain, since he ever engaged in hearing, contemplating, writing down and chanting the pastimes of the Lord.
- 36:
- Протягом свого життя, що тривало сімдесят одну епоху з чотирьох юґ [71 Х 4 320 000 років], він завжди думав про Ва̄судеву і завжди присвячув Йому свої дії. Так він піднявся над трьома цілями життя.
- Text 36:
- He passed his time, which lasted seventy-one cycles of the four ages [71 × 4,320,000 years], always thinking of Vāsudeva and always engaged in matters regarding Vāsudeva. Thus he transcended the three destinations.
- 37:
- О Відуро, як можуть страждання, пов’язані з тілом, розумом, природою та людьми чи іншими живими істотами, стурбувати тих, хто повністю присвятив себе відданому служінню і знайшов притулок в Господа Крішни?
- Text 37:
- Therefore, O Vidura, how can persons completely under the shelter of Lord Kṛṣṇa in devotional service be put into miseries pertaining to the body, the mind, nature, and other men and living creatures?
- 38 :
- Відповідаючи на запитання мудреців, він [Сваямбгува Ману] зі співчуття до всіх живих істот, пояснив священні обов’язки всіх людей взагалі, а також усіх варн та ашрамів зокрема.
- Text 38:
- In reply to questions asked by certain sages, he [Svāyambhuva Manu], out of compassion for all living entities, taught the diverse sacred duties of men in general and the different varṇas and āśramas.
- 39:
- Я розповів тобі про дивовижні якості Сваямбгуви Ману, першого царя всесвіту, чиї діяння гідні слави. Послухай же про щастя його дочки Девахуті.
- Text 39:
- I have spoken to you of the wonderful character of Svāyambhuva Manu, the original king, whose reputation is worthy of description. Please hear as I speak of the flourishing of his daughter Devahūti.