Skip to main content

ГЛАВА ДВАДЦЯТА

ГЛАВА ДВАДЦАТАЯ

Бесіда Майтреї та Відури

Беседа Майтреи и Видуры

1:
Шрі Шаунака запитав: О Суто Ґосвамі, коли Земля повернулася на свою орбіту, що зробив Сваямбгува Ману для того, щоб показати шлях звільнення істотам, які після того мали народитися?
ТЕКСТ 1:
Шри Шаунака спросил: О Сута Госвами, что сделал Сваямбхува Ману, чтобы указать потомкам путь к освобождению, после того как Земля вернулась на свою орбиту?
2:
Шаунака Ріші запитав також про Відуру, великого відданого і друга Господа Крішни. Коли старший брат Відури почав разом зі своїми синами підступно чинити перешкоди виконанню Господніх бажань, Відура покинув братове товариство.
ТЕКСТ 2:
Затем Шаунака Риши спросил о Видуре, великом преданном и друге Господа Кришны, который ушел от своего старшего брата из-за того, что тот вместе со своими сыновьями плел интриги, препятствуя исполнению желаний Господа.
3:
Відура народився від тіла Ведав’яси і не поступався йому своєю величчю. Тому, він усім серцем прийняв лотосові стопи Крішни і був прив’язаний до Його відданих.
ТЕКСТ 3:
Рожденный из тела Ведавьясы, Видура был так же велик, как его отец, поэтому он всем сердцем был привязан к Кришне, найдя прибежище под сенью Его лотосных стоп, и почитал Его преданных.
4:
Мандруючи святими місцями, Відура очистився від усякої пристрасті. Врешті-решт він прийшов до Хардвару, де зустрів великого мудреця, обізнаного з наукою духовного життя, і звернувся до нього з своїми запитаннями. Отож Шаунака Ріші запитав: Про що іще Відура розпитував Майтрею?
ТЕКСТ 4:
Обойдя святые места, Видура полностью избавился от страсти. В конце концов он достиг Хардвара. Там Видура встретил великого мудреца, который проник во все тайны духовной науки, и задал ему свои вопросы. Поэтому Шаунака Риши спросил: Какие еще вопросы задал Видура Майтрее?
5:
Шаунака розпитував про бесіду між Відурою та Майтреєю: В своїй бесіді вони, мабуть, обговорювали багато бездоганних розваг Господа. слухати такі оповіді    —    це все одно, що омиватися в водах Ґанґи, бо вони очищують людину від усіх гріхів.
ТЕКСТ 5:
Шаунака спросил Суту Госвами о том, как проходила беседа между Видурой и Майтреей: Видура, должно быть, услышал от Майтреи много рассказов о безупречных деяниях Господа. Слушать такие рассказы — все равно что совершать омовение в водах Ганги, ибо они смывают с человека все его грехи.
6:
О Суто Ґосвамі, щасти тобі в усьому! Будь ласка, розкажи нам про Господні діяння, бо всі Його дії шляхетні і гідні слави. Який відданий може насититися розповіддю про нектарні розваги Господа?
ТЕКСТ 6:
О Сута Госвами, да сопутствует тебе удача! Поведай нам, пожалуйста, о великодушных и благословенных деяниях Господа. Какой преданный может пресытиться нектарными повествованиями об играх Господа?
7:
Вислухавши запитання великих мудреців Наймішаран’ї, син Ромахаршани, Сута Ґосвамі, чий розум був завжди занурений в трансцендентні розваги Господа, сказав: Слухайте ж, що я вам розповім.
ТЕКСТ 7:
Услышав просьбу великих мудрецов, собравшихся в лесу Наймишаранья, сын Ромахаршаны, Сута Госвами, чей ум был поглощен трансцендентными играми Господа, произнес: Выслушайте же все, о чем я собираюсь вам рассказать.
8:
Сута Ґосвамі вів далі: Відура, нащадок Бгарати, був захоплений розповіддю про те, як Господь, силою Своєї божественної енерґії прийнявши подобу вепра, задля розваги підняв Землю з дна океану і завиграшки вбив демона Хіран’якшу. Вислухавши цю розповідь, Відура знову звернувся до мудреця.
