Skip to main content
Бібліотека » Шрімад-Бгаґаватам (Бгаґавата Пурана) » Пісня 3: Статус Кво

ГЛАВА ДРУГА

CHAPTER TWO

Спогади про Господа Крішну

Remembrance of Lord Kṛṣṇa

1:
Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Коли Уддгава, великий відданий, почув прохання Відури розповісти про найдорожчого [Господа Крішну], його затопили спогади про Господа і від хвилювання він навіть не міг відразу відповісти Відурі.
Text 1:
Śrī Śukadeva Gosvāmī said: When the great devotee Uddhava was asked by Vidura to speak on the messages of the dearest [Lord Kṛṣṇa], Uddhava was unable to answer immediately due to excessive anxiety at the remembrance of the Lord.
2:
Він [Уддгава] ще навіть п’ятирічною дитиною настільки поринав у служіння Господу Крішні, що, коли мати кликала його снідати, він не хотів іти.
Text 2:
He was one who even in his childhood, at the age of five years, was so absorbed in the service of Lord Kṛṣṇa that when he was called by his mother for morning breakfast, he did not wish to have it.
3:
Отак, з самого дитинства, Уддгава ніколи не переставав служити Крішні, тож у похилому віці його бажання служити Господу тільки посилилось. Коли Відура попрохав Уддгаву розповісти про Господа Крішну, Уддгаву відразу ж переповнили спогади про Нього.
Text 3:
Uddhava thus served the Lord continually from childhood, and in his old age that attitude of service never slackened. As soon as he was asked about the message of the Lord, he at once remembered all about Him.
4:
Якийсь час він мовчав, непорушно заціпенівши. Він занурився в нектар спогадів про лотосові стопи Господа, і було видно, що він дедалі глибше поринає в екстаз відданості.
Text 4:
For a moment he remained dead silent, and his body did not move. He became absorbed in the nectar of remembering the Lord’s lotus feet in devotional ecstasy, and he appeared to be going increasingly deeper into that ecstasy.
5:
Відура бачив, як від глибокого екстазу в тілі Уддгави проявилися всі трансцендентні зміни і як він марно намагається витерти з очей сльози розлуки. Відура наочно пересвідчився, що Уддгава розвинув палку, необорну любов до Господа.
Text 5:
It was so observed by Vidura that Uddhava had all the transcendental bodily changes due to total ecstasy, and he was trying to wipe away tears of separation from his eyes. Thus Vidura could understand that Uddhava had completely assimilated extensive love for the Lord.
6:
За якийсь час Уддгава, великий відданий, повернувся з Господньої обителі в світ людей і витер очі. Пригадуючи події минулого, він з любов’ю заговорив до Відури.
Text 6:
The great devotee Uddhava soon came back from the abode of the Lord to the human plane, and wiping his eyes, he awakened his reminiscence of the past and spoke to Vidura in a pleasing mood.
7:
Шрі Уддгава сказав: Дорогий Відуро, зайшло сонце світу, Господь Крішна, і наш дім проковтнула велетенська змія часу. Що тобі сказати про наші справи?
Text 7:
Śrī Uddhava said: My dear Vidura, the sun of the world, Lord Kṛṣṇa, has set, and our house has now been swallowed by the great snake of time. What can I say to you about our welfare?
8:
Цей всесвіт і всі його планети спіткало найбільше нещастя. А ще нещасніші члени династії Яду, що не розпізнали в Господі Харі Верховного Бога-Особи, як колись риби не розпізнали Місяць.
Text 8:
This universe with all its planets is most unfortunate. And even more unfortunate are the members of the Yadu dynasty because they could not identify Lord Hari as the Personality of Godhead, any more than the fish could identify the moon.
9:
Ядави були досвідчені віддані і добре розбирались у психології. Мало того, вони завжди були поряд із Господом і брали участь у всіх Його розвагах. Та все одно вони зуміли зрозуміти Його тільки як всепронизуючу Наддушу.
Text 9:
The Yadus were all experienced devotees, learned and expert in psychic study. Over and above this, they were always with the Lord in all kinds of relaxations, and still they were only able to know Him as the one Supreme who dwells everywhere.
10:
Слова людей, введених в оману ілюзорною енерґією, за жодних обставин не можуть похитнути розум тих, хто цілковито віддався Господу.
