27
ТЕКСТ 27
Текст
Текст
кара̄ла-дам̇шт̣рам̇ парідашт̣а-даччгадам
аджа̄дайо вікшйа ш́аш́ам̇сур а̄ґата̄
ахо імам̇ ко ну лабгета сам̇стгітім
кара̄ла-дам̇шт̣рам̇ паридашт̣а-даччхадам
аджа̄дайо вӣкшйа ш́аш́ам̇сур а̄гата̄
ахо имам̇ ко ну лабхета сам̇стхитим
Послівний переклад
Пословный перевод
кшітау — на землі; ш́айа̄нам — що лежав; там — Хіран’якшу; акун̣т̣га — що не зблідло; варчасам — сяйво; кара̄ла — страхітливі; дам̇шт̣рам — зуби; парідашт̣а — закушана; дат-чгадам — губа; аджа-а̄дайах̣ — Брахма та інші; вікшйа — побачивши; ш́аш́ам̇сух̣ — захоплено сказав; а̄ґата̄х̣ — прибувши; ахо — ого; імам — це; ках̣ — хто; ну — воістину; лабгета — може зустріти; сам̇стгітім — смерть.
кшитау — на земле; ш́айа̄нам — распростертого; там — Хираньякшу; акун̣т̣ха — не утратившего своего цвета; варчасам — румянца; кара̄ла — устрашающими; дам̇шт̣рам — зубами; паридашт̣а — закушенной; дат-чхадам — губой; аджа-а̄дайах̣ — Брахма и другие; вӣкшйа — увидев; ш́аш́ам̇сух̣ — с восхищением произнес; а̄гата̄х̣ — прибывшие; ахо — о; имам — эту; ках̣ — кто; ну — поистине; лабхета — мог встретить; сам̇стхитим — смерть.
Переклад
Перевод
На місці події відразу ж з’явилися Аджа [Брахма] та інші і побачили перед собою простягнуте на землі тіло демона, що своїми страхітливими іклами закусив нижню губу. Його обличчя пашіло, навіть не збліднувши, і Брахма захоплено промовив: Ох, кому ще пощастило померти такою благословенною смертю?
Окружив поверженного демона, Аджа [Брахма] и другие увидели его тело, распростертое на земле. Демон лежал, закусив губу, и из его пасти торчали устрашающие клыки. Мертвенная бледность еще не стерла румянец с его лица, и Брахма с восхищением произнес: «Кому еще посчастливится встретить столь славную смерть?»
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Хоча демон вже помер, його тіло не стало бліднути. Це дуже незвичайно, бо після смерті шкіра людини чи тварини відразу блідне, рум’янець сходить зі щік і тіло починає розкладатися. Проте в цьому випадку, хоча Хіран’якша був мертвий, його тіло не втратило природного кольору, тому що до цього тіла доторкнувся Господь, Верховний Дух. Тіло зберігає свіжий колір шкіри доти, доки в ньому присутня духовна душа. Хоча душа демона вже покинула тіло, до цього тіла доторкнувся Верховний Дух, і тому воно не зберегло свій колір. Індивідуальна душа відмінна від Верховного Бога-Особи. Тому, хто, покидаючи тіло, споглядає Верховного Бога-Особу, безперечно, дуже пощастило, і тому Брахма та інші піднесені півбоги стали прославляти демонову смерть.
Хотя демон был уже мертв, его кожа не утратила своего изначального цвета. Это весьма примечательно, поскольку, когда человек или животное умирает, по его телу сразу разливается мертвенная бледность, оно теряет свой естественный цвет и начинает разлагаться. Однако в данном случае, несмотря на то что Хираньякша был уже мертв, его тело сохранило свой первоначальный цвет, поскольку до него дотронулся Сам Господь, Высшая Душа всего сущего. Тело сохраняет свой здоровый цвет только до тех пор, пока в нем находится душа. Хотя душа демона уже покинула тело, оно не потеряло своего цвета, так как его коснулся Высший Дух. Индивидуальная душа всегда отлична от Верховной Личности Бога. Тот, кто, оставляя тело, имеет возможность созерцать Верховную Личность Бога, поистине родился под счастливой звездой, и потому такие личности, как Брахма и другие полубоги, восславили завидную кончину демона.