ТЕКСТ 8:
Сута Госвами продолжал: Видура, потомок Бхараты, пришел в восторг от рассказа о Господе, который с помощью Своей божественной энергии принял облик вепря и развлечения ради поднял Землю со дна океана Гарбходака, а после этого играючи убил демона Хираньякшу. Выслушав этот рассказ, Видура обратился к мудрецу с такими словами.
9:
Відура запитав: О святий мудрче, тобі відомо те, що для нас незбагненне, тому скажи мені, як Брахма творив живі істоти після появи Праджапаті, прародичів живих істот?
ТЕКСТ 9:
Видура сказал: О святой мудрец, поскольку тебе известно то, что неведомо нам, расскажи мне о том, как Брахма создавал живые существа, после того как сотворил прародителей живых существ, Праджапати.
10:
Відура запитав: Як Праджапаті [прародичі живих істот, як оце Марічі та Сваямбгува Ману], виконуючи настанови Брахми, творили й розвивали проявлений всесвіт?
ТЕКСТ 10:
Видура спросил: Каким образом Праджапати [прародители живых существ, такие, как Маричи и Сваямбхува Ману], следуя указаниям Брахмы, создавали живые существа и как они заселяли проявленную вселенную?
11:
Чи вони робили це разом зі своїми дружинами, чи вони діяли самостійно, чи може всі Праджапаті заселяли всесвіт спільними зусиллями?
ТЕКСТ 11:
Верно ли, что они делали это вместе со своими женами или же они действовали независимо? А может быть, все Праджапати производили потомство, объединив свои усилия?
12:
Майтрея сказав: Коли непроявлена діяльність живих істот, Маха-Вішну і сила часу вивели з рівноваги три ґуни природи, на світ постала сукупність матеріальних елементів.
ТЕКСТ 12:
Майтрея сказал: Когда непроявленная деятельность живых существ, Маха-Вишну и сила времени вывели из равновесия конгломерат трех гун материальной природы, на свет появилась совокупность материальных элементов.
13:
З махат-таттви, в якій переважає стихія раджасу, під впливом долі джіви розвивається троїсте оманне его. Своєю чергою з его розвивається кілька сукупностей, кожна з який складається з п’яти начал.
ТЕКСТ 13:
Приведенная в движение судьбами джив, махат-таттва, в которой превалирует раджас, породила ложное эго, существующее в трех формах. Из эго, в свою очередь, возникло несколько групп, состоящих из пяти элементов.
14:
Діючи окремо, ці елементи не могли утворити матеріальний всесвіт, і тільки за допомогою енерґії Верховного Господа вони змогли поєднатися і породити на світ золотосяйне яйце.
ТЕКСТ 14:
Поскольку каждый элемент в отдельности не способен создать материальную вселенную, они с помощью энергии Верховного Господа объединились и произвели на свет сверкающее яйцевидное тело.
15:
Більш як тисячу років осяйне яйце лежало на водах Причинового океану без жодних ознак життя, а по тому Господь увійшов у нього як Ґарбгодакашаї Вішну.
ТЕКСТ 15:
Более тысячи лет это сверкающее яйцо покоилось на водах Причинного океана, не проявляя никаких признаков жизни, после чего Господь в образе Гарбходакашайи Вишну вошел в него.
16:
З пупа Бога-Особи Ґарбгодакашаї Вішну виріс лотос, що сяяв, немов тисяча сонць. Цей лотос містив у собі всі зумовлені душі, і першою істотою, яка з’явилася з цього лотоса, був всемогутній Брахма.
ТЕКСТ 16:
Из пупка Личности Бога Гарбходакашайи Вишну вырос лотос, который сиял, словно тысяча солнц. В этом лотосе покоились все обусловленные души, и первым живым существом, появившимся из него, был всемогущий Брахма.
17:
Коли Верховний Бог-Особа, що лежить на водах океану Ґарбгодака, увійшов у серце Брахми, Брахма залучив до дії свій інтелект і за його допомогою став творити всесвіт таким самим, яким він був раніше.
ТЕКСТ 17:
Когда Господь, Верховная Личность Бога, который возлежит на водах океана Гарбходака, вошел в сердце Брахмы, Он наделил его разумом, и тогда Брахма начал создавать вселенную такой, какой она была прежде.
