Skip to main content

32

Text 32

Текст

Texto

два̄х̣стга̄в а̄діш́йа бгаґава̄н
віма̄на-ш́рен̣і-бгӯшан̣ам
сарва̄тіш́айайа̄ лакшмйа̄
джушт̣ам̇ свам̇ дгішн̣йам а̄віш́ат
dvāḥsthāv ādiśya bhagavān
vimāna-śreṇi-bhūṣaṇam
sarvātiśayayā lakṣmyā
juṣṭaṁ svaṁ dhiṣṇyam āviśat

Послівний переклад

Palabra por palabra

два̄х̣-стгау  —  брамникам; а̄діш́йа  —  давши настанови; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; віма̄на-ш́рен̣і-бгӯшан̣ам  —  де завжди красуються чудові повітряні кораблі; сарва-атіш́айайа̄  —  прекрасну в усіх відношеннях; лакшмйа̄  —  багатствами; джушт̣ам  —  прикрашену; свам  —  Свою; дгішн̣йам  —  обитель; а̄віш́ат  —  увійшов знову.

dvāḥ-sthau — a los porteros; ādiśya — simplemente ordenándoles; bhagavān — la Suprema Personalidad de Dios; vimāna-śreṇi-bhūṣaṇam — siempre decorado con aviones de primera categoría; sarva-atiśayayā — ampliamente opulenta en todos los aspectos; lakṣmyā — opulencias; juṣṭam — decorada con; svam — Su propia; dhiṣṇyam — morada; āviśat — regresó.

Переклад

Traducción

Сказавши це брамникам біля входу на Вайкунтгу, Господь повернувся до Своєї обителі, яку прикрашають небесні кораблі і відзначають незрівнянні багатства й велич.

Después de hablar así en la puerta de Vaikuṇṭha, el Señor regresó a Su morada, donde hay muchos aviones celestiales y una riqueza y esplendor que todo lo sobrepasa.

Коментар

Significado

ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша стає зрозуміло, що всі описані події відбувалися біля входу на Вайкунтгалоку. Іншими словами, мудреці не ввійшли на саму Вайкунтгалоку, вони дістался лише до її брами. Може виникнути запитання: «Чому вони повернулися до матеріального світу, якщо вони досягли Вайкунтги?» Але насправді вони ще не досягли Вайкунтги і тому повернулися. Історії відомо багато таких випадків, коли великі йоґи та брахмани силою своєї практики йоґи, виходили за межі матеріального світу й піднімалися до Вайкунтгалоки, однак, не бувши достойними залишатися там, вони поверталися назад. Також тут ще раз сказано, що в обителі Господа літають численні повітряні кораблі Вайкунтги. Описи Вайкунтгалоки показують, що її багатства й велич набагато перевершують красу матеріального світу.

En este verso queda claro que todo este episodio tuvo lugar a la entrada de Vaikuṇṭhaloka. En otras palabras, los sabios no estaban realmente dentro de Vaikuṇṭhaloka, sino a la puerta. Podría preguntarse: «¿Cómo pudieron volver al mundo material si entraron en Vaikuṇṭhaloka?». Pero no llegaron a entrar, y por esta causa regresaron. Hay muchos incidentes parecidos en que grandes yogīs y brāhmaṇas, con el poder de su práctica de yoga, han ido desde este mundo material hasta Vaikuṇṭhaloka, pero no estaban destinados a permanecer allí. Regresaron. También se confirma aquí que el Señor estaba rodeado por muchos aviones de Vaikuṇṭha. Aquí se describe que Vaikuṇṭhaloka goza de una opulencia espléndida, que supera, con mucho, el esplendor de este mundo material.

Всі живі створіння, включно з півбогами, з’явилися на світ із Брахми, а Брахма з’явився на світ із Господа Вішну. Крішна каже у «Бгаґавад-ґіті», в десятій главі: ахам̇ сарвасйа прабгавах̣    —    Господь Вішну є джерело всього проявленого в матеріальному світі. Ті, хто знає, що Господь Вішну    —    джерело всього сущого, хто розуміє процес творення світу і хто усвідомлює, що Вішну, чи Крішна,    —    це найвищий об’єкт поклоніння для всіх живих істот, стають вайшнавами і присвячують себе служінню Вішну. Ведичні гімни підтверджують це: ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам. Мета життя полягає в тому, щоб пізнати Вішну. Те саме сказано і в багатьох місцях «Бгаґаватам». Нетямущі люди, які не знають, що Вішну    —    це найвищий об’єкт поклоніння, вигадують численні об’єкти поклоніння в матеріальному світі і через це деґрадують.

Todas las demás criaturas vivas, incluidos los semidioses, nacen de Brahmā, y Brahmā nace de Śrī Viṣṇu. Kṛṣṇa afirma en el décimo capítulo del Bhagavad-gītā: ahaṁ sarvasya prabhavaḥ: Śrī Viṣṇu es el origen de todas las manifestaciones del mundo material. Aquellos que saben que Śrī Viṣṇu es el origen de todo, que están familiarizados con el proceso de la creación, y que entienden que Viṣṇu, o Kṛṣṇa, es el objeto supremo de adoración de todas las entidades vivientes, se dedican a adorar a Viṣṇu como vaiṣṇavas. También los himnos védicos confirman esto: oṁ tad viṣṇoḥ paramaṁ padam. La meta de la vida es entender a Viṣṇu. Y el Bhāgavatam, en otros pasajes, también lo confirma. Gente necia, sin saber que Viṣṇu es el objeto supremo de adoración, crean muchos objetos de adoración en este mundo material, y, por lo tanto, caen.