16
ТЕКСТ 16
Текст
Текст
від̣амбанам̇ йад васудева-ґехе
врадже ча ва̄со ’рі-бгайа̄д іва свайам̇
пура̄д вйава̄тсід йад-ананта-вірйах̣
вид̣амбанам̇ йад васудева-гехе
врадже ча ва̄со ’ри-бхайа̄д ива свайам̇
пура̄д вйава̄тсӣд йад-ананта-вӣрйах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
ма̄м — в мене; кгедайаті — викликає біль; етат — це; аджасйа — ненародженого; джанма — народження; від̣амбанам — пантеличить; йат — що; васудева-ґехе — в домі Васудеви; врадже — у Вріндавані; ча — також; ва̄сах̣ — перебування; арі — ворог; бгайа̄т — від страху; іва — наче; свайам — Сам; пура̄т — з Матгура-пурі; вйава̄тсіт — втік; йат — той, хто; ананта-вірйах̣ — безмежно могутній.
ма̄м — мне; кхедайати — причиняет мне страдания; этат — это; аджасйа — нерожденного; джанма — рождение; вид̣амбанам — вводящее в заблуждение; йат — то; васудева-гехе — в доме Васудевы; врадже — во Вриндаване; ча — также; ва̄сах̣ — жительство; ари — враг; бхайа̄т — из-за страха; ива — как если бы; свайам — Сам; пура̄т — из Матхура-Пури; вйава̄тсӣт — бежал; йат — тот, кто; ананта-вӣрйах̣ — беспредельно могущественный.
Переклад
Перевод
Коли я думаю про Господа Крішну — про те, як Він, хоча ненароджений, народився у темниці, де ув’язнено Васудеву, як Він залишив батьків притулок і пішов до Враджі, від страху перед Своїм ворогом приховуючи Свою істинну тотожність, і як Він, володар безмежної сили, злякано втік з Матгури, — це все пантеличить мене і крає мені серце.
Когда я думаю о Господе Кришне — о том, как Он, нерожденный, родился в темнице, куда был заточен Васудева, как, лишившись отцовского покровительства, оказался во Врадже и из страха перед врагом скрывался там, выдавая Себя за другого, и как Он, несмотря на Свое беспредельное могущество, в смятении бежал из Матхуры, — это приводит меня в замешательство и причиняет страдания.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна — це первинна особа, з якої постали всі і все (ахам̇ сарвасйа прабгавах̣ [Б.-ґ. 10.8], джанма̄дй асйа йатах̣ [В.-с. 1.1.2]), тому не може бути нічого рівного Йому чи вищого за Нього. Господь уособлює Собою найвищу досконалість, тож коли Він влаштовує трансцендентні розваги в ролі сина або чийогось суперника чи ворога, Він грає Свою роль так досконало, що це пантеличить навіть чистих відданих, як-от Уддгаву. Уддгава чудово знав, що Господь Шрі Крішна існує вічно і не може померти чи назавжди зникнути, та все одно він побивався за Господом Крішною. Всі ці Господні події влаштовані якнайдосконаліше, щоб додати слави Його неперевершеному становищу. Все це призначено для Господньої насолоди. Коли батько, бавлячись із малим сином, лягає на підлогу і вдає з себе переможеного, він просто хоче потішити свого маленького сина і нічого більше. Господь всемогутній, тому Він здатний поєднати в Собі такі несумісні протилежності, як народження і нерожденність, силу й поразку, страх і безстрашність. Чистий відданий прекрасно знає, як Господь може сумістити несумісне, але йому шкода невідданих, які, не знаючи неперевершеної величі Господа, вважають Його за вигадану постать тільки через те, що писання сповнені начебто суперечливих тверджень. Насправді в писаннях немає суперечностей. Усі ці так звані суперечності чудово упогоджуються, і ми це побачимо, коли будемо бачити Господа як Господа, а не як одного з нас, з усіма нашими вадами.
Поскольку Господь Шри Кришна является изначальной личностью, источником всего сущего — ахам̇ сарвасйа прабхавах̣ (Б.-г., 10.8), джанма̄дй асйа йатах̣ (Веданта-сутра, 1.1.2), — ничто не может сравниться с Ним или превзойти Его. Господь есть высшее совершенство, поэтому, когда Он в Своих трансцендентных играх выступает в роли сына, соперника или врага, Он играет эту роль с таким совершенством, что приводит в замешательство даже Своих чистых преданных, подобных Уддхаве. Так, Уддхава, прекрасно зная, что Господь Шри Кришна существует вечно и не может ни умереть, ни исчезнуть, тем не менее оплакивал Его уход. Все эти игры необходимы для того, чтобы сделать еще более совершенным непревзойденное великолепие Господа. Он играет эти роли лишь ради удовольствия. Когда отец, играя со своим маленьким сыном, ложится на пол и притворяется побежденным, он делает это только для того, чтобы доставить ребенку удовольствие. Господь всемогущ и потому способен совместить несовместимое — рождаться, оставаясь нерожденным, терпеть поражение, будучи непобедимым, бояться, не ведая страха. Чистый преданный понимает, каким образом Господу удается соединить в Себе любые противоположности, и он жалеет непреданных, которые, не ведая о всемогуществе Господа, считают Его мифической фигурой только потому, что священные писания якобы изобилуют противоречиями. На самом деле в них нет ничего противоречивого; когда мы смотрим на Господа как на Господа, а не как на одного из нас со всеми нашими несовершенствами, все становится на свои места.