18:
Насамперед Брахма створив зі своєї тіні оболонки невігластва, які покривають зумовлену душу. Цих оболонок п’ять, і вони звуться тамісра, андга-тамісра, тамас, моха і маха-моха.
ТЕКСТ 18:
Брахма начал с того, что из собственной тени сотворил оболочки невежества, которые покрывают каждую обусловленную душу. Таких оболочек насчитывается пять: тамисра, андха-тамисра, тамас, моха и маха-моха.
19:
Відчуваючи огиду, Брахма покинув утворене з невігластва тіло, і якші та ракшаси, користаючись із цієї нагоди, відразу ж схопили це тіло, що прийняло форму ночі. Ніч    —    це джерело голоду і спраги.
ТЕКСТ 19:
Содрогнувшись от отвращения, Брахма покинул тело, состоявшее из гуны невежества. Пользуясь случаем, якши и ракшасы набросились на это тело, принявшее форму ночной тьмы, в надежде завладеть им. Ночь является источником голода и жажды.
20:
Відчуваючи сильний голод і спрагу, вони зусебіч накинулися на Брахму, щоб пожерти його. Вони горлали: «Не щади його! Їж його!»
ТЕКСТ 20:
Измученные голодом и жаждой, они бросились к Брахме, готовые растерзать его. «Не щади его! Ешь его!» — кричали они.
21:
Стривожений Брахма, глава півбогів, попрохав їх: «Не їжте мене, візьміть мене під свій захист. Ви народилися від мене, і тому ви мої діти. Вас називатимуть якшами та ракшасами».
ТЕКСТ 21:
Не на шутку обеспокоившись, Брахма, глава полубогов, взмолился: «Не ешьте меня, а возьмите под свою защиту. Рожденные от меня, вы являетесь моими сыновьями, поэтому отныне вас станут называть якшами и ракшасами».
22:
Далі Брахма створив головних півбогів, що сяяли силою добра. Він кинув перед ними осяйну форму дня, і вони радо заволоділи нею.
ТЕКСТ 22:
Затем Брахма создал главных полубогов, которые светились благостью. Он бросил перед ними сияющую форму дня, и полубоги с радостью завладели ею.
23:
Далі зі своєї сідниці Господь Брахма створив демонів, які вирізнялися надзвичайною хтивістю. Охоплені хіттю, вони кинулися до Брахми, щоб вступити з ним в статеві зносини.
ТЕКСТ 23:
Затем из ягодиц Господа Брахмы появились демоны, которые оказались на редкость похотливыми. Одержимые вожделением, они подступили к нему, рассчитывая совокупиться с ним.
24:
Спочатку великий Брахма посміявся над їхньою глупотою, але побачивши, що безсоромні асури наближаються до нього, він у страхові кинувся навтьоки, глибоко обурений їхньої поведінкою.
ТЕКСТ 24:
Почтенный Брахма сначала посмеялся над их глупостью, но, увидев, что бесстыдные асуры подступают все ближе и ближе, в страхе бросился бежать, содрогаясь от негодования.
25:
Він звернувся до Бога-Особи, що дарує всі благословення і розсіює страждання Своїх відданих та всіх, хто шукає захисту біля Його лотосових стіп. Всі Свої незліченні трансцендентні форми Він проявляє для задоволення Своїх відданих.
ТЕКСТ 25:
Он направился к Личности Бога, Господу, который дарует все благословения и рассеивает печали Своих преданных и тех, кто укрылся под сенью Его лотосных стоп. Из любви к Своим преданным Он являет им Свои бесчисленные трансцендентные формы.
26:
Господь Брахма звернувся до Господа з такими словами: Господи, захисти мене, будь ласка, від цих грішних демонів, яких я створив з Твого наказу. Охоплені хіттю, вони женуться за мною, щоб напасти на мене.
ТЕКСТ 26:
Приблизившись к Господу, Брахма обратился к Нему с такими словами: О мой Господь, пожалуйста, защити меня от этих грешных и порочных демонов, которых я по Твоему повелению произвел на свет. Одержимые похотью, они решили напасть на меня.
27:
Господи, тільки Ти здатний покласти край стражданням нещасних і завдати страждань тим, хто ніколи не шукає притулку біля Твоїх лотосових стіп.