Text 10:
Under no circumstances can the words of persons bewildered by the illusory energy of the Lord deviate the intelligence of those who are completely surrendered souls.
11:
Господь Шрі Крішна, що являв Свій вічний образ очам усіх жителів землі, відійшовши, зробив Свій образ недоступним зорові тих, хто за браком відповідних аскез не міг бачити Господа [таким, яким Він є].
Text 11:
Lord Śrī Kṛṣṇa, who manifested His eternal form before the vision of all on the earth, performed His disappearance by removing His form from the sight of those who were unable to see Him [as He is] due to not executing required penance.
12:
Господь явив Себе в цьому тлінному світі силою Своєї внутрішньої енерґії, йоґамайі. Він прийшов у Своїй вічній формі, що якнайліпше підходить для Його розваг. Його розваги дивують усіх, навіть тих, хто гордиться своїм великим багатством, включаючи і Самого Господа в образі повелителя Вайкунтги. Отже, Його трансцендентне тіло [тіло Шрі Крішни]    —    це окраса всіх окрас.
Text 12:
The Lord appeared in the mortal world by His internal potency, yoga-māyā. He came in His eternal form, which is just suitable for His pastimes. These pastimes were wonderful for everyone, even for those proud of their own opulence, including the Lord Himself in His form as the Lord of Vaikuṇṭha. Thus His [Śrī Kṛṣṇa’s] transcendental body is the ornament of all ornaments.
13:
Коли Махараджа Юдгіштгіра влаштував жертвопринесення раджасуя, навколо його жертовного вівтаря зібрались усі півбоги з вищих, нижчих і середніх планетних систем. Побачивши чудову вроду тіла Господа Крішни, всі вони вирішили, що Господнє тіло    —    це найвища вершина майстерності Брахми, творця людини.
Text 13:
All the demigods from the upper, lower and middle universal planetary systems assembled at the altar of the rājasūya sacrifice performed by Mahārāja Yudhiṣṭhira. After seeing the beautiful bodily features of Lord Kṛṣṇa, they all contemplated that He was the ultimate dexterous creation of Brahmā, the creator of human beings.
14:
Дівчата Враджі, що розважалися з Крішною, сміялися з Ним, жартували і обмінювалися поглядами, щоразу вмирали від розпачу, коли Він залишав їх. Вони проводжали Його невідривним поглядом, а тоді опускались на землю і ціпеніли, не можучи закінчити хатньої роботи.
Text 14:
The damsels of Vraja, after pastimes of laughter, humor and exchanges of glances, were anguished when Kṛṣṇa left them. They used to follow Him with their eyes, and thus they sat down with stunned intelligence and could not finish their household duties.
15:
Бог-Особа, всемилостивий повелитель духовного і матеріального творінь,    —    ненароджений, однак коли виникають тертя між Його миролюбними відданими і тими, хто перебуває у владі ґун матеріальної природи, Він, наче вогонь, з’являється у цьому світі у супроводі махат-таттви.
Text 15:
The Personality of Godhead, the all-compassionate controller of both the spiritual and material creations, is unborn, but when there is friction between His peaceful devotees and persons who are in the material modes of nature, He takes birth just like fire, accompanied by the mahat-tattva.
16:
Коли я думаю про Господа Крішну    —    про те, як Він, хоча ненароджений, народився у темниці, де ув’язнено Васудеву, як Він залишив батьків притулок і пішов до Враджі, від страху перед Своїм ворогом приховуючи Свою істинну тотожність, і як Він, володар безмежної сили, злякано втік з Матгури,    —    це все пантеличить мене і крає мені серце.
Text 16:
When I think of Lord Kṛṣṇa — how He was born in the prison house of Vasudeva although He is unborn, how He went away from His father’s protection to Vraja and lived there incognito out of fear of the enemy, and how, although unlimitedly powerful, He fled from Mathurā in fear — all these bewildering incidents give me distress.
17:
Господь Крішна прохав Своїх батьків вибачити їм [Крішні й Баларамі] те, що Вони не служили їхнім стопам, переховуючись далеко від домівки у великому страхові перед Камсою. Він казав: «Матінко! Батько! Будь ласка, вибачте Нам за те, що Ми не змогли служити вам». Від такої поведінки Господа в мене розривається серце.
