27
Text 27
Текст
Texto
ча̄райан вйахарад вібгух̣
йамунопаване кӯджад
двіджа-сан̇куліта̄н̇ґгріпе
cārayan vyaharad vibhuḥ
yamunopavane kūjad-
dvija-saṅkulitāṅghripe
Послівний переклад
Palabra por palabra
парітах̣ — оточений; ватсапаіх̣ — пастушками; ватса̄н — телятами; ча̄райан — випасаючи і піклуючись; вйахарат — насолоджуючись прогулянками; вібгух̣ — Всемогутній; йамуна̄ — річки Ямуни; упаване — сади при березі; кӯджат — лунали голоси; двіджа — двічінароджені птахи; сан̇куліта — що густо поросли; ан̇ґгріпе — в деревах.
parītaḥ — rodeado por; vatsapaiḥ — pastorcillos de vacas; vatsān — terneros; cārayan — cuidando, vigilando; vyaharat — disfrutaba viajando; vibhuḥ — el Todopoderoso; yamunā — el río Yamunā; upavane — jardines en la orilla; kūjat — vibrado por la voz; dvija — los pájaros nacidos por segunda vez; saṅkulita — densamente situados; aṅghripe — en los árboles.
Переклад
Traducción
Дитячі роки Всемогутній Господь провів серед пастушків та корів, гуляючи берегами Ямуни з їхніми густими лісами та садами, сповненими пташиного співу.
En Su infancia, el Señor Todopoderoso estaba rodeado por pastorcillos y por terneros, y así viajaba por la orilla del río Yamunā, a través de los jardines densamente cubiertos por árboles y llenos de las vibraciones de los gorjeos de los pájaros.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Нанда Махараджа був ленником царя Камси, але він був вайш’я, тобто належав до громади торговців та пастухів, і тому тримав тисячі корів. Обов’язок вайш’ї — піклуватися про корів, так само як обов’язок кшатрії — піклуватися про людей. Господь був ще малим, тож Йому та Його друзям пастушкам доручили пасти телят. Ці пастушки в минулих життям були великі ріші та йоґи. Лише після багатьох таких праведних життів змогли вони увійти в товариство Господа, щоб на рівних бавитися з Ним. Цим пастушкам було байдуже до того, хто такий насправді Крішна, вони просто гралися з Ним, як із найближчим і найдорожчим другом. Вони так любили Господа, що цілу ніч тільки й думали про те, як наступного ранку зустрінуться з Господом і разом підуть до лісу пасти телят.
Nanda Mahārāja era un terrateniente al servicio del rey Kaṁsa, pero, debido a que pertenecía a la casta vaiśya, es decir, era miembro de la comunidad agrícola y mercantil, mantenía miles de vacas. Es deber de los vaiśyas proteger las vacas, así como es deber de los kṣatriyas proteger a los seres humanos. Como el Señor era un niño, fue puesto a cargo de los terneros, con Sus amigos pastorcillos de vacas. En sus vidas anteriores, estos pastorcillos de vacas habían sido grandes ṛṣis y yogīs, y después de muchos nacimientos piadosos de esa índole lograron tener la compañía del Señor, y pudieron jugar con Él como iguales. Esos pastorcillos de vacas nunca se preocupaban por saber quién era Kṛṣṇa, sino que jugaban con Él considerándolo un amigo sumamente íntimo y adorable. Querían tanto al Señor, que por la noche únicamente pensaban en la mañana siguiente, en que podrían reunirse con el Señor e ir juntos a los bosques a cuidar de las vacas.
Ліси понад берегом Ямуни являють собою чудові сади, повні манґових та хлібних дерев, яблунь, ґуав, апельсинів, фруктових пальм, винограду, ягід та численних інших рослин та запашних квітів. А що ці ліси розкидалися на берегах Ямуни, то, природно, ці ліси та гілки їхніх дерев прикрашали павичі, лелеки та качки. Всі ці дерева, птахи й тварини були праведниками, які народились у трансцендентній обителі Вріндавани тільки для того, щоб дарувати радість Господу і Його вічним супутникам, пастушкам.
Los bosques que se encuentran a orillas del Yamunā son todos hermosos jardines llenos de árboles de mango, yacas, manzanas, guayabas, naranjas, uvas, bayas, dátiles, y muchísimas otras plantas y flores fragantes. Y debido a que el bosque se encontraba a orillas del Yamunā, naturalmente había patos, grullas y pavos reales en las ramas de los árboles. Todos esos árboles y pájaros y bestias eran entidades vivientes piadosas que habían nacido en la morada trascendental de Vṛndāvana únicamente para dar placer al Señor y a Sus compañeros eternos, los pastorcillos de vacas.
Ще малою дитиною, граючись із Своїми приятелями, Господь повбивав багатьох демонів, серед яких були і Аґгасура, Бакасура, Праламбасура та Ґардабгасура. Хоча Він виглядав, наче вріндаванський хлопчак, насправді Він був подібний до прихованого від сторонніх очей полум’я. Одна жарина, яка непомітно жевріє, здатна запалити велике багаття, отож і Господь, ще дитиною в домі Махараджі Нанди, почав вбивав усіх тих великих демонів. Земля Вріндавани, місце дитячих забав Господа, існує і нині. Кожен, хто туди приїздить, відчуває справжнє трансцендентне блаженство, дарма що зараз Господь і недоступний для нашого недосконалого фізичного зору. Господь Чайтан’я вчив, що ця земля невідмінна від Господа і що віддані повинні їй поклонятись. Послідовники Господа Чайтан’ї, передусім Ґаудія-вайшнави, з великою вірою шанують цю заповідь. Тому що земля Вріндавани невідмінна від Господа, такі віддані, як Уддгава та Відура прийшли туди п’ять тисяч років тому, щоб відчути присутність Господа, видиму чи невидиму. Святі місця Вріндавани й нині обходять тисячі відданих Господа, готуючись до повернення додому, до Бога.
Mientras el Señor jugaba con Sus compañeros como un niño pequeño, mató a muchos demonios, entre ellos Aghāsura, Bakāsura, Pralambāsura y Gardabhāsura. Aunque apareció en Vṛndāvana como un muchacho, en realidad era como las llamas cubiertas de un fuego. Así como una pequeña partícula de fuego puede encender un gran fuego con un combustible, así mismo el Señor mató a todos esos grandes demonios, comenzando desde Su infancia en la casa de Nanda Mahārāja. La tierra de Vṛndāvana, el campo de juegos de la infancia del Señor, aún permanece hoy en día, y todo aquel que visita esos lugares disfruta de la misma bienaventuranza trascendental de entonces, si bien el Señor no es visible físicamente ante nuestros ojos imperfectos. Śrī Caitanya recomendó esa tierra del Señor, diciendo que era idéntica al Señor, y, por lo tanto, digna de la adoración de los devotos. Esa instrucción es observada especialmente por los seguidores de Śrī Caitanya, conocidos como vaiṣṇavas gauḍīyas. Y debido a que la tierra es idéntica al Señor, devotos como Uddhava y Vidura visitaban esos lugares hace cinco mil años para ponerse en contacto directo con el Señor, visible o no visible. Miles de devotos del Señor deambulan aún hoy en día por esos sagrados lugares de Vṛndāvana, y todos ellos se están preparando para ir de regreso al hogar, de vuelta a Dios.