ТЕКСТ 27:
О мой Господь, Ты — единственный, кто может положить конец мукам всех страждущих и заставить страдать тех, кто никогда не склоняется к Твоим лотосным стопам.
28:
Господь, перед яким відкриті, як на долоні, думки всіх істот, побачив Брахмину біду, і сказав йому: «Покинь це осквернене тіло». За Господнім велінням Брахма відразу ж покинув своє тіло.
ТЕКСТ 28:
Господь, которому открыты мысли других, понял всю глубину страданий Брахмы и сказал ему: «Оставь это нечистое тело». Услышав повеление Господа, Брахма сменил свое тело.
29:
Тіло, яке скинув Брахма, прибрало подоби вечірнього присмерку,    —    пори, коли зустрічаються день і ніч і коли в серцях живих істот загорається пристрасть. Асури, що перебувають під переважним впливом раджасу і тому за природою пристрасні, побачили цей присмерк як дівчину, що на її лотосових стопах дзвеніли браслети, чиї очі були сп’яніло розширені, а стегна покриті тонкою тканиною і перехоплені блискучим поясом.
ТЕКСТ 29:
Тело, оставленное Брахмой, приняло форму вечерних сумерек — той поры на стыке дня и ночи, которая возбуждает в живых существах страсть. Страстные по природе, находящиеся под влиянием раджаса асуры приняли сумерки за прекрасную деву, на нежных, как лотосы, стопах которой звенели колокольчики; им казалось, что зрачки ее глаз расширены от хмеля, бедра обтянуты тонкой полупрозрачной тканью, а талия перехвачена сверкающим поясом.
30:
Її груди були високо підняті і так щільно прилягали одна до одної, що між ними не залишалося жодного проміжку. Вона мала точений ніс і чудові зуби, а на її вустах грала зваблива усмішка. Грайливим поглядом вона позирала на асурів.
ТЕКСТ 30:
Ее груди высоко вздымались и так плотно прилегали друг к другу, что между ними не оставалось даже щели. С точеным носом, великолепными зубами и пленительной улыбкой, игравшей на ее губах, красавица окинула демонов обольстительным и лукавым взглядом.
31:
Здавалося, що вона сором’язливо ховає обличчя за своїми чорними кучерями. Побачивши цю дівчину, асури втратили розум від хтивості.
ТЕКСТ 31:
Ее украшали длинные черные волосы, и она с притворной стыдливостью закрывала ими свое лицо. Увидев эту красавицу, асуры совсем потеряли голову от вожделения.
32:
Яка врода!    —    захоплювалися демони.    —    Яке рідкісне самовладання! Яка свіжість юності! Вона проходить повз нас, охоплених палкою пристрастю до неї, так, немов не відчуває найменшого бажання.
ТЕКСТ 32:
Что за красавица! — восторгались демоны. — Какое редкое самообладание! Какая она цветущая и юная! Она проходит мимо нас, с вожделением взирающих на нее, так, будто в ней нет ни капли страсти.
33:
Висловлюючи всілякі здогади про вечірні сутінки, що здалися їм юною жінкою, наділені гріховним розумом асури шанобливо і люб’язно стали її розпитувати.
ТЕКСТ 33:
Рассуждая так о вечерних сумерках, которые рисовались им в образе юной девы, злонравные и порочные асуры почтительно приветствовали ее и, восхищенные, обратились к ней с такими словами.
34:
Хто ти, о знадлива дівчино? Чия ти дружина чи дочка, і з якою метою ти перед нами з’явилася? Чому ти мучиш нас, нещасних, безцінним скарбом своєї вроди?
ТЕКСТ 34:
Кто ты, прелестная дева? Чья ты жена или дочь и с какой целью появилась здесь? Зачем ты мучишь нас, и без того несчастных, соблазняя бесценным даром своей красоты?
35:
Хоч би хто ти була, прекрасна дівчино, нам дуже пощастило, що ми тебе побачили. Граючись з м’ячем, ти збуджуєш розум усіх, хто бачить тебе.
ТЕКСТ 35:
Кто бы ты ни была, о прекрасная дева, мы счастливы видеть тебя среди нас. Играя с мячом, ты возбудила умы всех, кто любуется тобой.