Text 17:
Lord Kṛṣṇa begged pardon from His parents for Their [Kṛṣṇa and Balarāma’s] inability to serve their feet, due to being away from home because of great fear of Kaṁsa. He said, “O mother, O father, please excuse Us for this inability.” All this behavior of the Lord gives me pain at heart.
18:
Хто, хоча б раз відчувши аромат пилу з Його лотосових стіп, зможе забути ці пахощі? Просто ворухнувши бровами, схожими на пелюстки, Крішна знищив усіх тих, хто обтяжував землю.
Text 18:
Who, after smelling the dust of His lotus feet even once, could ever forget it? Simply by expanding the leaves of His eyebrows, Kṛṣṇa has given the deathblow to those who were burdening the earth.
19:
Ти сам бачив, як цар Чеді [Шішупала], хоча він ненавидів Господа Крішну, досягнув мети йоґічної практики. Справжні йоґи палко прагнуть досягнути такого успіху і задля цього вдаються до найрізноманітніших засобів. Хто може витерпіти розлуку з таким Господом?
Text 19:
You have personally seen how the King of Cedi [Śiśupāla] achieved success in yoga practice, although he hated Lord Kṛṣṇa. Even the actual yogīs aspire after such success with great interest by performance of their various practices. Who can tolerate separation from Him?
20:
Тимчасом воїни, що воювали на Курукшетрі, очистились під зливою стріл Арджуни і, споглядаючи лотосове обличчя Крішни, втіху для очей, досягнули обителі Господа.
Text 20:
Certainly others who were fighters on the Battlefield of Kurukṣetra were purified by the onslaught of Arjuna’s arrows, and while seeing the lotuslike face of Kṛṣṇa, so pleasing to the eyes, they achieved the abode of the Lord.
21:
Господь Крішна    —    повелитель всіх триєдинств. Він володіє всіма багатствами та щедротами і тому абсолютно незалежний. Йому поклоняються вічні опікуни творіння, підносячи Йому дари і мільйонами своїх шоломів шанобливо торкаючись Його стіп.
Text 21:
Lord Śrī Kṛṣṇa is the Lord of all kinds of threes and is independently supreme by achievement of all kinds of fortune. He is worshiped by the eternal maintainers of the creation, who offer Him the paraphernalia of worship by touching their millions of helmets to His feet.
22:
Тому, Відуро, як нам, Його слугам, без прикрощів згадувати ті моменти, коли Він [Господь Крішна], стоячи перед царем Уґрасеною, що сидів на царському троні, покірливо звітував: «Володарю, дозволь тобі доповісти»?
Text 22:
Therefore, O Vidura, does it not pain us, His servitors, when we remember that He [Lord Kṛṣṇa] used to stand before King Ugrasena, who was sitting on the royal throne, and used to submit explanations before him, saying, “O My lord, please let it be known to you”?
23:
О, де я знайду захисника милостивішого, ніж Він, що дарував становище матері навіть підступній відьмі [Путані], хоча вона хотіла вбити Його, намастивши собі груди смертельною отрутою і спробувавши нагодувати Його цими грудьми.
Text 23:
Alas, how shall I take shelter of one more merciful than He who granted the position of mother to a she-demon [Pūtanā] although she was unfaithful and she prepared deadly poison to be sucked from her breast?
24:
Мені здається, що демони, як ворогують з Господом, мають переваги над відданими, тому що боротьба з Господом заповнює всі їхні думки, а їхні очі споглядають Господа на плечах Ґаруди, сина Таркш’ї [чи Каш’япи], з грізним диском в руці.
Text 24:
I consider the demons, who are inimical toward the Lord, to be more than the devotees because while fighting with the Lord, absorbed in thoughts of enmity, they are able to see the Lord carried on the shoulder of Garuḍa, the son of Tārkṣya [Kaśyapa], and carrying the wheel weapon in His hand.
25:
Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, у відповідь на молитви Брахми, що прохав принести на Землю мир і добробут, став сином Васудеви, який, перебуваючи в темниці царя Бгоджі, зачав Його в лоні своєї дружини Девакі.
Text 25:
The Personality of Godhead, Lord Śrī Kṛṣṇa, being prayed to by Brahmā to bring welfare to the earth, was begotten by Vasudeva in the womb of his wife Devakī in the prison of the King of Bhoja.
