Skip to main content

23

ТЕКСТ 23

Текст

Текст

ш́атарӯпа̄ маха̄-ра̄джн̃і
па̄рібарха̄н маха̄-дгана̄н
дампатйох̣ парйада̄т прітйа̄
бгӯша̄-ва̄сах̣ паріччгада̄н
атарӯп мах-рджӣ
прибархн мах-дханн
дампатйо парйадт прӣтй
бхӯш-вса париччхадн

Послівний переклад

Пословный перевод

ш́атарӯпа̄  —  Шатарупа; маха̄-ра̄джн̃і  —  імператриця; па̄рібарха̄н  —  посаг; маха̄-дгана̄н  —  коштовні дарунки; дам-патйох̣  —  нареченому й нареченій; парйада̄т  —  дала; прітйа̄  —  любовно; бгӯша̄  —  прикрасами; ва̄сах̣  —  одягом; паріччгада̄н  —  домашнім начинням.

атарӯп — императрица Шатарупа; мах-рджӣ — императрица; прибархн — приданое; мах-дханн — дорогие подарки; дам- патйо — невесте и жениху; парйадт — преподнесла; прӣтй — из любви; бхӯш — украшения; вса — одежды; париччхадн — предметы домашнего обихода.

Переклад

Перевод

Імператриця Шатарупа, як годилося, з любов’ю подарувала молодятам посаг, до якого входили численні цінні дарунки    —    коштовні прикраси, одяг та домашнє начиння.

Императрица Шатарупа с любовью одарила молодых дорогими подарками, подобающими случаю. В приданое жених и невеста получили драгоценности, одежды и предметы домашнего обихода.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: В Індії й нині існує звичай віддавати дочку в дар нареченому і за нею давати також посаг. Розмір і цінність посагу залежить від статків батька нареченої. Слова па̄рібарга̄н маха̄-дгана̄н в цьому вірші означають «посаг, який треба дарувати нареченому під час одруження». Слова маха̄-дгана̄н вказують на дуже коштовні дари, гідні імператора. Також тут сказано бгӯша̄-ва̄сах̣ паріччгада̄н. Бгӯша̄ означає «прикраси», ва̄сах̣ означає «одяг», а паріччгада̄н означає «всіляке домашнє майно». Кардамі Муні, що до того часу дотримувався обітниці брахмачар’ї, піднесли численні дари, гідні нареченого імператорської дочки. Наречена, Девахуті, була вдягнута в коштовні шати і прикрашена дорогими оздобами.

В Индии и по сей день сохранился обычай выдавать дочь замуж без выкупа и с приданым. Величина приданого зависит от общественного положения отца невесты и его состояния. Слова прибархн мах-дханн означают «приданое, которое жених получает во время свадьбы». Употребленное в этом стихе слово мах-дханн указывает на то, что приданое Девахути состояло из очень дорогих подарков, достойных дочери императора. В данном стихе употреблены слова бхӯш-вса париччхадн. Бхӯш значит «украшения», вса — «одежды», а париччхадн — «предметы домашнего обихода». Кардама Муни, который до этого соблюдал обет брахмачарьи, получил Девахути с приданым, достойным царской дочери. На невесте, Девахути, были дорогие одежды и драгоценности.

Таким чином, Кардама Муні з усією пишністю одружився на достойній дівчині. Одночасно з цим він отримав усе потрібне для сімейного життя. І нині, коли молоді беруть ведичний шлюб, батько нареченої дає за нею посаг майбутньому зятеві. Навіть у Індії, де люди часто дуже бідні, на посаг для нареченої нерідко витрачають сотні тисяч рупій. Звичай давати за дочкою посаг ні в чому не суперечить законам людського суспільства, хоч як деякі люди намагалися довести це. Батько нареченої дає молодятам посаг для того, щоб своїм дарунком показати свою прихильність до дочки. Дати посаг    —    це обов’язок батька. Писання вказують, що в тих рідких випадках, коли батько зовсім неспроможний нічого подарувати, він повинен дати хоча б якийсь плід і квітку. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Самого Бога можна задовольнити, піднісши Йому просто плід і квітку. Коли батьки нареченої зовсім не мають ніяких статків, вони можуть дати нареченому плід і квітку, щоб якось його задовольнити.

Так Кардаме Муни устроили пышную свадьбу. Он женился на достойной девушке и получил все необходимое для семейной жизни. И сегодня, когда молодые люди вступают в брак по ведическим обычаям, отец невесты дает за ней приданое; даже при той бедности, которая царит в современной Индии, там устраивают свадьбы, давая за невестой приданое стоимостью в сотни тысяч рупий. Обычай давать приданое не является противозаконным, как пытаются доказать некоторые. Приданое — это дар, который отец дает дочери в знак своего расположения к молодым, и без этого дара не может состояться ни одна свадьба. В тех редких случаях, когда отец не в состоянии дать приданое, он, согласно писаниям, должен преподнести молодым какой-нибудь плод или цветок. В «Бхагавад-гите» сказано, что даже Богу можно доставить удовольствие, предложив Ему плод или цветок. Поэтому, если отец невесты беден и не имеет возможности собрать приданое другими способами, он, чтобы ублаготворить жениха, может преподнести ему плод или цветок.