56
Text 56
Текст
Texto
йад-артгам̇ твам іха̄ґатах̣
тад вайам̇ нірвйалікена
пратіпадйа̄махе хр̣да̄
yad-arthaṁ tvam ihāgataḥ
tad vayaṁ nirvyalīkena
pratipadyāmahe hṛdā
Послівний переклад
Palabra por palabra
атга апі — незважаючи на це все; пр̣ччге — запитую; тва̄м — тебе; віра — звитяжний царю; йат-артгам — яка мета; твам — ти; іха — тут; а̄ґатах̣ — прийшов; тат — що; вайам — ми; нірвйалікена — беззастережно; пратіпадйа̄махе — виконаємо; хр̣да̄ — із щирим серцем.
Переклад
Traducción
Однак, якщо не брати до уваги цього, о звитяжний царю, дозволь запитати, яка мета твого приїзду? Хоч би чого ти хотів, ми щиро постараємося виконати твоє бажання.
A pesar de todo esto, ¡oh, valiente rey!, yo te pregunto por el propósito de tu visita. Sea lo que sea, no ahorraremos esfuerzos en satisfacerlo.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Приходячи в гості до друга, людина, найчастіше, має якусь ціль. Кардама Муні розумів, що такий великий цар, як Сваямбгува, прийшов до його відлюдницької оселі не тому, що об’їжджає все царство й перевіряє стан справ у ньому, а тому що має якусь особливу ціль. Він був готовий виконати бажання царя. Колись мудреці часто ходили до царів, а царі — до мудреців, що жили в своїх відлюдницьких хатинках. І ті, і ті завжди була раді виконати бажання своїх гостей. Такі взаємини називають бгакті-кар’я. Є гарний вірш, який описує взаємовигідні стосунки між брахманами і кшатріями (кшатрам̇ двіджатвам). Кшатрам̇ означає «царський клас», а двіджатвам — «брахманічний клас». Призначення цих двох класів — дбати одне про одного. Царі захищали брахманів, щоб вони піклувалися про духовний розвиток суспільства, а брахмани давали царям цінні поради про те, як поступово привести країну й підданих до духовної досконалості.
Cuando alguien va de visita a casa de un amigo, debe entenderse que le lleva algún fin específico. Kardama Muni pudo comprender que un rey tan importante como Svāyambhuva, aunque viajase para inspeccionar la situación de su reino, debía tener algún propósito especial para ir a su ermita. Así pues, se dispuso a satisfacer el deseo del rey. En la antigüedad era costumbre que los sabios visitasen a los reyes y que los reyes visitasen a los sabios en sus ermitas; ambos se alegraban de cumplir los propósitos del otro. Esa relación recíproca se denomina bhakti-kārya. Hay un verso que describe muy bien la relación de mutuo beneficio entre el brāhmaṇa y el kṣatriya (kṣatraṁ dvijatvam). Kṣatram significa «la orden real», y dvijatvam significa «la orden brahmínica». Ambas órdenes se beneficiaban mutuamente. La orden real protegía a los brāhmaṇas para favorecer el progreso espiritual de la sociedad, y los brāhmaṇas daban a la orden real sus valiosas instrucciones sobre cómo elevar gradualmente a los ciudadanos y al estado en la perfección espiritual.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до двадцять першої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Розмова Ману і Кардами».
Así terminan los significados de Bhaktivedanta correspondientes al capítulo vigesimoprimero del Canto Tercero del Śrīmad-Bhāgavatam, titulado: «Conversación entre Manu y Kardama».