26:
Потім Його батько, боячись Камси, відніс Його до Махараджі Нанди, і там Крішна разом із старшим братом, Баладевою, прожив серед пасовищ одинадцять років, наче приховане від людських очей полум’я.
Text 26:
Thereafter, His father, being afraid of Kaṁsa, brought Him to the cow pastures of Mahārāja Nanda, and there He lived for eleven years like a covered flame with His elder brother, Baladeva.
27:
Дитячі роки Всемогутній Господь провів серед пастушків та корів, гуляючи берегами Ямуни з їхніми густими лісами та садами, сповненими пташиного співу.
Text 27:
In His childhood, the Almighty Lord was surrounded by cowherd boys and calves, and thus He traveled on the shore of the Yamunā river, through gardens densely covered with trees and filled with vibrations of chirping birds.
28:
Тільки жителі Вріндавани могли спостерігати за дитячими забавами Господа. Наче звичайна дитина, Він то плакав, то сміявся, то скидав очима, як левеня.
Text 28:
When the Lord displayed His activities just suitable for childhood, He was visible only to the residents of Vṛndāvana. Sometimes He would cry and sometimes laugh, just like a child, and while so doing He would appear like a lion cub.
29:
Коли Господь, вмістище всього багатства і щастя, пас Своїх прекрасних биків, Він звеселяв Своїх нерозлучних друзів-пастушків грою на флейті.
Text 29:
While herding the very beautiful bulls, the Lord, who was the reservoir of all opulence and fortune, used to blow His flute, and thus He enlivened His faithful followers, the cowherd boys.
30:
Цар Бгоджі, Камса, щоб убити Крішну, підсилав великих чаклунів, які вміли прибирати будь-якої подоби, але Крішна, не припиняючи Своїх розваг, завиграшки знищував їх, як дитина ламає ляльки.
Text 30:
The great wizards who were able to assume any form were engaged by the King of Bhoja, Kaṁsa, to kill Kṛṣṇa, but in the course of His pastimes the Lord killed them as easily as a child breaks dolls.
31:
Коли ватажок плазунів [Калія] отруїв заводок на Ямуні, для жителів Вріндавани це було справжнє лихо й вони не знали, що робити. Тоді Господь, стрибнувши в річку, підкорив зміїного царя і прогнав його із заводка. Вийшовши на берег, Господь напоїв корів і тим самим показав, що вода повернулась до свого природного, чистого стану.
Text 31:
The inhabitants of Vṛndāvana were perplexed by great difficulties because a certain portion of the Yamunā was poisoned by the chief of the reptiles [Kāliya]. The Lord chastised the snake-king within the water and drove him away, and after coming out of the river, He caused the cows to drink the water and proved that the water was again in its natural state.
32:
Бажаючи використати величезне багатство Махараджі Нанди для поклоніння коровам, а також провчити Індру, царя небес, Крішна, Верховний Господь, порадив батькові влаштувати за допомогою вчених брахманів обряд поклоніння ґо    —    пасовищам і коровам.
Text 32:
The Supreme Lord, Kṛṣṇa, desired to utilize the opulent financial strength of Mahārāja Nanda for worship of the cows, and also He wanted to give a lesson to Indra, the King of heaven. Thus He advised His father to perform worship of go, or the pasturing land and the cows, with the help of learned brāhmaṇas.
33:
О мудрий Відуро, цар Індра, почувшись зневаженим, став заливати Вріндавану безупинними потоками води, що було для жителів Враджі, землі корів, великим лихом. Але милосердний Господь Крішна врятував їх від Індриного гніву, задля розваги піднявши над ними пагорб Ґовардгана, немов парасольку.
Text 33:
O sober Vidura, King Indra, his honor having been insulted, poured water incessantly on Vṛndāvana, and thus the inhabitants of Vraja, the land of cows, were greatly distressed. But the compassionate Lord Kṛṣṇa saved them from danger with His pastime umbrella, the Govardhana Hill.
34:
Коли наставала третя пора року і осінні ночі заливав своїм сяйвом місяць, Господь принаджував Своїм чарівним співом молодих жінок і, як головна окраса в їхньому кільці, насолоджувався їхнім товариством.
Text 34:
In the third season of the year, the Lord enjoyed as the central beauty of the assembly of women by attracting them with His pleasing songs in an autumn night brightened by moonshine.