36:
О красуне, коли ти знову й знову б’єш долонею по м’ячу, що відбивається від землі, твої лотосові стопи не можуть встояти на місці. Твій стан уже стомився тримати тягар твоїх пишний грудей, і твій ясний погляд затягує поволока. Будь ласка, заплети свої розкішне волосся.
ТЕКСТ 36:
О прекрасноликая, когда ты снова и снова ударяешь ладонью по скачущему мячу, твои лотосные стопы не стоят на месте. Под тяжестью пышной груди твоя талия быстро утомляется, и твой ясный взор затуманивается. Будь добра, заплети свои чудесные волосы.
37:
Асури, чий розум повністю затьмарила ілюзія, вирішили, що вечірні сутінки    —    це вродлива жінка, яка спокушає їх своїми принадами, і хтиво накинулися на неї.
ТЕКСТ 37:
Асуры, чей разум совсем помутился, приняли вечерние сумерки за прекрасную, соблазнительную женщину и с жадностью набросились на нее.
38:
Багатозначно засміявшись, великий Брахма проявив зі своєї краси, яка немовби сама насолоджувалася собою, сонми ґандгарвів та апсар.
ТЕКСТ 38:
Разразившись многозначительным смехом, великий Брахма из своей красоты, которая, казалось, черпала наслаждение в себе самой, произвел на свет сонмы гандхарвов и апсар.
39:
Після того Брахма покинув це осяйне і чарівне тіло в образі місячного світла, яким радо заволоділи Вішвавасу та інші ґандгарви.
ТЕКСТ 39:
Затем Брахма оставил сияющую и милую его сердцу форму лунного света, которой с радостью завладели Вишвавасу и другие гандхарвы.
40:
Далі славетний Брахма зі своїх лінощів створив привидів та злих духів, але побачивши їх перед собою, голих, з розкошланим волоссям, він заплющив очі.
ТЕКСТ 40:
Вслед за этим великий Брахма из своей лености создал призраков и злых духов, но когда он увидел их — нагих, с растрепанными волосами, то зажмурил глаза.
41:
Коли Брахма, творець живих істот, покинув тіло в формі позіхання, привиди й злі духи накинулися на це тіло й заволоділи ним. Це тіло також відоме як сон, під якого в людини тече з рота слина. Злі духи й привиди нападають на людей, які осквернилися, і коли це трапляється, це називають божевіллям.
ТЕКСТ 41:
Призраки и злые духи завладели телом, оставленным Брахмой, творцом всех живых существ, которое состояло из его зевоты. Это тело также считают сном, во время которого у спящего человека изо рта течет слюна. Злые духи и призраки нападают на людей, находящихся в оскверненном состоянии, и про такого, одержимого духами, человека говорят, что он сошел с ума.
42:
Відчуваючи себе повним сили та бажання, великий Брахма, творець живих істот, зі своєї невидимої форми проявив сонми садг’їв та пітів, що з’явилися з його пупа.
ТЕКСТ 42:
Сознавая, что в нем кипят желания и энергия бьет ключом, досточтимый Брахма, творец всех живых существ, сотворил из своей невидимой формы сонмы садхьев и питов, которые появились на свет из его пупка.
43:
Піти заволоділи тим самим невидимим тілом, з якого вони постали. Саме за посередництвом цього невидимого тіла знавці ритуалів роблять підношення садг’ям та пітам [своїм покійним предкам] під час церемонії шраддга.
ТЕКСТ 43:
Питы сами завладели невидимым телом, из которого они появились на свет. Именно через это невидимое тело искусные жрецы приносят дары садхьям и питам [в образе умерших предков] во время жертвоприношения шраддха.
44:
Далі Господь Брахма зі своєї здібності ховатися від зору людей створив сіддгів та від’ядгар, і дав їм це дивовижне тіло, яке називають антардгана.
ТЕКСТ 44:
Затем Господь Брахма создал из своей способности становиться невидимым сиддхов и видьядхаров, отдав им свою удивительную форму, которую называют Антардха̄на.
45:
Якось, глянувши своє віддзеркалення у воді і захопившись ним, Брахма, творець живих істот, проявив з цього віддзеркалення кімпуруш та кіннарів.
