28 Sloka 28

Текст

Verš

со ’вадга̄рйа̄сйа ка̄рпан̣йам̇
вівікта̄дгйа̄тма-дарш́анах̣
вімун̃ча̄тма-танум̇ ґгора̄м
ітй укто вімумоча ха

so ’vadhāryāsya kārpaṇyaṁ
viviktādhyātma-darśanaḥ
vimuñcātma-tanuṁ ghorām
ity ukto vimumoca ha

Послівний переклад

Synonyma

сах̣ — Верховний Господь, Харі; авадга̄рйа — побачивши; асйа — Господа Брахми; ка̄рпан̣йам — нещастя; вівікта — без сумніву; адгйа̄тма — розум інших; дарш́анах̣ — той, хто бачить; вімун̃ча — відкинь; а̄тма-танум — своє тіло; ґгора̄м — нечисте; іті уктах̣ — так звелів; вімумоча ха — Господь Брахма покинув його.

saḥ — Nejvyšší Pán, Hari; avadhārya — postřehl; asya — Pána Brahmy; kārpaṇyam — úzkost; vivikta — nepochybně; adhyātma — mysli druhých; darśanaḥ — ten, kdo vidí; vimuñca — odhoď; ātma-tanum — svého těla; ghorām — nečistého; iti uktaḥ — na tento pokyn; vimumoca ha — Pán Brahmā je odhodil.

Переклад

Překlad

Господь, перед яким відкриті, як на долоні, думки всіх істот, побачив Брахмину біду, і сказав йому: «Покинь це осквернене тіло». За Господнім велінням Брахма відразу ж покинув своє тіло.

Pán, který dokáže jasně číst v mysli druhých, postřehl Brahmovu úzkost a řekl mu: “Zbav se tohoto nečistého těla.” Na tento Pánův pokyn Brahmā odhodil své tělo.

Коментар

Význam

ПОЯСНЕННЯ: Господа названо тут словами вівікта̄дгйа̄тма-дарш́анах̣. Якщо хтось і може по-справжньому зрозуміти всю глибину страждання іншої істоти, то це Господь. Буває, що людина, яка від чогось страждає і шукає розради в свого друга, не знаходить в нього розуміння всієї глибини своїх мук. Але для Верховного Господа зрозуміти серце іншої істоти не важко. Верховний Господь як Наддуша перебуває в серці кожної живої істоти і безпосередньо бачить справжню причину її страждання. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже: сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣ах̣ — «Я перебуваю в кожному серці, і тільки Я наділяю всіх пам’яттю і забуттям». Тому, коли людина повністю віддається Верховному Господу, вона бачить, що Він перебуває в її серці. Він може підказати нам, як оминути якусь небезпеку чи як досягнути Його за допомогою відданого служіння. Однак у випадку Брахми Господь звелів йому покинути своє тіло, тому що з нього з’явивилося на світ начало демонізму. Як пояснює Шрідгара Свамі, коли тут сказано, що Брахма покидає своє тіло, це не означає, що він щоразу помирає. В даному випадку це означає, що Брахма відкидає певний умонастрій. Розум являє собою тонке тіло живої істоти. Іноді нашим розумом оволодівають гріховні думки, але коли ми відкидаємо їх, то можна сказати, що ми змінили своє тіло. Коли Брахма творив демонів, його розум не був чистим. Він, очевидно, був сповнений пристрасті, тому що все творення відбувається під впливом пристрасті. Через це він породив на світ таких пристрасних синів. Ця історія показує, що кожен батько і кожна матір також повинні бути дуже обачними, коли вони зачинають дітей. Свідомість дитини залежить від свідомості, яку батьки мали під час зачаття. Тому ведична культура велить перед зачаттям дитини виконувати обряд ґарбгадгана-самскара. Перш ніж зачинати дитину, треба освятити свій нечистий і стурбований розум. Коли батьки занурюють свій розум у думки про лотосові стопи Господа і в такій свідомості породжують дитину, в них природним чином з’являються хороші діти, які будуть відданими. Коли суспільство складається з таких доброчесних людей, його не струшують проблеми, які породжує демонічна свідомість.

Pána zde popisuje slovo viviktādhyātma-darśanaḥ. Dokáže-li někdo bez jediné pochyby dokonale rozpoznat úzkost druhého, je to Samotný Pán. Když je nějaký člověk v úzkých a potřebuje od svého přítele pomoc, přítel často neumí posoudit míru jeho utrpení. Pro Nejvyššího Pána to však není nic těžkého. Sídlí jako Paramātmā v srdci každé živé bytosti a vidí jasně příčiny její úzkosti. V Bhagavad-gītě Pán říká: sarvasya cāhaṁ hṛdi sanniviṣṭhaḥ — “Sídlím v srdci každého a ode Mě pochází paměť i zapomenutí.” Proto jakmile se člověk plně odevzdá Nejvyššímu Pánu, zjistí, že Pán je v jeho srdci. Může mu dát pokyny, jak se dostat z nebezpečí nebo jak s Ním prostřednictvím oddané služby navázat spojení. Pán zde požádal Brahmu, aby se vzdal svého současného těla, které dalo vznik démonskému výtvoru. Podle Śrīdhara Svāmīho Brahmovo neustálé vyměňování těl neznamená, že by skutečně své tělo opouštěl. Říká, že Brahmā se spíše vzdal určité mentality. Mysl je jemnohmotným tělem živé bytosti. Někdy se může stát, že upřeně myslíme na něco hříšného, a když se této hříšné myšlenky vzdáme, je to, jako kdybychom opustili tělo. Když Brahmā tvořil démony, jeho mysl nebyla zcela v pořádku. Musela být plná vášně, protože celé jeho stvoření bylo plné vášně, a proto se mu narodili takoví vášniví synové. Z toho plyne, že každý otec a matka by si měli dávat dobrý pozor při plození dětí. Mentalita dítěte závisí na mentálním stavu jeho rodičů v době početí. Podle védského systému se pro početí dítěte vykonává obřad garbhādhāna-saṁskāra. Dříve než člověk přistoupí k početí dítěte, musí uklidnit a posvětit svoji rozháranou mysl. Když rodiče upínají mysl na lotosové nohy Pána a za takové situace se jim narodí dítě, přirozeně je to oddaný s dobrými vlastnostmi. Když je společnost tvořena takovým dobrým obyvatelstvem, nevznikají v ní žádné problémy způsobené démonskou mentalitou.