ТЕКСТ 45:
Однажды Брахма, создатель живых существ, любуясь своим отражением в воде, пришел в восторг и сотворил из этого отражения кимпурушей и киннаров.
46:
Кімпуруші та кіннари заволоділи тою віддзеркаленою формою, що її покинув Брахма. Тому щоранку вдосвіта вони разом зі своїми дружинами підносять йому хвалу, оспівуючи його діяння.
ТЕКСТ 46:
Кимпуруши и киннары завладели этим отражением, оставленным Господом Брахмой. Вот почему каждый день на рассвете они со своими супругами славят Брахму, рассказывая миру о его делах.
47:
Якось Брахма простягнувся на весь зріст і став стурбовано міркувати над тим, що творення всесвіту відбувається занадто повільно. Пригнічений, він покинув це тіло також.
ТЕКСТ 47:
Однажды Брахма лежал, растянувшись во всю длину своего тела. Он был озабочен тем, что сотворение вселенной идет слишком медленно, и, пребывая в мрачном расположении духа, оставил также и это тело.
48:
Дорогий Відуро, волосся, яке випало з цього тіла, перетворилося на змій, а з самого тіла, яке стало плазувати, втягнувши руки й ноги, постали злі змії та наґи з розпущеними каптурами.
ТЕКСТ 48:
Дорогой Видура, волосы, выпавшие из тела Брахмы, превратились в змей, и, когда его тело со сведенными вместе руками и ногами поползло, из него стали вылезать свирепые змеи и наги с раскрытыми капюшонами.
49:
Іншого разу самонароджений Брахма, перша жива істота, відчув себе так, ніби досягнув мети життя. Тоді зі свого розуму він проявив Ману, які дбають про благо всесвіту, поширюючи в ньому праведну діяльність.
ТЕКСТ 49:
В один прекрасный день саморожденный Брахма, первое живое существо во вселенной, почувствовал, что цель его жизни достигнута. Тогда из своего ума он сотворил Ману, которые призваны заботиться о благоденствии вселенной.
50:
Наділений самовладанням творець віддав їм своє людське тіло. Побачивши Ману, всі раніше створені істоти    —    півбоги, ґандгарви та інші    —    стали підносити хвалу Брахмі, повелителю всесвіту.
ТЕКСТ 50:
Наделенный самообладанием творец вселенной даровал им свое человеческое тело. Увидев Ману, сотворенные ранее существа — полубоги, гандхарвы и другие — стали рукоплескать Брахме, повелителю вселенной, восхищаясь его мастерством.
51:
Вони прославляли Брахму: О творче всесвіту, ми дуже раді. Твоє творіння прекрасне. Тепер ти запровадив серед людей реґулярне виконання обрядів, і ми завдяки тому також отримаємо долю жертовних підношень.
ТЕКСТ 51:
Они вознесли ему молитвы: О творец вселенной, радостью наполнились наши сердца; то, что ты создал, достойно всяческих похвал. Сотворив человека, ты создал надежную основу для всех обрядов и ритуалов, поэтому каждому из нас достанется своя доля даров, приносимых на жертвенный алтарь.
52:
Озброївшись суворими аскезами, обрядами поклоніння і зосередженістю розуму, занурившись у віддане служіння Господу, вгамувавши в собі всі пристрасті і опанувавши чуття, Брахма, самонароджена жива істота, породив на світ великих мудреців, що стали дуже дорогими йому синами.
ТЕКСТ 52:
После того как нерожденный Брахма совершил суровые аскезы и обряды поклонения Верховному Господу, освоил искусство медитации, сосредоточил все свои помыслы на преданном служении, подавил в себе страсть и обуздал чувства, он произвел на свет великих мудрецов, которые стали его любимыми сыновьями.
53:
Кожному з цих синів ненароджений творець усесвіту дав по частині свого тіла, що була наділена здатністю до глибокої медитації, розумового зосередження, прояву надприродних сил, аскез, поклоніння і зречення.
ТЕКСТ 53:
Каждому из этих сыновей нерожденный творец вселенной отдал часть своего тела, которое было наделено способностью к глубокой медитации, сосредоточенностью, сверхъестественными силами, аскетичностью, духовным знанием и самоотречением.